12. Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.

Інструктивний лист «Про розробку освітньо-професійних програм вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням» Міністерства освіти України №1/9-18 від 18.02.94 p.).

Дві соціально політичні дисципліни:

• соціологія (соціальна дисципліна)

• політична (політична дисципліна)

• інші дисципліни (галузеві наукові звання дисципліни в межах соціології й політології)

Викладання цих дисциплін регламентується навчальним процесом у вузах в документі, інструктивними листами „про розробку освітньо професійної програми вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням”. Цей лист включає в себе обов’язкові гуманітарні та соціально економічні дисципліни які вивчаються у всіх вузах на рівні бакалавра.Публічна лекція читається перед населенням. У шкільній лекції викладач повинен викласти весь матеріал передбачений темою. (у Вузівській - ні).

- включає елементи бесіди (Вузівська - ні)

- коротша за часом (У Вузі – 80-90 хв.)

Види вузівських лекцій: 1) Вступна; 2) Установча; 3) Нормативна; 4) Оглядова; 5) Підсумкова. Основною проблемою є не співпадіння лекційних занять із кількістю лекційних тем. Є три способи приведення кількості лекційних тем у відповідність з кількістю лекційних занять:

- викладач читає лекції з окремих тем, а решту тем відводить на самостійне опрацювання студентам;

- викладення в межах однієї лекції двох тем, кожну з окремим планом;

- поєднання двох суміжних тем і читання лекції(викладення матеріалу) за одним планом;

Мета лекції полягає в тому, щоб розкрити зміст теми.

У плані двохгодинної лекції повинно бути три питання (2 краще ніж 4).

Потрібно підібрати загальні формулювання – питання, які відносяться до плану лекції. Лекція – навчальне заняття, яке полягає в усному викладення лектором теми, що вивчається. Як форма навчання лекція виникла у 5 ст. до н.е. в стародавній Греції і її використання було в основному пов’язано з розвитком філософії. спочатку лекція вик. софістами для викладання риторики і філософії. В період середньовіччя відбувся занепад філософії, культури загалом. Із 6 до 11 ст. у зах. Європі не було іншої освіти крім монастирської. навчання здійсн. у формі дослівного читання святого письма або адаптованих філософських творів і студенти дослівно записували. Крім того були бесіди викладача і студента. відродження лекційного викладання відбулося в середньовічних університетах. відродження університетського викладання відб. в 12ст. паризький, болонський, оксфордський, кембріджський, падуанський, неаполь, прага, краков, відень. через відсутність підручників дослівно зачитувались святе письмо, адаптовані давньогрецькі творів.

Завдяки появи наук. літ. лекція втратила свою монополію на джерело знання.

Лекція враховує психологічні особливості студентів.

Переваги лекції:

- в лекціях дається цілісне систематизоване викладення навчального матеріалу.

- економічність лекції: порівняно з самостійною роботою лекція економить час студентів.

- оперативність – дозволяє включати в навчальний процес новітній, науковий і фактичний матеріал.

- розвиває творче мислення студентів. (завдяки тому, що вони мислять так як лектор)

Достоїнство лекції:

- лекції справляють глибокий емоційно-психічний вплив на студента, цей вплив сприяє кращому засвоєнню знань.

- Відіграє велику мотиваційну роль

- Має велике виховне значення (вплив лектора як фахівця, як педагога, як науковця)

Основні функції лекції:

- Освітня – лекція є процесом пізнання, результатом якого є отримання студентами певних знань;

- мотиваційна - стимулює студентів до вивчення тієї чи іншої дисципліни.

- Виховна – формує світогляд студентів.

Недоліки лекції.

1. лекція певною мірою привчає студентів до некритичного сприйняття чужих думок (студенти перебувають під впливом авторитетного викладача)

2. Лекція обмежує можливість студентів глибоко і всебічно подумати над інформацією, яка постійно повідомляється лектором

3. Лекція не може враховувати рівень підготовки і психологічні особливості кожного студента, вона читається для всіх студентів (в лекції має бути і нижчий, і середній, і високий рівень викладання лекції).

4. Слабкий зворотній зв’язок між аудиторією і викладачем (домінує односторонній, прямий зв’язок) Вимоги до лекції:

1) Глибока науковість (лекція має синтезувати новітні досягнення науки певної дисципліни);

2) зв’язок теоретичних положень з практикою, а практичного досвіду з наукою;

3) системність, логічна послідовність і аргументованість викладенного матеріалу;

4) єдність освітніх і виховних засад, методологічної і світоглядної спрямованості;

5) Проблемність лекції (використання в лекції проблемного методу викладання); Вступна лекція – це перша лекція з курсу

- дається визначення предмету науки, її методів

- розкриваються зв’язки цієї науки з іншими науками,

- розкриваються основні категорії

- повідомляється обсяг часу, який відводиться на лекції і семінари

- викладач називає форму контролю (іспит / залік)

- дає перелік літератури (підручники, навчальні посібники) (8-10 книг)

- формулює вимоги: наголошує на необхідності відвідування лекційних і семінарських занять, необхідності готуватися до семінарів

- диктується план першого семінарського заняття (якщо нема методички)

Установча лекція – читається студентам заочної форми навчання за семестр до іспиту/заліку

- установчий час – 2 год.

- Установча лекція за змістом є близькою до вступної:

o Перелік навчальної літератури

o Перелік контрольних питань на іспит чи залік

o Завдання на виконання контрольної роботи

o Питання першої теми семінару

Нормативна лекція – це звичайна лекція

Оглядова – читається студентам заочної форми навчання, а також випускникам перед державними іспитами. заочникам виокремлюється 30 відсотків занять стаціонару. темп більше, аніж лекційних занять. Треба дати основне з кожної теми.

Спочатку кафедра розробляє тематику оглядових лекцій і затверджує цю тематику перед д іспитами. Вони є більш загальними. Виділяється від 12 до 20 годин. Тема формулюються відповідно до розділів навчального курсу. Рекомендується анотувати сучасну літературу.

Підсумкова – остання лекція курсу