- •Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику основним формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання
- •Проблемне навчання у вищому навчальному закладі
- •Використання ігрових технологій у вищій школі
- •Дистанційне навчання у внз
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів
- •Моральне виховання студентів
- •Психолого-педагогічні засади правового виховання молоді та формування її громадянської спрямованості у сучасних умовах
- •Самовиховання
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище.
- •35.Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •36.Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •39.Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •41Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •68. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73.Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •76.Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77.Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента*. У професійному спілкуванні викладача можна виділити два взаємопов’язаних компоненти:
- •78.Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79.Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pedalm/texts/2008-1/005.pdf
Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
Навчально-професійна діяльність – це провідна діяльність у студентські роки. Саме в процесі навчально-професійної діяльності досягаються основні цілі підготовки фахівців.
Мета навчально-професійної діяльності– засвоєння наукового знання у формі теоретичних понять і вмінь застосування їх при розв'язанні професійних завдань. Особливість навчально-професійної діяльності у вищому навчальному закладі полягає в тому, що вивчаються не основи наук (як у школі*, а самі науки в їх розвитку, самостійна робота студентів зближується з науково-дослідною роботою викладачів, тобто забезпечується єдність навчальної та наукової роботи студентів, викладання майже всіх наук професіоналізовано, навчання має проблемний характер.
У навчально-професійній діяльності формуються професійні здібності, подальшого розвитку набувають також загальні інтелектуальні здібності.
Наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця та розвитку його професійних здібностей є фахова компетентність, яку набуває студент.
Компетентність забезпечує універсальність оволодіння професійною діяльністю та характеризує готовність до праці. Високий рівень оволодіння професійною діяльністю характеризує також поняття професійна культура. Професійна культура– це високий рівень професійних знань, професійного мислення, а також відповідальність і рефлексивність.
Якщо навчально-професійна діяльність набуває особистісну значущість, життєвий сенс, то відбувається самовиховання.
Засоби самовиховання: самонавіювання, самопереконання, самонаказ, самозаохочення, самомобілізація, самозаспокоєння, самокритика тощо.
Лише критична самооцінка сприяє самовихованнюшляхом постановки конкретної мети, завдань, розв'язання яких підносить суб'єкта на новий рівень активності, самореалізації. Наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця та розвитку його професійних здібностей є фахова компетентність, яку набуває студент. Вона характеризується:
ґрунтовними знаннями із загальноосвітніх і фахових дисциплін;
володіння уміннями і професійною технологією (технікою);
здатність мобілізувати в професійній діяльності знання і вміння, використовувати узагальнені засоби виконання дій при вирішенні професійних завдань.
Компетентність забезпечує універсальність оволодіння професійною діяльністю та характеризує готовність до праці. Високий рівень оволодіння професійною діяльністю характеризує також поняття професійна культура. Професійна культура – це високий рівень професійних знань, професійне мислення, праксиологічне озброєння, а також відповідальність і рефлексивність. Рефлексивність стимулює самоаналіз, оцінку свого «Я», тобто об’єктом самопізнання стає власне «Я».
Для розвитку рефлексії потрібні такі умови:
вербальний і невербальний зворотній зв’язок (оцінка оточуючих);
порівняння себе з іншими;
самоспостереження за своїми думками, почуттями, вчинками (того, що відбулося) для подальшого управління самим собою;
зіставлення свого «Я – сьогоднішнє» з «Я – вчорашнім».