10. Наслідки безробіття. Закон Оукена.

Безробіття та інфляція – це є дві форми макроекономічної нестабільності, які тягнуть за собою негативні ек, соц.. і теоретично – психологічні наслідки.

Ек. наслідки б:

-недоотримання нац.. продукту в результаті зростання безробіття. Це зв’язок Оукена ( закон Оукена). Сутність: підвищення б. на 1% понад природній рівень призводить до скорочення потенційного ВВП приблизно на 2, 5%. Y-Y*/ Y*помножити на 100% =L(V-V^*), де Y-Y* - втрати ВВП від циклічного б.- розрив ВВП. Y- фактичний обсяг виробн;Y*- потенційний обсяг виробництва; V- фактичний рівень б.; V^* - природній рівень б; L- коеф. пропорційності. (2<L<3 зі знаком «-« ). Формула показує, що % зростання б. понад природній рівень пропорційний реальному обсягу виробн.. з коеф L.

- держ. бюджет терпить збитки від зменшення податкових надходжень і виплати допомоги по безробіттю.

- за період незайнятості робітник втрачає навички і на його перенавчання необх. додаткові кошти ( кошти з держ бюджету).

- особливу небезпеку для економіки представляє зростання безробіття, що супроводжується стагфляцією.

Соц. наслідки:

- питання розподілу і перерозподілі нац. Доходу суспільства.. Створений нац. Дохід розподіляється у формі двох розподілів: 1. функціональний розподіл – в наслідок якого кожен із власників факт виробництва отримує свій первинний дохід, тобто наймані робітники отримують зарплату. 2.особистий розподіл – нац. Дохід досягає окремих домогосподарств у вигляді використовуваного чи наявного доходу. В результаті особл розподілу виникає нерівність у доходах між різними верствами населення ( відмінність в освіті, статеві і вікові відмінності, міжрегіональні та міждержавні відмінності, відмінність в схильності до накопичення багатства). Для вимірювання розподілу доходу використовуються показники: 1. порівняння децильних груп; 2. крива Лоренца; 3. коеф Джині.

11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.

Товарний ринок – це агрегат, що означає суму мікроекономічних ринків усіх кінцевих товарів та послуг (ринок благ).

Суб’єкти товарного ринку:

1. Домогосподарства

2. Фірми

3. Держава

4. Нерезиденти

Інфраструктура: товарні біржі, оптові і торгівельні організації, ярмарки, магазини роздрібної торгівлі.

Компоненти товарного ринку:

1. Рівень цін (дефлятор ВВП); відносна величина, цінова

2. Кількісний компонент – реальний ВВП

3. Сукупний попит (AD)

4. Сукупна пропозиція (AS)

Сукупний попит – це реальний обсяг виробництва у вітчизняних товарах і послугах, що споживачі, готові придбати при різних рівнях цін р.

Структура сукупного попиту:

AD=C+I+G+X_n , де

C – споживчий попит I – інвестиційний попит G – державний попит X_n - попит на обсяг чистого експорту, як різниця між попитом іноземних споживачів вітчизняної продукції і попитом вітчизняних споживачів імпортної продукції.

Аналітична модель сукупного попиту:

Yd=a-bp ,де а і b – коефіцієнти лінійного рівняння

В – чутливість, еластичність зміни обсягу попиту до загального рівня цін.

Y_d - обсяг сукупного попиту

P – загальний рівень цін

Графік сукупного попиту: по гориз. У=ВВПреал, по вертик. Р, компонент: крива попиту АД, показати зміну ціни від р1 до р2, від У2 до У1.

Пояснення до графіка:

Якщо змінюється рівень цін від р1 до р2, то обсяг сукупного попиту теж змінюється, зменшується (ефект заміщення, доходу).

Зворотню залежність між зміною р і У пояснюють:

1. Ефект багатства (касових залишків) – домогосподарства тримають певну частину своїх активів у вигляді поточних рахунках, фінансових активів (для спрощення - облігації).

Величина багатства залежить від кількості грошей та від цін, і вимірюються величиною реальних касових залишків: М/р , де М – обсяг грошової маси.

Якщо рівень цін ↑ від р1 до р2 споживачі починають відчувати себе біднішими і скорочують свої закупівлі, бо купівельна спроможність запасу грошей зменшується.

Крім того, збільшення р призводить до збільшення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає:

BP=BY/r*100%, де

BУ – доход від облігації,сонстанта

BP – ціна облігації,

графік:

по гориз. М, по вертик. r,компоненти: вертикальна пряма MS, MD перетинає MS, і MD^, перетинає MS, процентна ставка змінюється у цих випадках.

Усвідомивши, що багатство зменшилось, люди починають менше зберігати і менше витрачати, як наслідок, обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2

2. Ефект % ставки.

Якщо Ip збільшиться від р1 до р2, то продаж і купівля попередньої кількості товарів, вимагає більшої кількості грошей, попит на гроші збільшується, що призводить до збільшення % ставки. Підвищення процентних ставок спрощує інвестиції і споживання за рахунок кредиту. Як наслідок, обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2.

3. Ефект імпортних закупівель.

Зростання цін на вітчизняну продукцію від р1 до р2 призводить до підвищення попиту на імпортні товари, отже чистий експорт X_n зменшується, і як результат обсяг сукупного попиту скорочується від У1 до У2.

Зміну сукупного попиту викликають такі детермінанти:

Групи нецінових чинників:

1. Зміна в сукупному попиті

Зміну в сукупному попиті можуть викликати такі процеси:

а) зміна в добробуті споживачів

б) інфляційні очікування споживачів

в) рівень споживчої заборгованості

г) рівень особистого оподаткування

2. Зміна в інвестиційному попиті, яку в свою чергу викликають такі зміни:

а) рівень % ставки

б) зміна чистого прибутку від інвестиц

в) зміна рівня оподаткування підприємств

г) зміна в технологіях

д) зміни в обсягах надлишкових виробничих потужностях

3. Зміна в державному попиті, що залежить від особливості економічної політики в той, або інший момент часу.

4. Зміна в попиті на обсяг чистого експорту, яка залежить від національного доходу в країнах торгівельних – партнерах, від валютних курсів та від іншого, що впливає на потоки експорту і імпорту.

Графік:

По гориз. У, по вертик. р, наповнення: три лінії сукупного попиту, показують зміну від АД до АД1 і від АД до АД2, АД посередині.

Шоки – це випадкові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, які викликані неспроможністю економ політики незалежними діями економ агентів (суб’єкти макроекономіки), зовнішньоекономічними, політичними і природними чинниками, що впливають на обсяг споживання (С), інвестицій (І), держ витрат і (або) на обсяг чистого експорту, що дорівнює різниці Х-М