22 Принципи мп в міжнародно правових документах.

Насамперед, принципи міжнародного права відображені в статуті ООН. ЇХ перелік міститься в ст. 2 розд. 1 “Цілі і принципи” ООН і її члени діють у відповідно до наступних принципів:

1. Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх ‘іі членів.

2. Всі члени ООН добросовісно виконують прийняті на себе за даним Статутом ООН зобов’язання, щоб забезпечити їм всім разом права і переваги, що витікають з приналежності до складу членів Організації.

3. Всі члени ООН вирішують свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир і безпеку, і справедливість.

4. Всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах

від погрози силою чи від її застосування як проти територіаль­ної недоторканності або політичної незалежності будь-якої дер­жави, так і яким-небудь іншим чином, несумісним з цілями Об’єднаних Націй.

5. Всі члени ООН надають їй всебічну допомогу У всіх діях, до яких вона вдається згідно з її Статутом, і утримуються від на дання допомоги будь-якій державі проти якої ООН здійснює дії превентивного або примусового характеру.

6. ООН забезпечує, щоб держави, які не є її членами, діяли відповідно до зазначених принципів, оскільки це може бути необхідним для підтримки міжнародного миру і безпеки.

7. Чинний Статут ООН ніякою мірою не дає ООН права на втручання У справи, які по суті віднесені до внутрішньої компе­тенції будь-якої держави, і не вимагає від членів ООН пред­ставляти такі справи на вирішення в порядку чинного Статуту. Однак цей принцип не стосується застосування примусових заходів на підставі розд.

Наступним джерелом принципів міжнародного права є

Декларація про принципи міжнародного Права щодо держ відносин 1 співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН від 24 жовтня 1970 р. Декларація прийнята Генеральною Асамблеєю ООН і має рекомендаційний характер та проголошує наступні принципи:

1. Принцип, відповідно до якого держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або їі застосування як проти територіальної недоторканності або політич­ної незалежності будь-якої держави, так і яким-небудь іншим чином, несумісним з цілями ООН.

2. Принцип, відповідно до якого держави вирішують свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не під­давати загрозі міжнародний мир і безпеку, і справедливість.

3. Принцип, який стосується обов’язку відповідно до Статуту ООН не втручатися у справи, що належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави.

4. Обов’язок держав співпрацювати одна з одною відповідно до Статуту ОО Н.

Принцип рівноправності і самовизначення народів .

Принцип суверенної рівності держав.

7. Принцип добросовісного виконання державами зобов’я­зань, прийнятих ними згідно зі Статутом ООН.

Декларація наголошує на тому, що при тлумаченні і засто­суванні викладені вище принципи є взаємопов’язаними і кожен принцип повинен розглядатися в контексті всіх інших принципів, а також на тому, що вони є основними принци­пами міжнародного права і тому всі держави повинні керу­ватися цими принципами в своїй міжнародній діяльності і розвивати свої взаємовідносини на основі Їх суворого дотри­мання!.

Наступним джерелом принципів міжнародного права є Заключний акт наради з безпеки· і співробітництва в Європі.  Від серпня 1975р. З правової точки зору його слід віднести

до неформальних міжнародних договорів. Він підписаний ке­рівниками країн  Європи, США і Канади.

В ч. 1 Заключний акт містить Декларацію принципів, якими держави-учасники мають керуватися у своїх відносинах:

Суверенна рівність, повага прав, притаманних суверенітету.

Незастосування сили або погрози силою.

Непорушність кордонів.

Територіальна цілісність держав.

Мирне врегулювання спорів.

Невтручання у внутрішні справи.

7. Повага до прав людини і основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань.

8. Рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею.

9. Співробітництво між державами.

10. Добросовісне виконання зобов’язань за міжнародним правом.

З точки зору міжнародного права превалююче юридичне значення як джерела принципів міжнародного права має Статут ООН, який встановлює відповідні зобов’язання майже для всіх країн світу. Декларація про принципи Міжнародного права щoдo дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно Ідо Статуту ООН, має рекомендаційний характер. При цьому її значення підлягає в тому, що вона конкретизує Статут ООН щодо основних принципів Міжнародного права, визначає підхід до тлумачення основних принципів і тлумачить їх.

Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі як неформальний міжнародний договір встановлює міжнародні зобов’язання для країн Європи і Північної Америки, додаючи до основних принципів між народного права ще 3. Він також тлумачить принципи міжнародного права.

Таким чином, призначення змісту принципів міжнародного Права слід:       .

• виходити з того, ЩО існують основні та додаткові принципи, які в сукупності складають принципи міжнародного права; • враховувати зміст всіх трьох джерел Статуту ООН, Декларації, Заключного акту;

• керуватися нормативним тлумаченням принципів міжнародного права в наведених джерелах.