
- •1.Макроекономіка. Предмет особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •3.Система національних рахунків;порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4.Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту(внп). Показник валового національного використовуваного доходу(внвд).
- •5.Методи обчислення ввп
- •6.Показники системи національних рахунків, що розраховуються на основі ввп:
- •7.Загальний рівень цін.Номінальний та реальний обсяг виробництва.Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін.Порівняльний аналіз індексів.
- •8.Рівень зайнятості населення і його показники.Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі
- •10. Наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага на товарному ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •2. Зміни в правових нормах
- •15. Гр.Ринок. Ставка процента.
- •16.Розмір, структура і регулювання гр.Пропозиції. Агрегати гр.Маси
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови винекнення. Типологія інфляції.Вимірювання інфляції.
- •22. Інфляція попиту.
- •25. Стагфляція. Аналіз кривої Філіпа
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекон
- •27. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •28. Основні шляхи подолання інфляції
- •29.Формування доходів домогомподарств.
- •30.Розподіл сукупного доходу суспільства.
- •33. Інвестиційна ф-ія: кейнсіанський підхід
- •34. Інвестиційна ф-ія: класичний підхід
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати».Кенсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36.Подвійна рівновага товарного і грошового ринку.
- •39. Види бюджетно-податкової політики .Вплив податків на доходи бюджету .
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики .Сутність ефекту витіснення.
- •45.Інструменти монетарної політики
- •46. Об’єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія
- •52.Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
30.Розподіл сукупного доходу суспільства.
Di=C+S.
Величина споживання та інвестицій відносно стабільна за умови, якщо держава не приймає спеціальних дій для їхньої зміни.
Фактори, які визначають динаміку споживання та інвестицій:
1)дохід домогосподарств;
2)накопичене багатство домогосподарства;
3)рівень цін;
4)економічні сподівання;
5)величина споживчої заборгованості;
6)рівень оподаткування;
Нерівність доходів – це нерівний розподіл сукупного виробленого в країні доходу між окремими особами чи сім’ями. Ринкова система спричиняє значну нерівність у розподілі грошового доходу, отже, і в розподілі національного продукту між індивідуальними домогосподарствами. Цю нерівність можна побачити на кривій Лоренца, суть якої полягає в тому, що сумарний відсоток сімей (отримувачів доходу) вимірюється по вісі Х, а сумарний процент доходів – по вісі Y; і чим більше ця крива відхиляється від бісектриси (рівня абсолютної рівності), тим більша нерівність у доходах. Сам коефіцієнт нерівності доходів розраховується за формулою Джимі, суть якого полягає у відношенні рівня нерівності до всього можливого доходу. Він є дуже зручним у порівнянні нерівності між країнами чи регіонами.
Рішення домогосподарств про необхідність заощаджувати частину свого наявного доходу зумовлюється передусім бажанням захистити себе від непередбачуваних обставин (хвороби, нещасного випадку, безробіття тощо) або для фінансування запланованих майбутніх витрат, які потребують значних коштів. Крім того, окремі домогосподарства мають бажання спрямовувати частину свого поточного доходу на здійснення інвестиційних операцій (купівля акцій, облігацій тощо).
Але схильність домогосподарств до заощаджування залежить не лише від їхнього бажання, а й від їхніх можливостей, які визначаються рівнем їхнього доходу. Якщо особистий дохід невеликий, то схильність до заощаджування є невисокою і тому весь або майже весь наявний дохід спрямовується на споживання У разі високого рівня доходу схильність до заощаджування зростає. Це означає, що на макрорівні та частка наявного доходу домогосподарств, яка спрямовується на споживання, залежить від рівня диференціації особистих доходів.
Для аналізу рівня диференціації доходів домогосподарств застосовують різні методи та показники, але найчастіше — криву Лоренца. Для характеристики розподілу доходу між групами населення існує коефіцієнт концентрації доходів населення, або коефіцієнт Джині. Його нерідко обчислюють на підставі кривої Лоренца як відношення площі фігури, яку утворюють бісектриса та крива Лоренца, до площі трикутника, утвореного бісектрисою, горизонтальною віссю та правою ординатою. Величина коефіцієнта Джині коливається від нуля до одиниці. Чим вищий ступінь поляризації суспільства за рівнем доходів, тим коефіцієнт Джині ближчий до одиниці. Із вирівнюванням доходів у суспільстві цей показник прямує до нуля (нульове значення показника досягається за абсолютно рівномірного розподілу доходів). Оскільки на нерівномірності розподілу доходів істотно позначаються процеси оподаткування і виплати трансферів, то цей коефіцієнт часто обчислюють на підставі і особистих, і використовуваних доходів.