Статеві та індивідуальні особливості будови кісток черепа.

Для індивідуальної характеристики форми черепа прийнято визначати його розміри (діаметри): поздовжній, поперечний і висотний. Співвідношення поздовжнього розміру до поперечного , помножене на 100, складає довжино-широтний індекс. Вивчаючи різноманітні форми і розміри черепів та їх окремих кісток при антропологічних дослідженнях, можна визначити вік і стать людини, індивідуальні особливості розвитку головного мозку, органів чуття, початкових відділів травної і дихальної систем. За рельєфом внутрішньої поверхні черепа можна відтворити форму, розміри головного мозку та його частини. Зовнішня форма черепа багато в чому залежить від розвитку м язів голови і шиї, які мають моделюючий вплив на кістки черепа. Статеві відмінності черепа людини незначні, тому іноді важко відрізнити чоловічий череп від жіночого. У чоловіків на черепі сильніше розвинута горбистість та лінії, до яких прикріплюються більш потужні м язи. Також у чоловіків більше виражений потиличний виступ, каркові лінії і надбрівні дуги. Очні ямки більші за розмірами. Кістки черепа чоловіків товстіші, ніж жіночого. Поздовжній і вертикальний розмір черепа у чоловіків більший. Загалом у зв язку з великими загальними розмірами тіла, чоловічий череп більший, ніж жіночий. Однак відносний о бєм черепа на одиницю довжини тіла в жінок більший, ніж у чоловіків. Мозковий череп краще розвинений у жінок, ніж у чоловіків. Але яка б не була мінлива форма черепа людини, це не впливає на її розумові здібності.

41.

Частини і будова трубчастих кісток.

Довга трубчаста кістка (os longum) має видовжену середню частину діафіз (diaphysis), циліндричної або тригранної форми два стовщені кінці – наростки, або епіфізи (epiphysis). Найближщий до тулуба наросток називають проксимальним, а протилежний – дистальним. На кожному з епіфізів розташована суглобова поверхня (facies articularis), яка вкрита наростковим хрящем, який сполучається в суглобі з відповідною кісткою. Суглобова поверхня може бути опуклою, увігнутою або у вигляді виростка. Тіло трубчастої кістки утворене зі щільної речовини, у середині тіла є кістковомозкова порожнина(cavitas medullaris), яка заповнена кістковим мозком. Наростки побудовані з губчастої речовини, яка ззовні вкрита тонкою пластинкою зі щільної речовини. У губчастій речовині розміщений кістковий мозок. Ділянка, яка розташована між діалізом і епіфізом, називається метафізом.

42.

Верхня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють.

Кістки верхньої кінцівки поділяють на кістки пояса і кістки вільної частини верхньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris) представлений з кожного боку дваома кістками – лопаткою (scapula) і ключицею (clavicula), які прикріплені до грудної клітки за допомогою м язів і зв язок, а попереду і при середньо ключиця з єднується з грудиною за допомогою суглоба. Таке сполучення дозволяє верхній кінцівці виконувати рухи у великому обсязі. Скелет вільної верхньої кінцівки (skeleton membri superioris liberi) складається з плечової кістки (humerus) , ліктьової (ulna) і променевої кісток (radius), кісток кисті (ossa manus). Усі кістки між собою з єднані рухливо, особливо в ділянках передпліччя і кисті, що забезпечує

44.

Лопатка (scapula)

Це плоска кістка, є дві поверхні-реброва(передня), дорсальна(задня)-facies costalis et posterior. 3 краї верхній, латеральний, медіальний - margo superior, medialis, lateralis.

3 кути - angulus superior, inferior, lateralis. 2 відростки надплечовий, дзьобоподібний-acromion, processus coracoideus.На ребровій поверхні є підлопаткова ямка - fossa subscapularis.Задня поверхня розділена остю лопатки на 2 ямки – надостьову, підостьову (fossa supraspinata et infraspinata).Верхній край містить вирізку лопатки (incisura scapula) від якої відгалужується дзьобоподібний відросток. Бічний кут лопатки містить суглобову западину(cavitas glenoidalis).Вище западини надсуглобовий горбок, нижче підсуглобовий (tuberculum supraglenoidale et infraglenoidale ). Лопатка у фронтальній площині з гострим кутом – вниз, остю – назад, суглобовою западиною – латерально.

Ключиця (clavicula)

Має тіло(corpus claviculae), 2 кінці – грудинний, надплечовий (extremitas sternalis et acromialis). Верхня поверхня гладка, на нижній помітні втиснення реброво-ключичної зв’язки (impression ligamenti costoclavicularis) борозна підключичного м’яза (sulcus musculi subclavii).Конусоподібний горбок, трапецієподібну лінію (tuberculum conoideum et linea trapezoidea).Ключиця розташована горизонтально плоским кінцем , акроміальним - латерально , гладкою поверхнею – вгору, опуклістю гру динного кінця вперед.

45.

Плечова кістка( humerus )

Має тіло(corpus humeri), 2 кінці проксимальний і дистальний, 2 передні поверхні – присередню передню(facies anterior medialis et lateralis et posterior), 2 краї - присередній та бічний(margo lateralis et lateralis ). Дельтоподібна гористість (tuberositas deltoidea).На проксимальному кінці плечової кістки – головка пл. кістки(caput humeri) її обмежує анатомічна шийка(collum anatomicum). Нижче – великий і малий горбки(tuberculum majus et minus ), які продовжуються у свої гребені, між горбками лежить міжгорбкова борозна (sulcus itertubercularis). Нижче знаходиться хірургічна шийка (collum chirurgicum).Дистальний кінець закінчується виростком плечової кістки (condylus humeri), що має головочку(capitulum humeri ), та блок (trochlea humeri ), над блоком – вінцева ямка (fossa coronoidea), над головочкою – променева (fossa radiata), позаду ліктьова (fossa olecrani ). Присередній і бічний краї закінчуються надвиросками(epicondyli medialis et lateralis).

47.