2.3. Збутова і комунікаційна політика тов «сп» Фастівецьке ім. Зеленька»

Збутова політика – курс дій підприємства по розробці і реалізації заходів по доведенню товару до кінцевого споживача. Вирішальне значення у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства та виконанні ефективної маркетингової стратегії має політика збуту. Збут передбачає використання прямого або посередницького методу реалізації. Вибір оптимального каналу збуту впливає не лише на отримання максимального прибутку, а й на швидкість окупності оборотних засобів. Тому вибір покупців повинен передбачати можливість вчасного розрахунку та надійність.

Основна мета збутової політики — організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції.

У ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька» працює за такою схемою товароруху, як "виробник" — "споживач" — так званий канал нульового рівня, що отримав свою назву у зв'язку з відсутністю посередницької ланки в ланцюжку товароруху. Таку систему збуту називають прямою. Прикладом однорівневого каналу є реалізація підприємством свиней місцевому населенню, безпосередньо з самого підприємства.

Для ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька» характерним є однорівневий та трьохрівневий канали збуту. При першому продукція реалізується безпосередньо споживачу, другий передбачає реалізацію продукції переробним підприємствам.

Трьохрівневий канал збуту використовується у процесі продажу зернових Аграрному фонду України, КХТ «Білоцерківське», ТОВ «Веприк», ТОВ «Нива», ДП «Фастівський хлібокомбінат».

Важливе значення в збутовій політиці підприємства має забезпечення зберігання та транспортування продукції. Характерною особливістю сільськогосподарської продукції є те, що вона дуже об'ємна і швидко псується. Тому налагодження ефективної системи зберігання продукції та використання сучасних транспортних засобів для її перевезення є одним з важливих завдань збутової політики підприємства.

Для зберігання власної продукції у підприємства немає власних зерносховищ та складів, тому продукцію одразу з полів відвозять в орендовані склади або домовленим покупцям.

Збутова політика ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька» знаходиться на низькому рівні, для підвищення ефективності підприємству необхідно сформувати власну збутову мережу і тоді швидше реалізовуватиметься продукція.

Маркетингова комунікаційна політика - це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги.

Комунікації – це обмін даними, на основі яких керівник отримує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень, доводить їх до відома працівників організації. Таким чином, комунікація розглядається як спілкування за допомогою слів, символів, жестів.

Для того щоб здійснювати комунікацію ефективно, потрібно враховувати різні фактори: підбір слів при формуванні повідомлень, настрій, самопочуття, потреби адресатів тощо.

Різноманітні види і способи комунікації можна розбити на три групи: усну, письмову і візуальну. Усний контакт – за його допомогою можна передавати усі деталі, уточнити неясні питання і цим виключити неправильне розуміння завдання і ін.

Ключем до ефективної письмової комунікації є дотримання певних вимог до інформації: чіткість, повнота, надійність і правильність, вона доповнює і підкріплює усну комунікацію.

У ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька»існують наступні види комунікацій:

1. Міжрівневі комунікації. Такий вид комунікації передбачає переміщення інформації з рівня на рівень у межах вертикальних комунікацій. Він може передаватись по низхідній, тобто з вищих рівні в на нижчі. Видами таких комунікацій є передання рішень про зміни в технології виробництва, зміни в організації та оплаті праці;

2. Комунікації між різними підрозділами. Це горизонтальна комунікація де обмін інформацією відбувається між різними відділами, обмін інформацією між ними необхідний для координування завдань і дій;

3. Комунікації між організацією і зовнішнім середовищем здійснюються у низхідному і висхідному напрямках. Тут використовуються різноманітні засоби. Із наявними і потенційними споживачами організації спілкуються за допомогою реклами та інших програм просування товарів на ринок;

4. Із урядом організація спілкується, заповнюючи багаточисельні звіти про фінанси, маркетинг, про можливість кар´єри, щодо пільг і т.п.;

5. У відносинах із громадскістю першочергове значення надається створенню сприятливого образу, "іміджу" організації на місцевому рівні.

Комунікаційний процес – це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей. Щоб він став ефективним, підлеглий повинен повідомити управляючого, як він розуміє завдання і очікування керівника, щодо результатів своєї діяльності. Обмін інформацією відбувається тільки тоді, коли одна сторона пропонує інформацію, а інша сприймає її.

У своїй основі процес комунікації становить процес руху інформації в ланцюгу «відправник – канал – одержувач».

В процесі обміну інформацією можна виділити вісім базових елементів:

1. Відправник – передавач, що генерує ідеї або збирає інформацію і передає її. Ним може бути індивід або група разом працюючих людей.

2. Кодування – це процес перетворення ідей у символи, зображення, рисунки, форми, звуки, мову і т.п.

3. Повідомлення – сукупність символів, власне інформація, що закодована за допомогою символів і передається одержувачу.

4. Канали передачі – засоби, за допомогою яких сигнал спрямовується від передавача до приймача.

5. Декодування – процес, за допомогою якого приймач повідомлення переводить одержані символи в конкретну інформацію і інтерпретує її значення.

6. Приймач – цільова аудиторія або особа, якій призначається інформація.

7. Відгук – сукупність реакції обмежувача повідомлення після ознайомлення із його змістом.

8. Зворотній зв’язок – частина відгуку одержувача, що поступає передавачу.

У письмовому вигляді у ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька» комунікації відбуваються за допомогою оформлення наказів; протоколів; укладених договорів на виконання робіт, на постачання продукції та ін. Використовуються факс, електронна пошта.

Комунікації з факторами зовнішнього середовища у більшості випадків відбуваються у письмовому вигляді.

Усно персонал підприємства спілкується між собою через телефони та у процесі безпосереднього спілкування під час проведення нарад, зборів та при особистому спілкуванні.

ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька» для досягнення ефективності своєї діяльності необхідно підтримувати комунікації з факторами макросередовища.

РОЗДІЛ ІІІ. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СП» ФАСТІВЕЦЬКЕ ім. ЗЕЛЕНЬКА»

Управління маркетингом – це цілеспрямована діяльність суб’єкта управління по регулюванню позицій підприємства на ринку шляхом планування, організації та контролю виконання кожної фази позиційно дієвої поведінки підприємства з врахуванням впливу закономірностей розвитку ринкового простору для забезпечення потреб споживачів та досягнення прибутковості підприємства.

ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька» сповідує концепцію удосконалення виробництва відповідно до якої споживачі добре ставляться до товарів підприємства, які значно поширені і доступні за ціною.

Всі найважливіші питання, що стосуються товарної, цінової та збутової політики підприємства, вирішує керівництво на чолі з генеральним директором та заступником директора.

У сфері товарної політики саме заступник директора визначає загальну структуру продукції. У вирішенні питань йому допомагає головний бухгалтер. Спеціалістами на підприємстві, які приймають безпосередньо участь, також є працівники бухгалтерії, які запроваджують нові технології, планують оновлення тракторно - машинного парку, вирішують основні завдання у сфері цінової політики. Вони підпорядковуються заступнику директора, якому безпосередньо звітують.

Співробітниками бухгалтерії, діями яких керує головний бухгалтер є бухгалтер, касир, бухгалтер-економіст. Вони підраховують собівартість продукції та встановлюють ціну, але остаточну ціну встановлює керівник підприємства за поданням головного бухгалтера.

Збутом продукції займається заступник директора та головний економіст, який досліджує ринки збуту та аналізує їх. Структуру управління маркетингом підприємства можна побачити за допомогою рисунка 2.3.1.

Рисунок 2.3.1