1.11. Технологія вирощування гречки

Гречка на Сумщині – основна і традиційна круп'яна культура. Вона характеризується високими поживними і лікувальними властивостями крупи, є однією з основних парозаймаючих, страхових, поукісних, медоносних і рентабельних культур.

В Сумському інституті АПВ розроблена ресурсозберігаюча технологія вирощування гречки, що забезпечує врожайність 20-25 ц/га екологічно чистого зерна, придатного для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування.

Одним з основних елементів даної технології є розміщення гречки в сівозміні після оптимально удобрених в збалансованій кількості за елементами живлення просапних, а також озимих зернових культур.

Попередники, як біологічні об'єкти (за винятком зернобобових), для гречки не мають істотного значення. Рівень урожайності після них визначається системою їх удобрення.

Система удобрення після попередника. Гречка добре використовує післядію внесених під попередник добрив. Після різних культур, під які внесено 20 т/га гною і N₄₅ Р₄₅ К_45, урожайність гречки підвищувалась на 3,5 - 4,0 ц/га.

На дерново-середньопідзолистому супіщаному ґрунті внесення під гречку повного мінерального добрива в дозі N₄₅ Р₄₅ К₄₅ забезпечило приріст урожаю зерна 4,7 ц/га, або 41 %. На чорноземі типовому слабовилугуваному внесення N₃₀ Р₄₅ К₄₅ підвищує врожай на 3,3 ц/га, або на 16,7 %. Ефективним є рядкове внесення добрив під час сівби. Рядкове застосування нітрофоски N₁₀ та еквівалентної суміші простих добрив забезпечує високий приріст урожаю – 2,5-3,0 ц/га.

Основний обробіток ґрунту проводять на глибину 20-22 см. Ефективність зяблевого обробітку підвищується завдяки правильному вибору способів обробітку ґрунту весною. Після закриття вологи і вирівнювання ґрунту наступні обробітки проводять по мірі проростання насіння чи з'явлення сходів бур'янів прискоренню яких сприяє одночасне з рихленням ґрунту його коткування. При достатній зволоженості ґрунту і теплозабезпеченості відбувається інтенсивне проростання бур'янів, які знижуються під час наступного обробітку.

Строки сівби. В Сумському інституті АПВ розроблений принципово новий спосіб визначення оптимальних строків сівби за рівнем температурного режиму (РТР) ґрунту для кожного року з урахуванням погодних умов весняного періоду.

Оптимальні строки сівби гречки настають при досягненні рівня температурного режиму ґрунту на глибині 40 см вище +10ºС з урахуванням інших агрометеорологічних показників. Визначення їх щорічно проводяться в Сумському інституті АПВ. До цього часу ґрунт на глибині загортання насіння прогрівається до 15-18ºС, минає загроза приморозків.

Спосіб сівби і норми висіву. Оптимальною нормою висіву в умовах достатнього зволоження на дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах при звичайній рядковій сівбі є 4,0-4,5 млн. схожих насінин на 1 га, при широкорядній – 2,5-3,0, на чорноземних ґрунтах відповідно 3,5-4,0 і 2,0-2,5 млн. схожих насінин на один гектар. Формування повноцінного врожаю гречки як перехреснозапильної ентомофільної культури відбувається при достатній кількості бджіл. Тому слід мати не менше 2-3 бджолосімей на один гектар посіву.

Збирати врожай починають, коли на рослинах побуріє 75-80 % плодів. Втрати врожаю при скошуванні значною мірою залежать від вологості повітря на цей час. Найменшими вони бувають, коли відносна вологість повітря становить не менше 50 %, що відмічається переважно вранці, ввечері і вночі, а також у хмарну погоду. Оптимальна висота скошування 15-20 см, На такій стерні валок надійно утримується, рослини не торкаються землі і швидко просихають. Валки на звичайних рядкових посівах укладають упоперек або під кутом до напрямку сівби, а на широкорядних – тільки впоперек. Залежно від величини та вологості скошеної маси і метеорологічних факторів гречка у валках перебуває протягом 5-7 днів. За цей час вистигає певна частина зерен, зменшується вологість їх і соломи. Обмолот проводиться при вологості зерен 15-17%, стебел і листків – 30-35%.