11.3 Дифракція світла

Дифракція — це явище

В) огинання хвилями перешкод, проникнення в область геометричної тіні;

Явище дифракції можливе для хвиль

Д) будь-якої природи.

Умова максимуму при дифракції від щілини шириною :

А) ;

Умова мінімуму при дифракції від щілини шириною :

Б) ;

Принцип Гюйгенса формулюється так:

Б) точка простору, до якої дійшло коливання, є джерелом вторинних сферичних хвиль;

Принцип Гюйгенса-Френеля доповнює принцип Гюйгенса тим, що

А) відбувається інтерференція вторинних хвиль;

Дифракційна ґратка є системою

В) паралельних щілин однакової ширини з однаковими відстанями між ними;

Стала дифракційної ґратки — це

Б) відстань між краями двох сусідніх щілин;

Найбільший порядок дифракційного максимуму (кут відхилення променів 90) для світла з довжиною хвилі λ, отриманого за допомогою дифракційної ґратки із періодом d, становить:

А) ;

Різниця ходу світла від двох сусідніх зон Френеля дорівнює

Б) половині довжини світлової хвилі;

Площі різних зон Френеля приймаються

А) однаковими;

Вторинні хвилі від сусідніх зон Френеля

Б) послаблюють одна одну;

Якщо круглий отвір відкриває парне число зон Френеля, то в центрі екрану спостерігається

Б) мінімум освітленості;

Якщо круглий отвір відкриває непарне число зон Френеля, то в центрі екрану спостерігається

А) максимум освітленості;

Дифракція Френеля — пояснює дифракцію від

А) круглого отвору і екрану;

Дифракція Фраунгофера — пояснює дифракцію від

Б) одної щілини і дифракційної решітки;

При дифракції сферичних хвиль на непрозорому круглому екрані в центрі дифракційної картини є

А) максимум освітленості;

Дифракція рентгенівського випромінювання може відбуватись на

Б) кристалах;

Формула Вульфа-Брега (дифракція рентгенівських променів):

Б) ;

Дифракція рентгенівського випромінювання використовується в експериментальних методах:

Б) рентгеноструктурного аналізу;

Умова підсилення хвиль при дифракції від однієї щілини (а –ширина щілини,  - відхилення променів, п – порядок спектру):

В) ;

Умова головних максимумів при дифракції від дифракційної решітки (стала дифракційної решітки ):

В) ;

Різниця ходу між випромінюваннями, що їх посилають у досліджувану точку сусідні зони Френеля, дорівнює:

А) ;

Дифракція Френеля спостерігається на кру­глому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається мінімум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:

Б) 2;

Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається максимум інтерферен­ції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:

А) 1;

Дифракція Френеля спостерігається на круглому непрозорому диску. У центрі дифрак­ційної картини на екрані спостерігається світла пляма. Яка найбільша амплітуда в центрі, якщо закрита кількість зон дорівнює 4:

Б) ;

Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного макси­муму має вигляд:

В) ;

Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного міні­муму має вигляд:

А) ;

За якої ширини щілини дифракція вияв­ляється найсильніше?

В) ;

Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні максимуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:

В) ;

Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці при освітленні білим світлом. Який вигляд має дифракційна картина?

А) Окремі кольорові лінії на чорному фоні;

Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки збільшити?

А) дифракційні порядки стануть ширшими;

Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки зменшити?

Б) дифракційні порядки стануть вужчими;

За якої умови дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр?

А) світло огинає краї щілин решітки;

Б) світло потрапляє в ділянку геометричної тіні;

В) кут дифракції лінійно залежить від довжи­ни хвилі світла;

Г) ширина щілин решітки порівнянна з дов­жиною хвилі світла;

Д) правильної відповіді немає.

Розрахунок показує, що в круглому отворі уклада­ються дві зони Френеля. Як зміниться освітленість в центрі дифракційної картини на екрані, якщо на шляху світла не буде перешкоди з отвором?

А) зменшиться;

Б) збільшиться;

В) не зміниться;

Г) збільшиться вдвічі;

Д) зменшиться вдвічі.

11A73 Для того, щоб за допомогою дифракції ви­значити сталу кристалічної решітки кристала, його потрібно опромінювати:

А) інфрачервоним випромінюванням;

Б) ультрафіолетовим випромінюванням;

В) рентгенівським випромінюванням;

Г) видимим світлом;

Д) правильної відповіді немає.

11A74 Роздільна здатність дифракційної решіт­ки залежить

А) від кута дифракції і сталої дифракційної решітки;

Б) розмірів дифракційної решітки і порядку спектра;

В) сталої дифракційної решітки і ширини щілини;

Г) порядку спектра і довжини хвилі;

Д) правильної відповіді немає.

11A75 За критерієм Релея, роздільними в одно­му порядку будуть дві спектральні лінії, довжини хвиль яких мають дуже близькі значення, якщо

А) положення максимуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;

Б) положення максимуму першої лінії збіга­ється з положенням максимуму другої;

В) кути дифракції ліній однакові;

Г) положення першого максимуму ближче, ніж перший мінімум другої лінії;

Д) немає правильної відповіді;

11A76 Дифракційна решітка розкладає біле світло на спектри. Спектральна лінія поперед­нього порядку може накладатися на спек­тральну лінію наступного порядку, якщо:

А) положення максимуму першої лінії збіга­ється з положенням максимуму другої;

Б) положення максимуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;

В) кути дифракції ліній однакові.

Г) положення мінімуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;

Д) правильної відповіді немає.