МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАЬЛЕБУДУВАННЯ

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні кафедри фінансів

(протокол № 3 від 8.10.2009 р. 

РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Форма навчання ‑ денна

Галузь знань 0305 "Економіка і підприємництво"

Спеціальність 8.03050801“Фінанси і кредит”

Рекомендовано методичною радою

Інженерно-економічного факультету НУК

(протокол № 5 від 15.02.2011 р.)

МИКОЛАЇВ

2011

УДК 336.7; 658.8

Приходько Н.В. Ринок фінансових послуг. Опорний конспект лекцій. Форма навчання ‑ денна. Галузь знань: 0305 "Економіка і підприємництво". Спеціальність: 8.03050801 «Фінанси і кредит» ‑ Миколаїв: НУК, 2011. – 72 с.

Опорний конспект лекцій містить системне викладення теорії ринку фінансового послуг: сутності та ролі ринку фінансових послуг в сучасних умовах господарювання, механізму державного регулювання ринку фінансових послуг, діяльності фінансових посередників на ринку, особливості надання фінансових послуг на грошовому, валютному ринку, ринку позик, фондовому ринку, а також фінансові послуги з перейняття ризику. Матеріал лекцій викладено в розрізі змістовних модулів та в обсягах, що відповідає змісту Робочої програми.

Опорний конспект лекцій розрахований на осіб, які опановують магістерську програму за спеціальністю «Фінанси». Може бути корисний також студентам інших спеціальностей.

Рецензенти:

к.е.н., доцент _____________

к.е.н., доцент ____________

С Національний університет

кораблебудування

С Н.В. Приходько

ЗМІСТ

Змістовий модуль 1.1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці……………………………………………………………………….	4
Змістовий модуль 1.2. Суб'єкти ринку фінансових послуг. Поняття та класифі­кація фінансового посередництва………………………………….	8
Змістовий модуль 1.3. Державне регулювання та саморегулювання ринку фінансових послуг……………………………………………….…….	18
Змістовий модуль 1.4. Інституційна структура ринку фінансових послуг. Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Інфраструк­тура ринку фінансових послуг……………………………………………….	28
Змістовий модуль 2.1. Фінансові послуги на грошовому ринку…………	39
Змістовий модуль 2.2. Фінансові послуги на валютному ринку………….	51
Змістовий модуль 2.3. Фінансові послуги на ринку позик………………..	60
Змістовий модуль 2.4. Фінансові послуги на фондовому ринку………….	68
Змістовий модуль 2.5. Фінансові послуги з перейняття ризику…………..	81
Науково-методична література

Модуль 1 Основи функціонування, державного регулювання ринку фінансових послуг Змістовний модуль 1.1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці

Сфера послуг — одна з най перспективні­ших галузей економіки, що швидко розвивається. Вона охоплює широке поле діяльності: від торгівлі до фінансування та посередництва. Існування виробництва, його розвиток неможливі в наш час без фінансових, інформаційних, транспортних та інших послуг. Як засвідчує практика провідних країн світу, в міру зростання виробництва та насичення ринку товарами зростає і попит на послуги. Успішне проведення фінансової політики залежить від розуміння того, коли й де застосовувати різні сегменти фінансових послуг.

Поняття фінансової послуги. Фінансовий ринок забезпечує потреби суб’єктів економіки в фінансових ресурсах, виконує свої функції шляхом використання механізму надання фінансових послуг. Фінансова послуга пов’язана з купівлею-продажем фінансових активів (грошей, цінних паперів, боргових зобов'язань та прав вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів) з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів. Головна її особливість полягає в тому, що товаром вона стає лише за умови її споживання.

Фінансовий ринок — це вся система економічних відносин, що виникають між його прямими учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні послуги — фінансові послуги, пов'язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб’єктів. Фінансовий ринок можна розглядати як ринок фінансових послуг.

Відносини, що виникають у зв’язку з функціонуванням фінансових ринків в нашій країні та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та інші закони з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийняті згідно з цими законами нормативно-правові акти.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Таким чином, фінансова послуга — це специфічна категорія фінансового ринку. Вона має певні особливості:

1. Споживач фінансової послуги купує не продукт, який має певний набір властивостей, а його здатність задовольнити певну потребу. Фінансова послуга — це реальна користь або вигода споживача.

2. За формою фінансова послуга — це певний набір властивостей, які дають змогу реалізувати певний задум, тобто задовольнити потребу.

3. Фінансові послуги існують у сфері нематеріального виробництва.

4. Виробництво і споживання послуг найчастіше збігаються за місцем та часом.

5. Надання фінансових послуг пов'язане з використанням висококваліфікованої праці.

6. Система продажу та перепродажу фінансових послуг є дуже складною, тому потребує значних витрат на юридичне та інше обслуговування.

Фінансові послуги надаються фізичним та юридичним особам, резидентам і нерезидентам відповідно до чинного законодавства України під контролем держави або інших визначених законодавством органів. Критерієм віднесення тієї чи іншої діяльності до сфери фінансових послуг є невідчутність, невидимий характер виробництва продукту. На практиці сфера фінансових послуг розглядається як сукупність багатьох видів діяльності, пов'язаної з фінансовими активами, що зумовлено різноманітністю видів фінансових послуг. В Україні існує близько 500 законодавчо дозволених фінансових та супутніх послуг.

Фінансові послуги становлять відносини між суб'єктами за їхньою згодою та на визначених договірних умовах. Предметом відносин є фінансові активи. Процедура надання фінансової послуги здійснюється передусім шляхом приймання-передавання фінансових активів. Фінансові послуги надаються, як правило, на платній основі. Основною проблемою для споживачів є можлива різниця між очікуваним та отриманим результатом, тобто практичним сприйняттям отриманої послуги, невпевненість у кінцевому резуль­таті.

Класифікація фінансових послуг. Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони можуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім їм притаманні риси створення й використання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності. Згідно із законодавством Украї­ни фінансовими вважаються такі послуги:

1. випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2. довірче управління фінансовими активами;

3. діяльність з обміну валют;

4. залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5. оперативний та фінансовий лізинг;

6. надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7. надання гарантій та поручительств;

8. переказ грошей;

9. послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10. торгівля цінними паперами;

11. факторинг.

Автори енциклопедичного довідника "Фінансові послуги в Україні", намагаючись класифікувати та систематизувати фінансові послуги з огляду на сучасний розвиток економіки, поняття "фінансова послуга" трактують по-іншому: фінансові послуги — здійснення фінансових і допоміжних операцій, які в сукупності набувають споживчої вартості, мають попит і задовольняють потреби споживача. Фінансові послуги — специфічний (фінансовий) товар, який має ціну та відповідні характеристики.

Таке трактування фінансової послуги передбачає аналіз структури самої послуги та процесу її надання. Фінансова послуга включає фінансову операцію (або кілька фінансових операцій), допоміжну послугу, супутню послугу. Супутні та допоміжні послуги надаються для поліпшення якості та ліквідності фінансових послуг.

Наприклад, для отримання довгострокового кредиту підприємству необхідно подати до банку пакет документів, серед яких має бути аудиторський висновок щодо фінансового стану позичальника, звіт оцінювача майна з визначеною ліквідаційною вартістю предмета застави у разі його ліквідації, належним чином підготовлений бізнес-план та ін. Отже, фінансова послуга — це надання довгострокового кредиту, що обумовлює споживання супутніх послуг аудиторських компаній, фірм з оцінювання майна, консалтингових та інших фірм;

На рисунку 1.1 наведено схему здійснення фінансової послуги.

Поняття ринку фінансових послуг. Як самостійний інститут фінансових відносин фінансові послуги реалізуються на ринку фінансових послуг, який є структурним елементом фінансового ринку. В Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” дається наступне визначення: ринки фінансових послуг — сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. Учасники ринків фінансових послуг — юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;

До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Джерелами, за рахунок яких надаються фінансові послуги, можуть бути власні кошти та запозичені.

Рис.1.1. Схема здійснення фінансової послуги.

Рівень плати за фінансові послуги визначається в залежності від конкретної ситуації на ринку, яка впливає на попит та пропозицію. Серед цих факторів виділяють:

— загальноекономічні фактори (сукупний попит та пропозиція, економічний цикл, рівень інфляції);

— конкретні економічні фактори (податки, надійність кредиторів, інвестиційний клімат, рівень розвитку банківської та кредитної системи);

— спеціальні (механізм використання фінансових інструментів, рівень державного регулювання, рівень валютного курсу, відсоткових ставок);

— фактори політичного та військового характеру.

На величину ціни на фінансову послугу впливає також якість фінансової послуги і особливості законодавства країни.

Таким чином, вартість фінансової послуги визначається в залежності від конкретної послуги з урахуванням прямих витрат, які пов'язані безпосередньо з виконанням послуг, накладних витрат та планових накопичень. Розрахунок цін на фінансові послуги здійснюється з урахуванням фінансових можливостей покупця і продавця, кваліфікації спеціалістів та інтересів фінансової установи з метою залучення клієнтів та збільшення прибутку.

При наданні фінансових послуг необхідно враховувати наступні принципи:

— соціальна справедливість, тобто створення однакових можливостей та умов доступу інвесторів, позичальників на ринок та недопущення монопольних проявів;

— захист інтересів усіх учасників ринку;

— регульованість, тобто створення ефективної та гнучкої системи регулювання ринку;

— контрольованість — створення надійного, діючого механізму обліку, контролю, профілактики зловживань при наданні послуг;

— ефективність — максимальна реалізація всього потенціалу ринку в процесі мобілізації та розміщення фінансових ресурсів з метою розвитку пріоритетних галузей економіки та задоволення потреб населення;

— правова впорядкованість — створення розвинутої правової інфраструктури ринку з метою чіткої регламентації правил поведінки та взаємовідносин між учасниками угод;

— прозорість та відкритість надання фінансових послуг — забезпечення учасників ринку достовірною інформацією, гласність фінансово-господарської діяльності та недопущення дискримінації учасників ринку;

— конкурентність — забезпечення необхідної свободи підприємниць­кої діяльності, створення умов для найбільш вигідного розміщення капіталу, встановлення немонопольних цін на фінансові послуги.

Таким чином, дії учасників зі створення, купівлі та продажу фінансових послуг повинні бути спрямовані на створення високоліквідного, ефективно функціонуючого фінансового ринку, який регулюється державою та інтегрований у світову економіку.

Навчально-методичні матеріали: 2; 3; 17; 32 с.9-27; 35; 36; 38 с.11-32; 40 с.10-23.