Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іграшка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.12.2019
Размер:
512 Кб
Скачать

22

Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 277

Тема проекту:

«Виготовлення іграшки “Кінь-гойдалка” »

Виконав учень 10-Б класу

Кучер Владислав

Керівник: вчитель трудового навчання

Гончарук Сергій Григорович

Київ

2012

Зміст

І.Вступ…………………………………………………………………………3

II. Основна частина…………………………………………………………...4

Технічний зміст і краса предмета………………………………………4

2.1. Короткі історичні відомості…………………………………6

2.2. Теоретичні відомості…………………………………………7

2.2.1. Вади деревини…………………………………8

2.2.2. Фізичні властивості деревини…………………9

2.2.3. Підбір заготовки та інструменту……………..10

2.2.4. Підготовка інструмента до роботи…………..11

2.2.5. Оздоблення виробу……………………………12

2.3. Аналіз аналогів……………………………………………..13

2.4. Конструювання власного виробу………………………….14

2.5. Послідовність виготовлення……………………………….15

2.6. Економічний аналіз………………………………………...16

III. Висновки…………………………………………………………………17

IV. Список використаної літератури……………………………………….18

V. Додатки……………………………………………………………………19

5.1. Додаток №1. План роботи з підготовки та виконання проекту…...19

5.2. Додаток №2. Аналоги виробів………………………………………20

5.3. Додаток №3. Аналоги власного виробу…………………………….21

5.4. Додаток №4. Послідовність виготовлення………………………….22

І. Вступ

Для виготовлення даного виробу, були наступні причини.

Мій дядько розповідав мені історію, як у його родині була іграшка, виготовлена із дерева. Вона передавалася із покоління в покоління і була одним з найулюбленіших предметів родини, бо мала естетичний вигляд та слугувала маленьким членам сім’ї дуже довго. Але згодом вона понівечилась і не зрозуміло де загубилася.

І ось, щоб хоч якось полегшити хвилювання мого дядька, я вирішив виконати цей виріб, як колись його виготовили мої пращури власними руками.

Я зробив креслення виробу, підібрав відповідну деревину, інструменти і розпочав свою практичну діяльність. В даний виріб я вкладав свою любов, старанність, вміння і бажання якомога краще виконати свою роботу.

ІІ. Основна частина. Технічний зміст і краса предмета

Коли ми розглядаємо виріб, перевіряємо, як він працює, і милуємось його формою, то між нашою оцінкою «корисні» і «краси» чітку межу провести нелегко. Іноді практична користь, конструктивна злагодженість і осмисленість, а й естетичне переживання.

У спорудах і машинах нас радує конструктивна будова, співвідношення несучасних несучих і несених частин. Типи конструктивної будови предметів далеко не однакові, і в цьому нам треба розібратися.

Коли з тоншого листа роблять сидіння, то воно, призначене для того, щоб витримувати навантаження, набирає іноді іншого вигляду. З'являються ребра жорсткості, які посилюють усю систему і перетворюють її на стійку конструкцію.

Відомо, що випуклі форми краще витримують стиск, ніж плоскі: згадаймо, як важко роздавити куряче яйце, незважаючи на дуже тонку й крихку оболонку -шкарлупу. Саме тому площинам автомобіля надають кривизни, яка робить їх міцнішими. Усе це потрібне і для створення враження жорсткості.

Щоб конструкції, які несуть значні навантаження, були легшими, економічнішими, а отже, досконалішими і красивішими, суцільні масивні елементи заміняють гранчастими. Гранчасті поверхні-конструкції застосовують для стріл кранів та різних навантажувальних механізмів, де великі навантаження, а зайва маса небажана.

Дуже поширена каркасна система. Каркас не тільки несе свою власну масу, а й приймає на себе зовнішнє навантаження. У цьому розумінні він подібний до людини. В архітектурній споруді каркас утворюють опори і балки, що переривають проліт. Стінка між цими елементами каркаса ніякого навантаження не несе, а тільки розділяє простір. У машинобудуванні внутрішній каркас із металу часто служить основою, до якої кріплять і механізми, і зовнішню оболонку.

У дизайні справжня будова предмета не завжди зрозуміла: часто перед нами площини, стержні, колеса. Завдання дизайнера при цьому - виявити суть пристрою.

Щоб відчувати роботу конструкції, треба мати уявлення про матеріал, про його механічні властивості. Коли б ми не знали властивостей матеріалу, то в нас не викликали б захоплення тонкі грані металевої конструкції.

Ми вже торкались того, що людину радує «розумність» машини, доцільність предмета - якості, що можуть викликати естетичне переживання. Річ повинна зовні відповідати своєму змісту. Але так буває далеко не завжди, і тоді конкретна річ стає невпізнанною за своїм призначенням. Певну роль тут відіграють і наші уподобання до звичних, стійких уявлень.

Якщо в машини є певне місце, де повинен бути працюючий, то людина без вагань повинна підійти і знайти його. У цьому полягає образність і інформативність машини.

Якщо машина пересувається, то це обов'язково має бути передане зовнішньою формою, і, навпаки, якщо машина статична, то вона повинна бути зоростійкою.

Органи керування машиною і рукоятки, педалі, рульові колонки допомагають орієнтуватися в тому, як ця машина працює і як на ній працюють. Інформативними можуть бути і найпростіші предмети. Коли фінський дизайнер Т. Сарпаньова виставив серед інших своїх робіт дверні ручки, то відвідувачам виставки було важко утриматись від того, щоб не взятися за них.

Створюючи нове, проектувальник повинен займати в цьому розумінні активну позицію, він повинен пам'ятати, що людину радує не тільки користь, а й очевидність цієї користі, не тільки зміст дії машини, а й очевидність цього змісту.

2.1 Історичні відомості

Єгипет

Староєгипетська цивілізація тепер добре представлена різноманітними предметами. Нам, далеким нащадкам, допоміг звичай стародавніх людей залишити в похованнях речі, які призначалися для померлих у потойбічному царстві. Збереженню предметів сприяли піщаний грунт і сухий клімат Єгипту.

Кількість зразків староєгипетського ремесла, що стали надбанням сучасної культури, поступово збільшувалось за рахунок знахідок учених. Усі ці розрізнені, іноді поламані предмети становлять для нас першорядний інтерес - адже саме в Стародавньому Єгипті сформувалось багато звичних для нас традиційних речей - меблі, домашнє начиння, інструменти, одяг. Вони були предметним середовищем староєгипетського житлового будинку.

Якщо придивитись до стільців і крісел стародавніх єгиптян і подумки відкинути прикраси на них, різьблення і накладки із листової бронзи і золота, то неважко помітити, що їх будова є аналогічною звичайним стільцям і кріслам, на яких ми сидимо. Єгипетські ремісники додержували певних канонів. Тому всі удосконалення і які б то не були зміни розтягувались нескінченно в часі.

Складною і суперечливою була культура Стародавнього Єгипту. Після неї залишилися неповторні шедеври ,і, що для нас особливо важливо, сформувались і набрали свого вигляду основні предмети, які оточують людину. Майже все, створене в епоху цієї дивовижної цивілізації, тоді ж розповсюдилось на сусідні країни, увійшло в їх культуру, ужиток і традиції.

2.2 Теоретичні відомості

Кінь-гойдалка є дуже розповсюдженою іграшкою. Цей виріб, зазвичай, складається з:

  • боковин гойдалок;

  • «голова» коника;

  • планки для скріплення деталей;

  • розпірка задньої частини;

  • сідло;

  • стремена;

  • розпірка передньої частини.

Однією з переваг цього виробу є те, що дитина, для якої призначений цей виріб, може самостійно розфарбувати деякі деталі гойдалки на свій смак, і саме це робить виріб дуже оригінальним і неповторюваним.

2.2.1 Вади деревини

Вадами деревини вважають недоліки окремих ділянок деревини, які знижують її якість і обмежують використання.

Вади деревини, що виникають у процесі заготівлі, транспортування, сортування, штабелювання та механічної обробки, називають дефектами.

Вади і дефекти деревини поділяють на такі групи: сучки, тріщини, вади форми і будови стовбура, хімічні забарвлення, грибні ураження, пошкодження комахами, сторонні вимочення та різні деформації.

2.2.2 Фізичні властивості

До фізичних властивостей належать властивості, що проявляються при взаємодії деревини з навколишнім середовищем, але не пов'язані зі зміною хімічного складу. Основні з них : зовнішній вигляд, ставлення до вологи, щільність і проникність деревини, теплопровідність, звукові та електричні властивості.

Здатність деревини чинити опір дії зовнішніх механічних зусиль характеризуються механічними її властивостями, до яких входять:

- міцність - властивість чинити опір руйнуванню від механічних зусиль;

- жорсткість - властивість чинити опір деформації;

- твердість - властивість чинити опір проникненню іншого твердого тіла;

- ударна в'язкість - властивість поглинати роботу без руйнування при ударі.

2.2.3 Підбір заготовки та інструментів

Для виконання даного виробу доцільно вибрати заготовку з фанери.

Фанера — композитний матеріал у вигляді шаруватої клеєної деревини, що складається із склеєних між собою трьох і більше листів лущеного шпону із взаємно перпендикулярним розташуванням волокон деревини в суміжних шарах.

Із усіх варіантів доцільно вибрати заготовку так, як вона відповідає всім аналогам властивостей деревини, які вказані в пункті 2.2.2.

Підбір інструментів також має велике значення при виконанні практичної роботи даного виробу.

В процесі виконання роботи нам потрібні слідуючи інструменти: ножівка, наждачний папір, олівець, лінійка, циркуль, столярний молоток, лобзик.

2.2.4 Підготовка інструмента до роботи

Працюючи ручними деревообробними інструментами, треба стежити за ними, щоб вони були міцно насаджені на ручки; ручки молотків - розклинені дерев'яними, або металевими клинками. Колодки стругів, ручки молотків і стамески повинні бути гладенькими, Довжина ручок стамесок і доліт - 120 ... 140 мм., діаметр верхньої частини ручок 25 ... 40 мм.

Працюючи на деревообробних верстатах, треба стежити, щоб робоча частина різальних інструментів верстата обов'язково була закрита захисним пристроєм, що відкривається на потрібну висоту і ширину під час проходження оброблювального матеріалу.