1.2. Технологія вирощування ярого ячменю

Попередники. З-поміж зернових ярий ячмінь є найбільш вибагливим до попередників через недостатньо розвинуту кореневу систему, короткий вегетаційний період. Кращими попередниками є зернобобові, однорічні та багаторічні трави, просапні культури. На родючих ґрунтах допускається вирощування ярого ячменю після озимої пшениці, але тільки з використанням сидератів і проміжних культур як фітосанітарів. Не можна сіяти ярий ячмінь після озимого ячменю і вівса. Ячмінь добре росте і розвивається на ґрунтах із суглинкового та глинистого механічного складу із слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН не нижче 5,5), підвищеним вмістом рухомих форм фосфору і калію, сприятливими агрофізичними властивостями орного шару. Не рекомендується розміщувати його на піщаних, перезволожених та еродованих ґрунтах.

Обробіток грунту. Ячмінь дуже добре реагує на зяблеву оранку після всіх попередників. Проте ні в якому разі не слід допускати проведення весняної оранки. Якщо до весни поле лишилось необробленим, з економічної точки зору доцільніше провести пряму сівбу спеціальними сівалками. Основний обробіток ґрунту - після стерньових попередників та кукурудзи – лущення на 6-8 см та оранка на 20-22 см; після буряків, картоплі – плоскорізний обробіток, допосівний – боронування боронами Радченка або ВНІСС та передпосівна культивація на 4-5 см. Передпосівний обробіток ґрунту виконують упоперек до напрямку сівби або під кутом до неї.

Підживлення поля під ячмінь визначається попередниками. Ця культура має цінну здатність якнайкраще засвоювати органічні та мінеральні добрива, що вносилися під попередню культуру.

Якщо ячмінь висівають на площах після підживлення у повній нормі для просапних культур, добрива не вносять зовсім. На такому фоні при відповідному догляді він здатен давати до 40-50 ц/га зерна. Ячмінь дуже добре реагує на внесення добрив, особливо в умовах достатнього зволоження. На родючих ґрунтах (чорноземи, темно-сірі та ін.) для одержання 40-50 ц/га зерна після добрих попередників необхідно вносити N_45-60 Р_45-60 К_45-60. На бідніших ґрунтах (дерново-підзолисті, світло-сірі тощо) норму добрив збільшують до N_60-90 Р_60-90 К_60-90, у разі потреби повну норму фосфорних і калійних добрив вносять під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива починають вносити під час передпосівної культивації, а пізніше – під час підживлення на різних фазах росту рослин. При посіві вносять N₁₅ Р₁₅ К₁₅.

Сорти: Асторія, Адажио, Бадьорий, Баркс, Водограй, Гетьман, Джерело, Докучаєвський-15, Етикет, Жозефін, Звершення, Зоряний, Казковий, Терен, Цезар, Чарівний.

Підготовка насіння передбачає протруювання і зволоження. Для посіву слід використовувати насіння першого класу посівного стандарту, маса 1 тис. зернин якого становить не менш як 40 г, а сила росту – 80%.

Строки сівби. Ячмінь – культура раннього строку висівання. Його треба висівати як найраніше впродовж 5-7 днів з моменту настання стиглості ґрунту.

Норма висіву: 4-5 млн. схожих зернин на 1 га. Збільшують норму висіву при пізніших строках, низькій якості підготовки ґрунту та для слабокущистих сортів. Зменшують норму висіву для схильних до вилягання та сильнокущистих сортів або коли застосовують підсівання багаторічних трав.

Глибина загортання насіння на важких ґрунтах – 2-3 см, на легких – 3-5 см. Насіння слід висівати у вологий шар ґрунту. У разі запізнення із сівбою і за мілкого загортання насіння посіви обов'язково необхідно закоткувати для кращого контакту насіння з ґрунтом і надходження вологи з глибших шарів.

Спосіб сівби: звичайний рядковий.

Догляд за посівами: захист від шкідників, хвороб та бур'янів.

Збирання врожаю. До роздільного збирання приступають, коли зерно має воскову стиглість, а його вологість досягає 30-32%, до збирання прямим комбайнуванням, - коли вологість становить 15-18%. Роздільний спосіб застосовують при стійкій сонячній погоді на забур'янених посівах, за наявності підгону та підсіву трав. Прямим комбайнуванням збирають низькорослі, зріджені посіви, чисті від бур'янів, без підгону та пивоварного використання.