28.Консолідована фінансова звітність

Консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Вимоги і методика складання консолідованої фінансової звітності регламентується П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».

Це положення розповсюджується на групу підприємств, організацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств.

Дочірнє підприємство — це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Материнське (холдингове) підприємство — це підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Група підприємств — це материнське (холдингове) та його дочірні підприємства.

Частка меншості — частка чистого прибутку (збитку)та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).

Чисті активи — активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань.

Внутрішньогрупове сальдо — сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату Балансу, яке.утворилося внаслідок внутрішньо-групових операцій.

Внутрішньогрупові операції— операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи.

Особливістю консолідованої звітності є те, що активи, зобов'язання, доходи та витрати 28.двох чи більше юридично самостійних одиниць об'єднуються в окремий звіт, до якого висуваються певні вимоги:

-консолідована звітність складається з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій або подій за схожих обставин;

• якщо неможливо застосувати єдину облікову політику, то в Примітках до цієї звітності необхідно вказати статті, до яких застосовувалася різна облікова політика;

• до консолідованої звітності включаються показники фінансової звітності усіх дочірніх підприємств (вітчизняних і зарубіжних) крім таких випадків:

— дочірнє підприємство придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом дванадцяти місяців з дати Балансу;

• до консолідованої фінансової звітності не включаються суми внутрішньо-групових сальдо, для того щоб не допустити подвійного відбиття одних і тих самих сум;

16.Види діяльності підприємства

Для виробничих підприємств є характерним той факт, що за П(С)БО 16 виробничими вважаються витрати підприємства на виробництво продукції, тобто не тільки її собівартість, а й витрати на незавершене виробництво, понесені у звітному періоді. Тому для виробничих підприємств є характерними такі випадки:

• сума рядків 040, 070, 080, 090 дорівнює рядку 280, якщо усю продукцію, вироблену у звітному періоді, реалізовано і немає незавершеного виробництва, тобто рахунок 23 немає сальдо.

• сума рядків 040, 070, 080, 090 менша рядка 280, якщо виробничі витрати, понесені у поточному звітному періоді (році), перевищують собівартість реалізованої продукції;

• сума рядків 040, 070, 080, 090 більша рядка 280, якщо підприємство реалізувало готову продукцію, вироблену у попередньому звітному періоді (році), а виробничі витрати і витрати поточного звітного періоду (року) менше її собівартості.

Для підприємств, які надають послуги. У зв'язку з тим, що при наданні послуг, як правило, немає незавершеного виробництва, то сума рядків 040, 070, 080, 090 дорівнює рядку 280.

Підприємства торгівлі відображають витрати на збут, адміністративні витрати, операційні, транспортно-заготівельні та інші витрати, пов'язані з придбанням товарів, витрати від операційних курсових різниць, які включаються до складу інших операційних витрат, але в цьому розділі не повинні відображатися відсотки за кредит оскільки вони відносяться до фінансових витрат.

Тобто, в II розділі «Елементи операційних витрат» розшифровуються витрати підприємства, які відображені в І розділі Звіту про фінансові результати по рядках 070, 080, 090, але загальна сума їх може не збігатись.

Підприємства торгівлі собівартість реалізованих товарів не відображають на рахунку 80 «Матеріальні витрати», а на субрахунку 808 «Витрати товарів» ведуть лише облік тих товарів, які використані для виробничо-господарських потреб, а не для продажу іншим особам.