
- •Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику основним формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання
- •Проблемне навчання у вищому навчальному закладі
- •Використання ігрових технологій у вищій школі
- •Дистанційне навчання у внз
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів
- •Моральне виховання студентів
- •Психолого-педагогічні засади правового виховання молоді та формування її громадянської спрямованості у сучасних умовах
- •Самовиховання
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище.
- •35.Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •36.Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •39.Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •41Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •68. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73.Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •76.Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77.Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента*. У професійному спілкуванні викладача можна виділити два взаємопов’язаних компоненти:
- •78.Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79.Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання
Психолого-педагогічні передумови формування індивідуального стилю навчальної діяльності студентів вищих закладів освіти
Особлива увага вивченню індивідуального стилю діяльності приділяється в теорії інтегральної індивідуальності, яка розглядає особистість як інтегральну цілісність чи як інтегральну індивідуальність, в якій за критерієм багатозначності виділяють ієрархічно організовані рівні. Зокрема, В.С. Мерлін обґрунтував наявність у структурі інтегральної індивідуальності системи індивідуальних властивостей організму, яка складається з рівнів: біохімічного, загальносоматичного, нейродинамічного (властивості нервової системи); системи індивідуальних психічних властивостей, у якій функціонують два рівні – психодинамічний (властивості темпераменту), психічні властивості особистості; системи соціально-психологічних індивідуальних властивостей та її рівні – соціальні ролі в соціальній групі та колективі, соціальні ролі в соціально-історичних спільнотах [2: 50]. У структурі інтегральної індивідуальності В.М. Русалов виділяє два рівня: нижчий – диференціально-психо-фізіологічний, який відображає властивості організму, та вищий – диференціально-психологічний, який складається з особистісних, індивідуальних та інших соціокультурних утворень [8]. У дисертаційній роботі А.Л. Коблєвої виділено чотири рівні інтегральної індивідуальності: нейродинамічний, психодинамічний, особистісний та соціально-психологічний [9: 29]. Незважаючи на окремі розбіжності щодо визначення рівнів, прибічники теорії інтегральної індивідуальності поділяють думку, що стиль діяльності формується під впливом властивостей, характерних для різних ієрархічних рівнів індивідуальності. У процесі оволодіння діяльністю відбувається встановлення більш гнучких зв’язків між властивостями різних рівнів індивідуальності та зростає регулюючий вплив у цих зв’язках властивостей особистісного рівня [3].
Індивідуальний стиль навчальної діяльності визначається як прийнята індивідом стійка сукупність прийомів і способів навчальної роботи, обумовлена його індивідуальними особливостями [11]. Найтісніший зв’язок спостерігається в студентів між індивідуальним стилем діяльності та особистісними, особливо вольовими, мотиваційними й оціночними властивостями, а не з властивостями нервової системи, як можна припустити [7: 51]. Зазначені властивості охоплюють механізми самоконтролю та самооцінки, які формуються шляхом поетапного переходу від зовнішнього контролю і оцінки викладачем до власного внутрішнього контролю і оцінки. У сучасній педагогічній літературі самоконтроль та самооцінка розглядається у вузькому та широкому значеннях. У вузькому значенні самоконтроль та самооцінку розуміють як певну стратегію навчальної діяльності, спрямовану на контроль й о踆펓聤鷲ⷎ렜恢碮Иʎ퉔㬀뚶쾡⸡悡䤧棵Ꮿ㱋궟Ф꿀⚸冺벞侂ꊴ⿹镳㊶蝼鬌㊰퓞藯ⱥ曄頤抬嗕ᠤ㡃滖㰉あթ͋윝Ӹ庮䕚䙴㍧ᔹ橏쩆ꔞ뇕Նᩭ㋶룱ꌕ늷轵뼤맣⣯ꄩ昑蕪朕ᕾㅑ겹祲閲옣⢓玓쫆炼ጅ詽欛唔虬䱗엛좺汊嶨ᆮ톃磮䠜렼␠홂혎⸛먞ꍬŒᢱ添쁍笝Ɡ蘫錍候ꕓւ⛊竼婀䫠撏揬籘혢존虴蒋傧踥䊪聤룸顴釿ᧂ譇껑꾂잤爥兛ଯ瘳ۥ晓襬ḏᎳﶟ嗞掙䪦ᓑ皟〪剂黵灛亭ֺࠡ茳溦餳퇖⺈承ꓱꏪ孪ॕⰩ꼰Ჹ奄䫀郞䧠㶲踳钱縇ᨸ溢嬂䳭㉋攷凞엤㣥醇춂᪰䫤퇌섅ࣨ勊Ǧ⚸換ᶴ늫鵮㛩∝ᓤ폿俎ć収싔⭠㯌ট鳬ㆰధ㘩耵之悺報ꖽ柉涭弣ࢱ‡䷃쐕낷斅ႏሮ餫饤祷闓ᑯ鍌㲞涕ᾮ鏑钻↰ᇰ㳆䛅鐔槺逍肚ꌿ䪮ꜩ쇯亳睄ꭅ῞≾谦㬓ꛞ迿ﮨ葒ꖦ돡邁鐽Rႝ豌叚㳹న䋓ꏰ媱酀㘖뵥묰돣嚔劣덩䠧텲⾥煽፟딵熰ⵤ脳ᣨ饕ᆁ놺걦炰衲씲耤튾툩湁䱡ퟑ舴ꊘ수ណꛉ少ޭﮊﴊ괯斄喆䡼〚밊头슛欳㉰㙗乵ɳ렂羳ई綃䎗熚컍ን⺅ᩕ✐ᐹ妮ꌣ⚙剪ꎠ餯럅䉀姯軏呡쏛쌣跭숒䜷哌隓➫캭糶櫒䯱턃傥罭ቒ唉ꂓꓤྕ넨鷼䟛㔹༦錧ꎋ鑒䊡쬫ᘭ䱫ꁡ뼖늓䦪鳒ᨵ朹殳Ƴ㵞ꖅ鼥䰲የ쀸퇖ً棠葟頺வ䅳龮絥识籽ﯿꝎ彏뼿꺞奕䰳瓓힘ﮦ娑띱邉粿胼㛞у стилю відповідно до своїх індивідуальних особливостей служить відчуття зручності, комфорту, зняття напруги в процесі діяльності [4: 130]. І хоча подальші дослідження показали, що використання індивідуального стилю часто веде до емоційного задоволення, а не до вагомих результатів [4: 137], особиста зацікавленість у діяльності, позитивне до неї ставлення, прагнення зробити все якомога краще є ще одним визначальним чинником формування стилю навчальної діяльності.
У структурі індивідуального стилю діяльності виділяють такі основні компоненти: стиль операцій, стиль дій чи реакцій, стиль цілеутворення [4: 131]. Основна ознака стилю операцій – співвідношення орієнтованих, виконавчих та контрольних операцій. У дослідженнях В.С. Мерліна та Є.О. Клімова визначено два основні типи такого співвідношення. Перший тип полягає в тому, що орієнтовані операції передують виконавчим і дуже деталізовані, внаслідок чого виникає детальний план дій. У процесі діяльності він лише дещо видозмінюється. Виконання плану супроводжується контрольними операціями. При другому типі попереднє орієнтування короткочасне й план має цілісний та схематичний характер. У процесі виконання він значно видозмінюється та деталізується. Контрольні операції застосовуються рідко [2: 176]. Наприклад, студенти, яким притаманний перший тип, починають написання творчих письмових робіт з деталізованого чорнового варіанту, в який постійно вносяться правки та доповнення. Чистова робота полягає лише в переписуванні. У студентів, для яких характерний другий тип індивідуального стилю, чорновий варіант має цілком загальний і схематичний характер, на який затрачається небагато часу. Основна робота виконується в процесі написання чистового варіанту.
Отже, закономірно постає запитання типового та індивідуального в структурі індивідуального стилю. Типові стилі притаманні групам студентів із певними характеристиками властивостей одного чи різних рівнів інтегральної індивідуальності. Визнання існування типових стилів, які демонструють загальні особливості діяльності, не заперечує індивідуальної своєрідності діяльності кожного студента на фоні цих стилів. Типовий стиль у конкретному прояві розглядається як індивідуальний [3: 110]
С.Б. Пустовалов виділяє шість індивідуально-типологічних стилів навчальної роботи студентів (креативно-відповідальний, креативно-вибірковий, ретроевристичний, репродуктивно-узагальнюючий, репродуктивно-формальний, інактивний) [13: 38], акцентуючи увагу на механізмах адаптації, компенсації та особливо корекції, оскільки "перших два не завжди забезпечують досягнення необхідного результату" [1: 48]. За допомогою механізму адаптації особистість пристосовується до вимог діяльності. Механізм компенсації включається в процес формування індивідуального стилю діяльності, коли вимагається заміна недостатньо розвинених індивідуально-психологічних властивостей використанням особливостей, які сприяють досягненню успіху. Корекція означає виправлення, вдосконалення індивідуального стилю діяльності [1: 49].
Таким чином, в основі формування індивідуального стилю навчальної діяльності лежать наступні положення:
- індивідуальний стиль навчальної діяльності формується під впливом властивостей, які належать до різних ієрархічних рівнів інтегральної індивідуальності; у процесі оволодіння діяльністю дедалі більшої ваги набуває особистий рівень;
- формування стилю індивідуальної навчальної діяльності доцільно здійснювати за такими напрямами: забезпечення свободи самовираження, особистої зацікавленості в діяльності шляхом підбору проблемних, творчих завдань відповідно до інтересів студентів; індивідуалізації аудиторної та самостійної роботи студентів (за змістом, темпом виконання, умовами виконання тощо); підвищення мотивації навчання; формування здатності до самоконтролю, рефлексивної самооцінки;
- процес формування стилю індивідуальної діяльності передбачає залучення механізмів адаптації, компенсації та корекції.
Подальшого дослідження потребує проблема формування індивідуального стилю навчальної діяльності в процесі самостійної роботи студентів.