1.Макроекономіка. Предмет особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.

Макроекономіка – це теоретична наука, що вивчає функціонування великих груп господарюючих суб’єктів і національної економіки в цілому з погляду ринкового механізму та державного регулювання.

Предметом макроекономіки, що обумовлений її об’єктом , є ефективність функціонування національної економіки, або, кажучи точніше, ефективність функціонування механізмів економічної системи.

Вивчаючи ефективність функціонування національної економіки, макроекономіка приділяє особливу увагу поведінці основних економічних суб’єктів – домогосподарств, фірм та держави. При цьому макроекономіка розглядає поведінку не конкретних господарських одиниць, а їх сукупності, яку вона отримує через агрегування (поєднання окремих одиниць або даних в одну одиницю).

Макроекономіка не може користуватися тими самими пізнаннями, що й природничі науки. Аналізуючи явища й процеси в національній економіці, не можна вживати ні мікроскоп, ні телескоп. Макроекономісти позбавлені також можливості проводити контрольований експеримент, як фізики чи хіміки. У макроекономіці дослідники широко застосовують метод наукової абстракції з його двома основними прийомами – індукцією та дедукцією. Суть цього методу полягає в тому. Що досліджуючи певний економічний факт або процес, відділяють його випадкові, швидкоплинні чи другорядні ознаки від усталених і типових.

Важливим напрямком наукового абстрагування є модель. Макроекономічна модель – це спрощене відображення економічної дійсності, абстрактне узагальнення відповідних фактичних данних. Макроекономічні моделі представляють у математичній, табличній і графічній формах. При цьому не так важливо, що саме використано: рівняння, графік чи таблицю. Найголовніше – схопити й відобразити реальний зв’язок між фактами.

Об’єктом макроекономічного аналізу є національна економіка. Національна економіка – це сукупність домогосподарств, підприємств, відповідних державних інституцій і установ, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища й державної території.

Суб’єктами макроекономічного аналізу є:

1)Споживчий сектор (домогосподарства);

2)Підприємницький сектор (фірми);

3)Державний сектор (сукупність державних організацій і установ);

4)Закордон – це сукупність економічних суб’єктів світу.

3.Система національних рахунків;порівняння з системою балансів народного господарства.

Система балансів народного господарства базувалася на марксистській теорії підрахування показників. Ця теорія витратна. Має місце поділ суспільного виробництва на 2 нерівнозначні сфери: матеріальне виробництво і нематеріальне. Такі основні показники, як Внутрішній суспільний продукт, Чистий Суспільний продукт, кінцевий національний дохід створюються лише виробничою сферою, тобто результати діяльності сфери послуг до підрахунку не брали.

Що стосується системи національних рахунків, то вона розпочалась з розпорядження президента з травня 1992 р.

Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників і класифікацій, що використовується для опису і аналізу узагальнюючих результатів і аспектів економічного розвитку на макрорівні. Система національних рахунків сформувалася вктаегоріях і термінах ринкової економіки, тобто всі її концепції, визначники і показники передбачають, що економіка, в якій вони використовуються або в економіці, описанійв СНР функціонує в дії ринкових механізмів і інститутів.