Лекція 2

Тема: Деревина та інші матеріали, що застосовуються в столярній справі. Основні види і властивості лісоматеріалів.

1. Круглі лісоматеріали.

2. Пиломатеріали.

3. Стругані пиломатеріали.

4. Фанера.

5. Деревні плити та інші матеріали на основі деревини.

Література: Л.О.Пивоваров, В.П.Степенко, О.Я.Задніпровський. Основи обробки деревини і пластмас. – К.: Радянська школа, 1979. с. 68-77.

1. Круглі лісоматеріали

Зрубане і очищене від сучків дерево називається хлистом. Окремі види лісового матеріалу, що мають однакові геометрич­ні ознаки, називаються сортиментами. Оброблення хлиста на стандартні сортименти круглих лісоматеріалів називається розкряжуванням. Розкряжований хлист дає колоди і кряжі. Ко­лодою прийнято називати довгі (понад 4 м) відрізки хлиста. Кряжем називають короткі товсті відрізки хлиста, що мають довжину меншу, ніж 4 м. Кряжі поділяють на фанерні, паркет­ні, бондарні, лижні та ін. На круглі лісоматеріали листяних порід затверджено ГОСТ 9462-60, хвойних порід - ГОСТ 9463-60. Цими стандартами передбачено розміри і технічні вимоги на всі круглі лісоматеріали, що використовуються в промисло­вості і будівництві. Довжину круглих лісоматеріалів встанов­лено стандартом залежно від призначення сортименту. Буді­вельні колоди хвойних порід заготовляють переважно завдовж­ки 4-7 м, при цьому основна довжина колоди - 6,5 м.

Для довжини круглого будівельного лісоматеріалу прийнято градацію 0,5 м. Залежно від розміру поперечного перерізу круглі лісоматеріали поділяють на три групи: дрібні, діаметром від 8 до 13 см з градацією через 1 см; середні, діаметром від 14 до 24 см з градацією через 2 см; великі, діаметром від 26 см і більше з градацією через 2 см.

Розмір поперечного перерізу круглих лісоматеріалів визна­чається як середній діаметр верхнього торця без кори. При цьому для градації через 1 см частки в половину і більше половини сантиметра приймають за цілий сантиметр, наприклад, діа­метри від 12,5 см до 13 см приймаються за 13 см. Частки, менші 0,5 см, не враховуються.

За якістю деревини круглі лісоматеріали поділяють на чотири сорти, при цьому окремо виділяють так званий безсортний матеріал. Сортність матеріалу визначається якістю дереви­ни, відсутністю вад і розмірами поперечного перерізу колод. Дрібні матеріали належать до безсортних, але за якістю деревини вони повинні відповідати лісоматеріалам 2 і 3-го сор­тів.

2. Пиломатеріали

Пиломатеріали виготовляють поздовжнім розпилюванням колод. Вони поділяються за формою і розмірами поперечного перерізу на пластини, четвертини, дошки, бруски, бруси двокантні, бруси чотирикантні, обапіл (мал.1).

Пластини - а й четвертини - б дістають при поздовжньому розпилюванні колод відповідно на дві і на чотири частини.

Д ошки - в утворюються при поздовжньому розпилюванні колод уздовж кількох паралельних між собою площин. Дошкою вважається сортимент, у якого ширина більш як у 2 рази перевищує товщину.

Бруски - г дістають при поздовжньому розпилюванні дощок по широкому боку. Бруски відрізняються від дощок тим, що їх ширина не перевищує подвійної товщини (а товщина може бу­ти не більшою, ніж 100 мм). Мал. 1. Пиломатеріали

Бруси теж дістають при поздовжньому розпилюванні колод, але їх товщина і ширина більші за 100 мм. Бруси, обпиляні з двох протилежних сторін, називаються двокантними - д, а обпиляні з усіх боків – чотирикантними - е.

О баполи – є - відходи пиломатеріалів. В обапола один бік плоский, а другий напівкруглий, бо це природна поверхня ко­лоди.

Найбільше практичне значення серед перелічених сортимен­тів пиломатеріалів мають дошки, бруски і бруси. Площина дошки (бруса), звернена в бік заболоні, називається лівою, або зовнішньою (мал.2), а звернена в бік серцевини - пра­вою, або внутрішньою; крім то­го, залежно від якості деревини і чистоти обробки

Мал. 2. Елементи дошки: розрізняють лицьову і зворотні площини. Поздовжні

1 - права сторона; 2 - ребра; вузькі боки дошки називаються кантами (кромка­ми), а

3-кромка; 4-торець; 5-ліва сторона. лінія пересічення пласта і канта – ребром. Дошки і брус­ки поділяють на тонкі, завтовшки від 13 до 35 мм, і товсті, завтовшки від 40 до 100 мм. 3алежно від того, з якої частини колоди виготовлено дошки, їх поділяють на серединні, централь­ні, бічні і обапіл.

С ерединну дошку 1 вирізують із середньої частини колоди, вона включає в себе серцевину (мал.3).

Центральні дошки 2 є парними і включають в себе полови­ну серцевини. 1 Бічні дошки 3, 4, 5 вирізують з бічних частин колоди.

Обапіл 6 утворюється, коли вирізують останню бічну дошку. Мал. 3. Розчленування колоди на дошки.

Залежно від дальшої обробки дошки поділяються на обрізні і необрізні. Обрізними вважаються дошки, в яких канти об­різані по всій довжині або на протязі не менше половини дов­жини з обох боків. Необрізні - такі, в яких канти зовсім не обрізані або обрізані на протязі менше половини довжини (мал.4).

Т овщину обрізної дошки вимірюють біля канта, де є повний обріз, відступивши від торця на ширину дошки. Товщину необрізної дошки вимірюють на торці в місцях, які не мають ніяких пошкоджень. Ширину обрізної дошки вимірюють, визначаючи ширину внутріш­ньої сторони в місцях пропилу обох кантів. Ширину необрізної дошки визначають як півсуму розмірів обох пластей, виміряних посередині довжи­ни дошки. Ширину необрізної дошки, яка лежить у штабелі, визначають як півсуму ширини верхнього і нижнього кінців дошки.

Записують розміри пиломатеріалів трьома числами, наприклад 6,5 х 20 х 40; це означає, що дошка має довжину 1,5 м, ширину - 20 см і товщину - 40 мм.

Мал. 4. Типи дощок: Породу, сорт та інші дані позначають словами перед

а-необрізна; б-чистообрізна; записом. За якістю деревини і обробки пиломатеріали

в- з тупим об зелом; хвойних порід поділяють на шість сортів: відбірний, 1, 2, 3, 4 і 5.

г- з гострим обзелом. Стандарт передбачає застосування різних сортів для відповідних

галузей, народного господарства. Наприклад, для будівництва призначаються пиломатеріали всіх сортів, за винятком відбірного; для вагонобудування і мостобудування - 1, 2 і 3-й сорти; для виготовлення меблів - 1, 2, 3 і 4-й сорти.; Пиломатеріали листяних порід залежно від якості деревини, чистоти й точності обробки поділяють на три сорти. Високі вимоги ставлять до пиломатеріалів 1-го і 2-го сортів, помірніші до матеріалів 3-го сорту.

Щоб швидко розпізнавати сорт пиломатеріалів і заготовок, стандартом передбачено їх маркірування. Маркірують пиломатеріали завдовжки 2 м і більше та заготовки всіх розмірів. Маркірують поштучно або цілі пачки. В останньому разі марку ставлять на одному боці пачки або на спеціальній бирці. На пиломатеріалах марка вказує тільки сорт, а на заготовках - сорт і призначення. М арку наносять на одній площині біля тор­ця або на торці пиломатеріалу.

Сорти пиломатеріалів позначають римськи-ми цифрами, а заготовок - арабськими.

Відбірний сорт пиломатеріалів позна­чають

буквою О або горизонтальною рискою.

Коли маркірують фарбою, сорт позначають відповідною кількістю точок або вертикальних смуг (мал.5). На заготовках сорт позначають Мал. 5. Маркірування

червоною фарбою, а на пиломатеріалах – будь - пиломатеріалів і заготовок.

якою іншою.