- •106.Охарактеризувати принципи державної інноваційної політики та назвати джерела фінансової підтримки інноваційної діяльності
- •107.Розкрити суть категорій інноваційний менеджмент та реінжиніринг
- •108.Розглянути економічний ефект як узагальнюючий показник економічної ефективності технічних нововведень
- •109.Пояснити показники впливу нововведень організаційно-технічного характеру на результативність діяльності підприємств
- •110.Розкрити зміст концепції науково-технічного і інноваційного розвитку україни
- •111.Назвати пріорітетні напрямки інноваційного розвитку у сфері виробництва
- •112.Інтенсивність як економічна категорія і її трактування до сучасних тенденцій розвитку аграрного підприємства.
- •113.Сучасний механізм розподілу валового продукту аграрних підприємств показники що характеризують пропорції відтворення на підприємстві
- •115.Розкрити суть, значення і механізм формування фонду відшкодування і фонду споживання
- •116.Дати характеристику інновацій та інноваційної діяльності підприємства
- •117.Назвати основні форми суспільного виробництва та привести їх характеристику.
- •118.Розкрити суть понять розміщення і спеціалізація с-г виробництва назвати їх фактори обґрунтувати методику визначення виробничого потенціалу підприємства.
- •119.Проаналізувати диверсифікацію як одну з форм організації виробництва умов гострої конкуренції виробників на ринку.
- •120.Дати визначення поняттю агропромислова інтеграція. Обґрунтувати значення агропромислової інтеграції
- •121.Що собою являє виробнича інфраструктура підприємства,охарактеризувати її складові . Як проявляється вплив виробничої інфраструктури підприємства на ефективність її господарювання.
- •122.Розкрити суть та поняття економычноъ безпеки.
- •123.Фактори гарантування економічної безпеки
- •124.Види економічної езпеки
- •125.Стратегія забезпечення належної економічної безпеки
- •126.Сутність антикризового управління
- •127.Риси системи анти кризового правління
- •128.Банкрутство підприємства
- •129.Системо ознак настання банкртства
- •130.Що таке санація
- •105.Суть та мета інноваційної політики
127.Риси системи анти кризового правління
.Система антикризового фінансового управління базується на певних принципах.
1. Принцип постійної готовності реагування.
2. Принцип превентивності дій.
3. Принцип терміновості реагування.
4. Принцип адекватності реагування.
5. Принцип комплексності прийнятих рішень.
6. Принцип альтернативності дій.
7. Принцип адаптивності управління.
8. Принцип пріоритетності використання внутрішніх ресурсів.
9. Принцип оптимальності зовнішньої санації.
10. Принцип ефективності.
Антикризове фінансове управління підприємством являє собою процес, основним змістом якого є підготовка, прийняття й реалізації управлінських рішень щодо запобігання фінансових криз, їх подолання і мінімізації їх негативних наслідків. Особливістю цього управління в порівнянні з іншими функціональними видами управління підприємством є те, що в силу кризових умов прийняття управлінських рішень часто здійснюється в обстановці зниження керованості підприємством, дефіциту часу, високий ступінь невизначеності, конфліктності інтересів різних груп працівників. Для здійснення антикризового фінансового управління на підприємстві часто створюється спеціальна група висококваліфікованих менеджерів, наделяемая особливими повноваженнями у прийнятті та реалізації управлінських рішень, а також відповідними фінансовими ресурсами.
128.Банкрутство підприємства
Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.Причини та процедура ліквідації збанкрутілих суб'єктів господарювання Причини ліквідації (припинення діяльності) підприємств та організацій можуть бути різними. Головними є такі:1) вартість майна боржника продовжує знецінюватися, і бракує будь-якої можливості и відновлення;2) жодна юридична чи фізична особа не звернулася до відповідного органу із заявою про проведення реструктуризації або санації боржника; 3) жодний з поданих реструктуризаційних чи санаційних планів не було схвалено кредиторами; 4) запропонований план виходу підприємства (організації) з кризового стану з тих чи тих причин неможливо реалізувати. Рішення про ліквідацію боржника може ухвалити суд з власної ініціативи чи на клопотання розпорядника майна, кредитора, зборів чи комітету кредиторів.Відтак Арбітражний суд приймає відповідну постанову про визнання боржника банкрутом, яка надсилається всім учасникам, причетним до цього процесу (засновнику визнаної банкрутом юридичної особи; власнику майна банкрута або вповноваженому ним органу; банку, клієнтом якого є банкрут; органу, що зареєстрував банкрута як суб'єкта підприємницької діяльності; усім кредиторам; усім учасникам угод, що в них боржник бере участь; усім учасникам арбітражного процесу; державній службі зайнятості; відповідним профспілковим органам). Цією постановою призначаються також ліквідатори з представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також з Фонду державного майна, якщо банкрутом визнано державне підприємство або організацію. Призначені арбітражним судом ліквідатори утворюють ліквідаційну комісію, якій надаються широкі повноваження. До ліквідаційної комісії переходить право розпоряджання майном банкрута і всі його майнові права та обов'язки. Ліквідаційна комісія: управляє майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна; визначає ліквідаційну масу і розпоряджається нею; вживає заходів для стягнення дебіторської заборгованості; реалізує майно збанкрутілого підприємства (організації) і здійснює інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів.