
- •Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику основним формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання
- •Проблемне навчання у вищому навчальному закладі
- •Використання ігрових технологій у вищій школі
- •Дистанційне навчання у внз
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів
- •Моральне виховання студентів
- •Психолого-педагогічні засади правового виховання молоді та формування її громадянської спрямованості у сучасних умовах
- •Самовиховання
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище.
- •35.Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •36.Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •39.Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •41Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •68. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73.Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •76.Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77.Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента*. У професійному спілкуванні викладача можна виділити два взаємопов’язаних компоненти:
- •78.Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79.Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
Тому засвоєння майбутніми інженерами необхідних екологічних знань є своєчасним і вкрай актуальним. Розуміння екологічної ситуації і її драматичних проблем породжує в них занепокоєність, тривогу, бажання активно брати участь у її виправленні, у порятунку земної цивілізації.
А тому прилучення до екологічних знань - обов язкова умова нової системи освіти, оскільки потрібно насамперед знати, що робити людині і як поводитися в нових умовах. Але і цього недостатньо, тому що перетворенням повинна бути охоплена вся емоційна сфера людини аж до формування в неї високого почуття відповідальності перед природою і тими наступними поколіннями, що прийдуть на зміну і яким необхідно лишити Землю в придатному для життя стані, тобто формувати екологічну культуру [45, с.6]
Вихід на вільний економічний простір України ставить перед освітою ряд важливих проблем, пов язаних із підготовкою спеціалістів до якісно нових умов розвитку науки, культури, виробництва. Все це потребує конструктивного вирішення екологічних проблем, що сьогодні усе більш загострюються в результаті інтенсифікації всіх напрямків господарської діяльності.
Людство знаходиться зараз у "прикордонній ситуації" - ситуації суворого іспиту на розумність, на право носити високий титул Hommo sapiens. Основним світоглядним принципом взаємовідносин людини і природи повинен стати принцип гармонії людини і природи як двох відносно самостійних систем, які розви ваються кожна за своїми законами, але в той же час є внутрішньо нерозривно пов язаними частинами єдиної системи.
Завданням державної влади в екологічній сфері є забезпечення еколого-користування на основі принципів гуманізму і демократизму, що передбачають такий його характер, який би виходив не тільки з інтересів дійсного, але і майбутніх поколінь, не тільки інтересів України, але й інших держав [231, с 16-17]. Стратегія формування в Україні демократичної правової держави припускає істотне відновлення законодавства, насамперед, у екологічній сфері. Його аналіз свідчить, що деякі нормативні акти морально застаріли, не відповідають реаліям сьогодення, моделі оптимальних взаємовідносин суспільства і природи. Становленню сучасної екологічної культури повинна сприяти екологізація законодавства, урахування позитивного досвіду інших держав у нормативно-правовій регламентації відносин у природоохоронній сфері.
Матеріалістична основа формування екологічної культури дозволяє студентам пройти шлях пізнання екологічних законів і закономірностей, формує в них екологічний світогляд, і особливу відповідальність у вирішенні екологічних проблем. Формування екологічної культури необхідне, щоб управляти біосферними механізмами, але насамперед їх необхідно досконально вивчити, а для цього потрібні екологічні знання. Крім того необхідно розвивати творчу діяльність студе нтів, їх самостійність через придбання екологічних знань із наступним упровадженням останніх у практичну діяльність. Досліджуючи педагогічну літературу з вказаної тематики, ми дійшли до висновку, що питання формування екологічної культури фахівців - інженерів не розроблені. У зв язку з цим виникає необхідність по-новому підійти до сутності екологічної культури, її функціям і умовам формування.
Тому і виникла необхідність у проведенні екологоосвітньої роботи серед майбутніх фахівців - студентів технічних вузів. Адже майбутні інженери, які будуть вирішувати питання впровадження нових технологій на виробництві, повинні мати чіткі уявлення про процеси, що не призводять до порушення екологічної рівноваги в екосистемах. Підґрунтям такої діяльності є екологічна культура, що дозволяє свідомо та грамотно освоювати природне навколишнє середовище. Розпочинати її формування необхідно, спираючись на зміст екологічної освіти.
Екологічна освіта стала одним з основних принципів державної політики в галузі освіти, вона є об єктивним і необхідним процесом, хоча в багатьох випадках обмежується лише демонстрацією негативних наслідків господарської діяльності людини, або просто закликаючи до скорочення такої діяльності, або виховуючи ілюзію можливості вирішення тонких екологічних проблем сугубо технічними засобами, що принципово невірно [136, с 171]. Проте останнім часом намітилася тенденція до поліпшення ситуації в зв язку з появою і розвитком освітянських центрів екології людини, що розглядаються як мультидисциплінарний напрямок, який спирається на базові поняття класичної екології [136, с 172].
Формування у студентів вищих навчальних закладів освіти, зокрема й технічних, глибоких переконань у необхідності природоохоронної діяльності викликане нагальною потребою української держави в екологічно грамотних громадянах, кваліфікованих фахівцях з високим рівнем екологічної культури. Для вирішення цієї проблеми було прийнято Постанову Мінвузу України за № 11/ 4/210 від 24.04.1990 року "Про стан екологічної освіти в системі Мінвузу України", на основі якої методична комісія з екологічної освіти Мінвузу України ухвалила рішення за № 260-2/137 від 17.04.1991р., про рекомендацію на перших курсах рі зних спеціальностей ввести обов язковий загальноосвітній курс "Основи соціальної екології". Проте він практично себе не виправдав у технічних закладах освіти. Тому з 1991 року введено курс "Основи екології", а також нормативний інтегрований курс гуманітарно-технічного спрямування "Безпека життєдіяльності", розроблений на вимогу ст.20 Закону України "Про охорону праці", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 443 від 18.04.96р. та схвалений Указом Президента України від 18.10.97 р. Але, на жаль, поки що відсутній єдиний науково обгрунтований підхід до проблеми формування екологічної культури студентів вищих технічних закладів освіти
Якнайважливішою метою екологічної освіти, як стверджують автори концепції, мають бути формування, розвиток і адаптація індивіда до конкретних ситуацій, розвиток навичок екологічного мислення. Інші складові екологічної культури, передусім суспільні ціннісні орієнтації та суб єктивні оцінки, мають бути віднесені до компетенції екологічного виховання, яке треба гармонійно поєднувати з екологічною освітою. Таким чином, концепція екологічної освіти має відіграти першочергову інтегруючу роль під час формування Національної програми інтегрованої екологічної освіти в Україні [106, с 44].
Вказані напрями актуалізують педагогічну наукову проблему впровадження в навчальні заклади всіх профілів, у тому числі і технічних, системи екологічних знань, формування екологічної свідомості та нового екологічного мислення, формування способів екологічної діяльності. Кожний навчальний заклад України на сучасному етапі має свої розроблені програми з вказаної проблеми, але поки ще відсутній єдиний науково обгрунтований підхід, єдина система вимог.