18) Дайте характеристику формування та використання фінансових ресурсів підприємств

Для здійснення господарської діяльності, виготовлення продукції, отримання доходів і накопичень підприємства використовують різні види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також кошти. При цьому матеріальні ресурси є основою виробничого процесу. Вони формуються, як правило, за рахунок різних джерел: власних, позичених та залучених. При цьому власні джерела фінансування підприємства формуються за рахунок власного капіталу, тобто частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Позичені джерела фінансування підприємства формуються в основному за рахунок довго- та короткострокових кредитів банку. Залучені джерела фінансування підприємства формуються за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості. Усі перелічені джерела беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і у здійсненні його виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку. Отже, фінансові ресурси підприємств — це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку. Таким чином, фінансові ресурси підприємств — це не грошові кошти підприємств, як це стверджують деякі економісти, а джерела підприємств, спрямовані на формування активів. Фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, — у активі балансу. Зв'язок між фінансовими ресурсами і грошовими коштами виявляється у тому, що грошові кошти є матеріальним вираженням фінансових ресурсів. Сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві балансу, є капіталом підприємства. Власний, позичений та залучений капітал, з одного боку, формує фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, становить зобов'язання перед конкретними власниками — державою, юридичними та фізичними особами. Зобов'язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що сталися, і погашення якої, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що визначаються як економічні вигоди. Зобов'язання бувають довгострокові та поточні. Довгостроковими є зобов'язання, які мають бути погашені підприємством після операційного циклу або через 12 місяців з дня їх виникнення (довгострокові позики банків, відстрочені податкові зобов'язання, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов'язання з оренди та ін.). Поточними називаються зобов'язання, які необхідно погасити протягом операційного циклу підприємств або протягом 12 місяців з дня їх виникнення (короткострокові кредити банків, усі види кредиторської заборгованості та ін.). Фінансові ресурси формуються у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється насамперед у формуванні статутного капіталу при створенні підприємств, а у процесі їх діяльності — у формуванні відповідних джерел грошових коштів. Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. Вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, інших аналогічних підприємств під час їх реорганізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Усі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом і акумулюються у статутному фонді створеного підприємства.

19) Охарактеризуйте організацію фінансів підприємств

В основу організації фінансів підприємств закладено такі принципи:

·  самостійність в області фінансово-господарської діяльності;

·  самофінансування;

·  зацікавленість у результатах роботи;

·  відповідальність за ці результати;

·  утворення фінансових резервів;

·  поділ засобів на власні й позикові;

·  першочерговість виконання зобов'язань перед бюджетом і державними позабюджетними фондами;

·  фінансовий контроль за діяльністю підприємства.

У складі фінансових відносин виділяють такі групи грошових відносин підприємств:

1. -  з контрагентами — із приводу формування первинних доходів, утворення і використання цільових фондів внутрішньогосподарського призначення (статутного капіталу, фонду розвитку виробництва, заохочувальних фондів та ін.);

2. -  з підприємствами - із приводу розподілу фінансових ресурсів; при цьому рух фінансових ресурсів здійснюється в нефондовій формі (сплата й одержання штрафів при порушенні договірних зобов'язань, внесення різних пайових внесків, участь у розподілі прибутку від спільної діяльності, придбання цінних паперів інших підприємств і держави, одержання по них дивідендів і ін.);

3. -  із споживачами продукції, вступаючи в контакти з якими, підприємства самостійно вибирають форму і вид договорів, визначають умови виконання зобов'язань і порядок установлення санкцій, формують ціни на свою продукцію і послуги й оцінюють обґрунтованість цін постачальників. Перераховані фактори істотно впливають на кінцеві фінансові результати;

4. -  зі страховими організаціями — з приводу різних видів обов'язкового і добровільного страхування;

5. -  з банківською системою — з приводу розрахунково-касового обслуговування у зв'язку з одержанням і погашенням позичок, сплатою відсотків, і так само наданням банкам у тимчасове користування вільних коштів за визначену плату;

6. - з державою — з приводу утворення і використання бюджетних і позабюджетних фондів. Ця група грошових відносин реалізується через внесення в бюджет і позабюджетні фонди різних податків, зборів, внесків та ін. З іншого боку, здійснюється бюджетне фінансування невиробничої сфери, цільових програм та ін.;

7. -  з вищестоящими управлінськими структурами — "вертикальні" й "горизонтальні" взаємозв'язки з приводу внутрішньогалузевих перерозподілів фінансових ресурсів.

Ці групи грошових відносин і складають у цілому зміст фінансів підприємств, що являють собою грошові відносини, зв'язані з формуванням і розподілом грошових доходів і нагромаджень у суб'єктів господарювання та їх використанням на виконання зобов'язань перед фінансовою і банківською системами, на фінансування поточних витрат і витрат по розширеному відтворенню, соціальному забезпеченню і матеріальному стимулюванню працюючих.