Ціна одного бала ґрунтів у центнерах основної продукції врожаю сільськогосподарський культур

Зернові	0,36	Гречка	0,13
Оз. пшениця	0,38	Картопля	1,5
Оз. жито	0,33	Цукрові буряки	2,4
Кукурудза	0,40	Кормові буряки	4,0
Ячмінь, овес	0,33	Кукурудза з/м	2,6
Зернобобові	0,26	Льон (волокно)	0,07

Додаток 5

Нормативна окупність добрив врожаями сільськогосподарський культур

Культури	Лісостеп		Полісся
	Одна тонна органічних добрив, ц	Один кг д.р. мінеральних добрив, кг	Одна тонна органічних добрив, ц	Один кг д.р. мінеральних добрив, кг
Зернові	0,30	5,0	0,28	5,0
Озимі	0,30	5,5	0,28	5,4
Кукурудза на зерно	0,30	5,2	-	5,1
Ячмінь, овес	-	5,0	-	5.1
Зернобобові, гречка	-	3,8	-	4.2
Картопля	1,3	20	1,0	25
Цукрові буряки	2,0	30	1,2	30
Кукурудза (зелена маса)	2,8	40	2,5	365
Коноплі (волокно)	0,3	1,0	0,3	1,0
Льон (волокно)	-	-	-	1.0

Додаток 6

Органолептичні ознаки недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами

Елемент	Ознака
Азот	Блідо-зелене забарвлення та пожовтіння листя, слабкий ріст рослин і осипання листя, знижене кущіння злаків
Фосфор	Темно-зелене, блакитнувате забарвлення листків, поява червоних, пурпурних відтінків; темний, іноді майже чорний, колір при засиханні
Калій	Пожовтіння або побуріння, відмирання тканини або закручування донизу по краях – крайовий

Додаток 7

Орієнтовані коефіцієнти використання поживних речовин із органічних і мінеральних добрив

Добриво	Коефіцієнт використання в %
	N	P2O5	K2O
Органічне
1 рік	30	40	60
2 рік	15	20	10
Мінеральне
1 рік	65	25	60
2 рік	10	15	10

Додаток 8

Найефективніші шляхи використання добрив

Азотних - внесення в рядки, різні способи підживлення.

Фосфорних - внесення в рядки та під основний обробіток ґрунтую

Калійних - внесення в рядки та під основний обробіток ґрунту.

Найбільш оперативним засобом задоволення потреби рослин в азотному живленні по етапах органогенезу є позакореневе підживлення культур розчином карбаміду. Проте ні в якому разі не можна протиставляти його звичайним підживленням, цей агроприйом необхідно розглядати як додатковий засіб регулювання живлення рослин.

Переваги позакореневого підживлення:

• при позакореневому підживленні можна вносити значно меншу кількість добрив при однаковій їх окупності;

• на підживлення через листкову поверхню рослини реагують набагато швидше, ніж на підживлення через корені. Різко підсилюються процеси фотосинтезу, в листках збільшується наявність хлорофілу, але цей ефект триває недовго – 7 – 10 днів, прийом треба повторювати;

• шляхом позакореневого підживлення можна впливати на покращення якості зерна;

• концентрація розчину карбаміду по азоту не повинна перевищувати 3% у фазі утворення 3 – 5 листочків, 10% - під час утворення 2 – 3 міжвузлів, 15% - під час колосіння;

• при температурі повітря понад 22ºС, а також під час посухи проводити позакореневе підживлення не можна;

• необхідно поєднувати позакореневе підживлення з обробкою посівів пестицидами.

Додаток 9