
- •1.Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •2.Основні завдання системи стандартів безпеки праці.
- •3.Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •4.Колективний договір, його укладення і виконання.
- •5.Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •6.Охорона праці жінок та підлітків.
- •7.Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту.
- •8.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •9.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •10.Навчання, інструктування і перевірка знань з питань охорони праці.
- •11.Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання.
- •12.Алкоголізм і безпека праці.
- •13.Основні причини травматизму і захворювань на виробництві.
- •14.Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві.
- •15.Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті.
- •16.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і професійних отруєнь.
- •1.Загальні питання безпеки праці.
- •2.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для виконання яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці.
- •3.Зони небезпеки та їх огородження.
- •4.Світлова та звукова сигналізація.
- •5.Запобіжні надписи, сигнальні фарбування.
- •7.Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
- •8.Мікроклімат виробничих приміщень.
- •9.План ліквідації аварії.
- •10.План евакуації з приміщень у випадку аварії.
- •1.Характерні причини виникнення пожеж.
- •2.Пожежонебезпечні властивості речовин.
- •5.Протипожежний інструктаж та навчання.
- •6.Горіння речовини і способи його припинення.
- •7.Поняття вогнестійкості.
- •8.Блискавкозахист будівель і споруд.
- •9.Вогнегасячі речовини.
- •10.Пожежна техніка для захисту об'єктів.
- •11.Гасіння та профілактика пожеж на об’єктах галузі.
- •Загальні поняття та визначення термінів електробезпеки
- •2.Особливості ураження електричним струмом.
- •3.Вплив електричного струму на організм людини.
- •5.Основні випадки ураження струмом.
- •6.Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
- •8. Допуск до роботи з електрикою.
- •9.Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках.
- •10.Захист від статичної електрики.
- •1.Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці.
- •2.Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них.
- •2.2.Вібрація.
- •2.3.Іонізуюче випромінювання.
- •2.4.Нормування радіоактивних випромінювань.
- •2.5.Ультрафіолетове випромінювання.
- •2.7.Лазерне випромінювання
- •2.8.Дія шкідливих речовин.
- •3.Фізіологія праці.
- •4.Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень.
- •5.Види освітлення. Природне .Штучне: робоче та аварійне.
- •5.1.Правила експлуатації освітлення.
- •6.Санітарно-побутове забезпечення працюючих.
- •1.Причини травм і поранень.
- •2.Послідовність надання першої допомоги.
- •2.1.Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця.
- •2.2.Долікарська допомога при термічних впливах
- •2.3.Допомога при особливих видах травм
- •2.4.Допомога при отруєннях
- •2.5.Транспортування потерпілого.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
12.Алкоголізм і безпека праці.
Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю, які не викликають помітного сп'яніння, зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.
Якщо людина систематично вживає алкоголь, то деякий чиє вона ще може виконувати свої професійні обов'язки, але все нове сприймає і засвоює погано. Виробниче навчання, оволодіння новою технікою стають неможливими. Сповільнення рухової реакції людини під впливом алкоголю дуже істотне, якщо взяти до уваги сучасні швидкості на транспорті, при роботі з різноманітними механізмами тощо.
Десяті частки секунди, вкрадені алкоголем, стають причиною аварій, нещасних випадків. Вживання алкоголю навіть напередодні робочого дня буває причиною травм. Ще більша ймовірність травм, коли людина з'являється у стані сп'яніння на роботу.
Слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкоголем чи наркотичними речовинами (якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничому процесі), не вважається пов'язаним з виробництвом.
13.Основні причини травматизму і захворювань на виробництві.
Для успішного вирішення питань зниження виробничого травматизму і профзахворювань на підприємстві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків. Ці причини можна розділити на 2 групи: виробничо - технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих).
Виробничо-технічні причини поділяють на: організаційні; технічні; санітарно-гігієнічні.
До організаційних причин відносяться: низька виробнича дисципліна; неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і проведення інструктажів; відсутність інструкцій на робочому місці; порушення режиму праці і відпочинку працюючих; незабезпеченість необхідною технологічною документацією; недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці тощо.
До технічних причин
відносяться:
відсутність
устаткування і пристроїв на машинах,
механізмах і технологічному обладнанні,
що забезпечують їх безпечну роботу;
незадовільний технічний стан машин,
механізмів та технологічного обладнання;
,порушення
технологічного процесу;
низький
рівень механізації та автоматизації
виробничих процесів;
неправильний
вибір технологічних режимів;
неякісне
проведення технічного обслуговування
та ремонту машин і механізмів.
До санітарно-гігієнічних причин відносяться::невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам; підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйні-речовин у повітрі; незадовільний санітарний стан виробничих і побутових приміщень; незадовільне природне та штучне освітлення тощо.
До психофізіологічних причин відносяться: незадовільний психологічний клімат у колективі; антропологічна невідповідність працюючого умовам праці; незадоволеність працею; алкогольне сп’яніння.