2.3 Збутова та комунікативна політика підприємства

Система збуту товару - одна з найважливіших у маркетинговій політиці підприємства. У збутовій політика маркетологи торкають питань вибору найбільше оптимального каналу збуту, методу збуту товару, що при ефективному використанні безсумнівно збільшить прибуток компанії. Канали розподілу товарів. Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибір оптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару - це організація або людина, що займається просуванням і обміном конкретного товару (декількох груп товарів) на ринку. Маркетингова комунікаційна політика - це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги. На даному Господарстві реалізація товару відбувається через торгову точку підприємства на ринку, що розташований в селищі де розміщується саме підприємство. Також дане підприємство відправляє овочі в певні санаторно-курортні заклади, що потім забезпечують робітників підприємства наданням відпочинку з певною скидкою. Займається збутом товару менеджер по реалізації Коваленко П.О. Найчастіше головними постачальниками є населення, що проживає поряд, вони споживають овочі з даного підприємства, використовують розсаду та насіння. Проте підприємство під час збирання врожаїв запрошує будь-яких людей (робітників) для допомоги, бо чисельність працівників на підприємстві дуже мала, а площа посівів досить велика, розраховується підприємство продукцією, так як коштів для виплати за роботу тимчасових працівників воно не має. Отже, можна зробити висновок, що на даному підприємстві не вистачає комунікацій, які б повідомляли про роботу даного підприємства, про його виробництво.

Розділ 3 Управління маркетингом на підприємстві

Відділ маркетингу очолюється заступником директора з маркетингу.  Структуру і штати відділу затверджує директор підприємства, виходячи з умов і особливостей виробництва, а також обсягу робіт, покладених на відділ. Сьогодні термін «управління маркетингом» визначається як аналіз, планування, реалізація і контроль за виконанням програм, спрямованих на створення, підтримку і розширення вигідних відносин з цільовими покупцями для досягнення цілей організації. Таким чином, управління маркетингом пов'язано з регулюванням попиту, що, у свою чергу, пов'язаний з регулюванням відносин зі споживачами. Для фірми, що має справу з великим асортиментом товарів, які конкурують на багатьох ринках, планування маркетингу являє собою складний процес. Існує три ефективні моделі, що можуть допомогти вищому керівництву і керівникам служб маркетингу прийняти важливі рішення, що стосуються розподілу ресурсів: 1) бізнес-стратегії Портера; 2) методи нарощування прибутку; 3) товарно-ринкові синергетичні ефекти. Розглянемо їх почергово. Бізнес-стратегії Портера. На даному етапі ДП «ДГ КДСПО ННЦ «ІЕтаМСГ» активно розвивається на ринку аграрної галузі, збільшуючи продажі завдяки виходу на нові ринки збуту з наявним асортиментом товарів, при цьому орієнтуючись на нові географічні регіони. Крім того відмітними характеристиками товарного асортименту є виробництво насіння (немає аналогів в Київській області). Виходячи з існуючого стану (використання інноваційних підходів і широкого спектру відмітних характеристик товарного асортименту ґрунтованих на високій якості та передових технологіях на широкому спектрі сегментів ринку) маркетингової діяльності можна стверджувати що стратегія диверсифікації - оптимальний варіант вдосконалення маркетингового планування для ДП «ДГ КДСПО ННЦ «ІЕтаМСГ». Дотримання даної стратегії, підкріплене стійким фінансовим станом підприємства і відмітними товарними властивостями (натуральні продукти, вирощенні без хімікатів, та ін.), дозволить позитивно виділити овочівництво, серед аналогічних товарів конкурентів і отримати значну ринкову силу. Модель диференціації дозволить: 1) Знизити можливість заміни товару стосовно прямих конкурентів, підсилити прихильність до марки, знизити чутливість до ціни і тим самим підвищити рентабельність. 2) Завоювати прихильність серед клієнтів, послабити їхній тиск на фірму та ускладнити прихід на ринок нових конкурентів. 3) Збільшити стійкість до можливого росту витрат в у результаті дій сильних постачальників за рахунок підвищеної рентабельності. 4) Завоювати прихильність споживачів відмітними властивостями товару і тим самим захистити підприємство від товарів-замінників. Стратегія диференціації вимагатиме від підприємства значних інвестицій в операційний маркетинг з метою максимально повного сповіщення ринку про особливі специфічні властивості товару. Тому головна стратегічна мета Державного підприємства - випередження конкурентів, щоб одноосібно зайняти ринкову нішу. Методи нарощування прибутку Якщо підприємство хоче збільшити свій прибуток, вона може спробувати: - збільшити доходи; - скоротити витрати; - зробити і те й інше. Враховуючи сучасний стан аграрного ринку та споживчі преференції для ДП «ДГ КДСПО ННЦ «ІЕтаМСГ» доцільно використовувати поступове збільшення доходів з деяким скороченням витрат. Стратегічна мета щодо збільшення доходів може бути досягнута: 1) Диверсифікацією (нові ринки, нові продукти). Перспективним напрямком є вихід з унікальними видами виведених овочів та насіння на ринки Німеччини та Англії та поступове освоєння виробництва тваринницької галузі з метою завоювання ринків Східної України, що знизить залежність від коливання цін, конкуренції і падіння попиту. 2) Розвитком ринку (нові ринки, наявні продукти). 3) Більш глибоким проникненням на ринок (існуючі ринки, існуючі продукти). Підприємству доцільно концентрувати зусилля на досягненні ринкового лідерства, шляхом підвищення рівня споживчої задоволеності продуктами, розширенні районних збутових баз і місцевої рекламної кампанії. Оптимальними методами скорочення витрат для ДП «ДГ КДСПО ННЦ «ІЕтаМСГ» є : - економія за рахунок поступового збільшення обсягів випуску продукції («крива освоєння») для найрозповсюдженіших сортів овочів, що дозволить знизити витрати на одиницю продукції і підвищити валові доходи; - підвищення ефективності роботи персоналу за рахунок інтенсивнішого навчання та освоєння інноваційних методів роботи. Товарно-ринкові синергетичні ефекти Згідно з моделлю товарно-ринкової матриці розглядають два види синергетичних ефектів, що відіграють вирішальну роль у розробленні маркетингових стратегій: 1) маркетинговий синергетичний ефект; 2) синергетичний ефект в науково-дослідній роботі й виробництві. Ці концепції можна застосовувати однаковою мірою як до зовнішніх синергетичних ефектів, які досягаються шляхом злиття та придбань, так і до внутрішніх, що досягаються додаванням нових товарів або пошуком нових ринків. Найважливіший етап зовнішнього аналізу полягає в тому, щоб визначити, чи зможе організація завдяки використанню стратегій злиття і придбань, досягти синергетичного ефекту, тобто збільшити споживчу цінність за рахунок більш ефективного виконання організаційних функцій. «Збільшена споживча цінність» може набувати різноманітних форм. Це і збільшення виробництва нових товарів, і підвищення якості існуючих товарів, і зниження цін, і вдосконалення системи розподілу. Однак головний критерій збільшення споживчої цінності - підвищення добробуту споживачів. Цього можна досягти за рахунок синергетичного ефекту. Підприємство, у свою чергу, одержує вигоду через отримання більш задоволених споживачів. Згідно з концепцією синергетичного ефекту для вдосконалення плану маркетингу на ДП «ДГ КДСПО ННЦ «ІЕтаМСГ» доцільно вирішити такі стратегічні завдання: - як досягти маркетингового синергетичного ефекту? - як досягти синергетичного ефекту у сфері науково-дослідної роботи і виробництва? Отже, з цього можна зробити висновок, що при втіленні всіх факторів управління маркетингом на підприємстві ДП «ДГ КДСПО ННЦ «ІЕтаМСГ»,то можемо отримати покращення прибутку, більший збут продукції, задоволення певної частини населення і таке інше.