Виникнення та розвиток адміністративного права

Ще Платон обґрунтовував необхідність поділу праці та її спеціалізації. Він зазначав, що в кожному державному устрою є три елементи:

1. Законодавчі органи

2. Магістратури (виконавчі)

3. Судові органи

У Середні віки держави поступово перетворюються на абсолютні монархії. Засновується так звана поліцейська держава. Термін «поліція» використовується у працях грецьких юристів і означає мистецтво державного управління. Поліцейська держава – форма абсолютизму, яка панувала в Європі з поч. 17 до 19 ст. Особливістю було втручання в усі сфери життя та відсторонення громадян від управління. Економіка підпорядковувалася інтересам верхівки. Існувала розгалужена система бюрократії. Виникає поліцейське право. До основоположників поліцейського права відносять Ніколаса Делагара – «Трактат про поліцію». Вніс релігію, звичай, охорону здоров’я, харчування, публічний порядок, шляхове господарство, сфера виробництва або мануфактури, службовий персонал і поденну роботу. У межах поліцейського права велика увага надавалася питанню застосування примусу. Держава має право необмеженого втручання в усі сфери діяльності суспільства. Центральні поняття поліцейського права – «благочинство» та «благоустрій».

Благочинство – безпека взагалі, громадський порядок, державна безпека, загальний правопорядок. У 18 ст. функції поліції звужуються, зводяться до охорони громадського порядку. Так виникають поняття «поліція безпеки» та «поліція добробуту»

Поліція безпеки відповідає за безпеку громадян.

Поліція добробуту є більш розгалуженою, включає складну систему адміністративних органів, спрямованих на розвиток державного господарства та на підвищення духовного рівня суспільства.

Предмет поліцейського права – відносини КП, АП.

З розпадом поліцейської держави роль поліцейського права занепадає, але поділ на дві поліції залишається. У др. пол. 19 ст. поліцейська держава перетворюється на буржуазно-правову державу. Цей процес почався з Великою Французькою Революцією. Поступово виникає адміністративне право у сучасному розумінні.

Мета сучасного АП– не застосування примусу, а забезпечення прав і свобод.

Предмет адміністративного права

Предмет АП – суспільні відносини, які виникають:

• у сфері діяльності органів виконавчої влади;

• у сфері діяльності органів державного управління, які не входять до органів виконавчої влади;

• у сфері діяльності органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів в межах делегованих повноважень;

• у сфері внутрішньоорганізаційної діяльності інших державних органів;

• у сфері адміністративного судочинства.

ПРИГОТУВАТИ АНОТАЦІЇ ПРО ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА, МЕТА ПОДІЛУ ПРАВА НА ГАЛУЗІ

Метод адміністративного права

Метод – сукупність засобів і способів для регулювання суспільних відносин.

Імперативний – суб’єкт владних повноважень

Диспозитивний – метод рівності сторін

Підходи до визначення методу:

1. Традиційний підхід – імперативний метод є методом адміністративно-правового регулювання.

2. Поєднання обох методів.

3. Компромісний підхід – як основний метод – імперативний, але в деяких випадках імперативному методу притаманні ознаки диспозитивності.

Різновиди імперативного методу в адміністративному праві:

• Метод субординації – підпорядкування

• Метод координації – по горизонталі

• Реординації