Лобова кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі

Лобова кістка(os frontale)

У лобовій кістці розрізняють 4 частини:лобову луску(squama frontalis), 2очноямкові частини(partes orbitales), носову частину(pars nasalis). Вона має приносову пазуху – лобову(sinus frontalis). Лобова кістка випуклою поверхнею спрямована вперед, очноямкові частини при цьому внизу.

Лобова луска(squama frontalis) має зовнішню і внутрішню поверхні(facies externus et internus). Зовні лобова луска гладенька і межує з очноямковою частиною надочноямковим краєм(margo supraorbitalis), який містить надочноямкову вирізку(incisura supraorbitalis),лобову вирізку(incisura frontalis), і латерально закінчується виличним відростком(processus zygomaticus).Від виличного відростка починається скронева лінія, яка обмежує скроневу поверхню лобової луски(facies temporalis).Зубчастим тім’яним краєм(margo parietalis) лобова луска утворює шов з тім’яною кісткою.Вище надочноямкових країв знаходяться надбрівні дуги(arcus superciliares),а між ними надперенісся(glabella).

Надперенісся іноді перетинає посередині лобовий шов(sutura frontalis) – слід неповного синостозу половин лобової кістки.

Вище надбрівних дуг знаходяться лобові горби(tubera frontalia).Посередині внутрішньої поверхні помітний лобовий грбінь(crista frontalis), який зверху переходить у борозну верхньої стрілової пазухи(sulcus sinus sagittalis superioris),а внизу закінчується сліпим отвором(foramen caecum).На мозковій поверхні лобової кістки, як і інших кісток, можна також знайти артеріальні борозни(sulci arteriosi),пальцеподібні втиснення(impressiones digitatae),грануляційні ямки(foveolae granulares).

19.

Тім’яна кістка: поверхні, краї, кути; назвати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Визначити належність кістки до правої чи лівої сторони

Тім’яна кістка (os parietale)

Тім’яна кістка має вигляд чотирикутної пластинки з опуклою зовнішньою поверхнею(facies externa) і увігнутою внутрішньою поверхнею (facies interna). Для неї характерні чотири краї, три з яких зазубрені: передній лобовий край(margo frontalis) з’єднується з лобовою кісткою; задній потиличний край(margo occipitalis) сполучається з потиличною кісткою; верхній стріловий край(margo sagittalis) з’єднується з однойменною кісткою протилежного боку; нижній лусковий край(margo squamosus) косо зрізаний і сполучаєтьсяз лусковою частиною скроневої кістки.

Відповідно є 4 кути: передньоверхній – лобовий кут(angulus frontalis); передньонижній – клиноподібний кут(angulus sphenoidalis); задньоверхній – потиличний кут(angulus occipitalis); задньонижній – соскоподібний кут(angulus mastoideus).

На зовнішній поверхні тім’яної кістки виступає тім’яний горб(tuber parietale), нижче якого помітні дві вигнуті лінії – верхня і нижня скроневі лінії(lineae temporales superior et inferior). Від них починаються однойменні фасція і м’яз.

Рельєф внутрішньої поверхні тім’яної кістки утворений прилеглою до неї твердою оболоною головного мозку та її судинами. Так, уздовж верхнього краю тім’яної кістки йде борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). До цієї борозни, з’єднаної з однойменною борозною протилежного боку, прилягає верхня стрілова пазуха твердої мозкової оболони. У ділянці соскоподібного кута проходить борозна сигмоподібної пазухи(sulcus sinus sigmoidei). На внутрішній поверхні кістки помітні чисельні артеріальні борозни (sulci arteriosi) – сліди від оболонних артерій.

Для орієнтування цієї парної кістки використовується правило трьох напрямків: лусковий край внизу, найгостріший клиноподібний кут – спереду, випукла поверхня – назовні.

20.