ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

1. Виробництво і споживання цукрових буряків

2. Цінова ситуація на ринку цукрового буряку

3. Канали реалізації цукрового буряку

4. Зовнішньо – економічна діяльність

РОЗДІЛ ІІ. КОМПЛЕКС МАРКЕТИНГУ ТОВ «СП» ФАСТІВЕЦЬКЕ ім. ЗЕЛЕНЬКА»

2.1. Товарна політика ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька»

2.2. Цінова політика ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька»

2.3. Збутова і комунікаційна політика ТОВ «СП» Фастівецьке ім. Зеленька»

РОЗДІЛ ІІІ. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СП» ФАСТІВЕЦЬКЕ ім. ЗЕЛЕНЬКА»

Висновки

Література

Додатки

ВСТУП

В Україні цукрові буряки є найважливішою технічною культурою. Це єдине джерело сировини для цукрової промисловості в нашій країні для виробництва цінного продукту харчування - цукру. Коренеплоди цукрових буряків містять до 18,5 % цукру. Цукрові буряки є також цінною кормовою культурою. В результаті їх вирощування одержують гичку, а при переробці коренеплодів - жом і кормову патоку. При врожайності цукрових буряків 350 ц/га вихід цукру з 1 га посіву становить 52,5 ц (при цукристості 15 %), збір кормів у гичці - понад 23 ц корм. од., вихід жому -280 ц, або 33 ц корм. од., кормової патоки -16 ц. Отже, при вирощуванні цукрових буряків крім цукру, з гектара посіву одержують 72 ц корм. од., враховуючи поживність гички і продуктів переробки коренеплодів.

Виробництво цукрових буряків і цукру має велике економічне значення. Цукор є важливим експортним продуктом і забезпечує валютні надходження держави. Для переробки цукрових буряків і виготовлення цукру в країні є 192 цукрових заводи, які були здатні за добу переробити 509,72 тис. т цукрових буряків. Прямо чи побічно в буряковому та цукровому виробництвах ще не так давно було зайнято 1,5 млн. чол. Цукрова галузь є однією з головних, що підтримує життєвий рівень села. На цукрових заводах тримається регіональна економіка і бюджети, соціальна інфраструктура призаводських селищ (школи, дитячі садки, лікарні, їдальні, магазини, будинки побуту, гуртожитки, житлові будинки тощо), оскільки функціонують на заводських інженерних мережах (енергоживлення, водопостачання, опалення, каналізація).

Буряківництво - трудо- і матеріаломістка галузь рослинництва. Затрати праці на 1 га посіву цукрових буряків у 6-8 разів, матеріально-грошові витрати - у 4-5 разів більші ніж на гектар зернових культур. Вирощування цукрових буряків підвищує культуру землеробства, вони є кращим попередником у сівозміні для ярих зернових культур.

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

1. Виробництво і споживання цукрових буряків

Цукровий буряк - унікальна високопродуктивна і високоприбуткова сільськогосподарська культура, чудовий попередник у сівозміні для наступних культур, яка спроможна підвищувати врожайність, наприклад ячменю, на 40%. Цукрові буряки впливають на екологію, вдвічі-вчетверо ефективніше використовують вологу в порівнянні з зерновими культурами, овочами.

Однак найбільш важливою проблемою на сучасному етапі розвитку буряківництва в Україні є не опис корисності вирощування цукрових буряків як культури, а порушення проблем, пов'язаних із підвищенням її прибутковості, зміцненням економіки бурякоцукрового виробництва в цілому в нинішніх сприятливих умовах цінової кон'юнктури світового ринку цукру.

В Україні за нинішніх обставин при врожайності 40 т/га і закупівельній ціні 2010 року 461 грн/т 1 га буряків може принести 18,4 тис. грн грошових надходжень, а з урахуванням побічної продукції 22 тис. грн при собівартості 1 га 11308 грн. Прибуток може становити відповідно 7,1 тис. грн і 10,7 тис. грн за рентабельності 63% і 95%.

Між іншим, за період ринкових трансформацій прибутковість буряківництва в Україні різко знизилася. У цукробуряковому підкомплексі АПК відбулася низка серйозних кризових явищ, у результаті яких у 2001-2005 роках середньорічне виробництво цукру скоротилося втричі порівняно з останньою п'ятирічкою перебування України у складі СРСР (1986-1990 роках), а за 2006-2010 роки – у 2,8 разу й становило відповідно 1,63 і 1,75 млн т.

Економічна ефективність буряківництва до 2009 і 2010 років була дуже низькою (табл. 1.1.1.).

Таблиця 1. 1.1.

Показники виробництва цукрових буряків в Україні за період 2001-2010 років

Показники	Одиниця виміру	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Площа посіву	тис. га	353	763	666	697	624	737	573	377	320	495
Урожайність	т/га	13,3	13,9	20,1	23,3	24,3	23,5	29,4	35,6	31,5	30,0
Валовий збір	млн т	15,6	14,5	13,4	16,6	15,5	22,4	17,0	13,4	10,1	14,3
Цукристість	%	15,17	14,50	15,70	15,00	16,63	15,73	15,02	16,05	16,63	15,3
Собівартість	грн т	137,0	140,2	132,1	136,3	163,9	167,4	177,2	204,4	296,0	309,0
коренеплодів
Ціна реалізації	грн т	139,1	123,1	140,3	135,7	177,0	136,0	157,6	213,9	409,9	461,0
коренеплодів
Рентабельність	%	1,5	-3,6	6,2	-0,3	4,3	11,1	-11,1	7,1	37,0	33,0
буряківництва
Виробництво	млн т	1,66	1,43	1,46	1,79	1,9	2,6	1,9	1,57	1,27	1,55
цукру

Проаналізувавши виробництво цукрових буряків в Україні за період 2001-2010 років в таблиці 1.1.1., можна зробити висновок, що площа посіву у 2010 р. порівняно з2001 роком збільшилась на 40,23%, урожайність у 2010 р. порівняно з 2001 роком збільшилася на 16,7 т/га, валовий збір у 2010 р. порівняно з 2001 роком зменшився на 1,3 млн. т., цукристість у 2010 р. порівняно з 2001 роком зменшилася на 0,13%, собівартість коренеплодів у 2010 р. порівняно з 2001 роком збільшилась на 172 грн. т., рентабельність буряківництва у 2010 р. порівняно з 2001 роком збільшилась на 31,5, виробництво цукру у 2010 р. порівняно з 2001 роком зменшилося на 0,11 млн. т.

Станом на початок 2009 року у державному інтервенційному фонді знаходилось близько 42 тис. тонн цукру. З метою стабілізації цінової ситуації на ринку цукру, Кабінетом Міністрів України у червні 2009 року прийнято рішення про реалізацію цукру з державного інтервенційного фонду та матеріального резерву. Всього реалізовано близько 74 тис. тонн цукру населенню як через роздрібну торгівлю, так і через торгівлю на ринках.

Згідно із Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" передбачається формування Аграрним фондом інтервенційного фонду цукру у визначених законодавством обсягах. У поточному маркетинговому році зазначений фонд повинен становити 314 тис. тонн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2009 № 1022 "Про закупівлю Аграрним фондом цукру для формування державного інтервенційного фонду" Аграрному фонду дозволено здійснювати в установленому порядку для формування державного інтервенційного фонду не пов'язану з державним ціновим регулюванням закупівлю виробленого з цукрових буряків урожаю 2009 року цукру. При цьому Аграрному фонду надано право проводити оплату в за придбаний цукор два етапи: 70 відсотків вартості цукру сплачується після поставки товару, а 30 відсотків - після реалізації цукру з державного інтервенційного фонду. Станом на даний час закупівлі до державного інтервенційного фонду не проводяться у зв’язку із відсутністю коштів.

За оперативною інформацією Мінагрополітики станом на 26.10.2011 цукрові буряки викопані на площі 421 тис.га, що становить 79 % до загальної площі (536 тис.га). Середня урожайність цукрових буряків складає 355 ц/га. За прогнозними розрахунками у поточному році при сприятливих погодно-кліматичних умовах валовий збір цукрових буряків очікується понад 18 млн.тонн, з яких до переробки надійде в межах 16,5 млн. тонн.

Ураховуючи середній вихід цукру, з цукрових буряків урожаю поточного року в Україні буде вироблено 2,1-2,2 млн. тонн цукру білого при потребі внутрішнього ринку на період 2011/2012 маркетингового року 1,86 млн.тонн (квота "А"). Це означає, що внутрішній ринок в повному обсязі буде забезпечений буряковим цукром власного виробництва і створено експортний потенціал в обсязі понад 300 тис.тонн.

Як свідчать наведені у таблиці дані, економічні показники ефективності вирощування цукрових буряків в Україні не витримують жодної критики, а в 2002, 2004, і особливо в 2007 роках буряківництво було збитковим. І лише у 2003, 2006 і 2008 роках рівень рентабельності дещо піднімався завдяки дотуванню виробництва цукрових буряків з держбюджету і певному підвищенню закупівельних цін на коренеплоди. Характерним у цьому відношенні був 2006 рік, коли ціна реалізації зросла до 186 грн/т, а вироблення цукру було рекордним - 2,6 млн/т, що, як не дивно, негативно позначилося на буряківництві в наступних 2007 та 2008 роках.

За ініціативою агрохолдингів, підтриманою Міністерством аграрної політики України, мінімальна закупівельна ціна 1 т цукрових буряків у ці роки різко знизилась до 141,67 грн/т, що призвело до такого ж різкого скорочення посівних площ – до 320 тис. га і мінімального цукроваріння. І тільки завдяки дотаціям у розрахунку 750 грн/г посівів цукрових буряків і високої цукристості 2008 рік не став провальним у відношенні прибутковості галузі. У наступні 2009 і 2010 роки закупівельна ціна 1 т коренеплодів значно зросла відповідно до 410 і 461 грн/т без ПДВ, що відразу ж зумовило нормальний рівень рентабельності буряківництва – 37 і 33% відповідно.

Проте основним чинником, який відіграв позитивну роль у цьому явищі, є не стільки зусилля вітчизняних виробників та керівних інститутів, скільки несподівано висока і сприятлива цінова кон'юнктура світового ринку цукру, що позначилася і на внутрішньому ринку. З 2009 року цукор у світі різко подорожчав у зв'язку з його дефіцитом в окремих державах, а також через значне зростання темпів споживання солодкого продукту в порівнянні з темпами збільшення виробництва і різкого погіршення погодних умов у країнах, що виробляють цукор.

Однак не всі підприємці в цукровій галузі приділяють належну увагу таким інвестиціям, не завжди є для цього необхідні кредитні можливості. Цілий ряд власників діють за старим принципом - експлуатують зношене устаткування і застосовують спрощені технології вирощування цукрових буряків та їх переробки, що вже призвело до порушення бурякових сівозмін, різкого зменшення доз внесених добрив, збільшення ступеня забур'яненості полів, розвитку карантинних хвороб, зниження якості коренеплодів, а в промисловості - до зношення устаткування і виходу його з ладу, погіршення показників якості цукру, зниження відсотку його виходу і збитковості низки підприємств.

Тому не дивно, що зі 192 діючих раніше в Україні цукрових заводів 70 було розібрано і здано на металобрухт, а в задовільному стані перебуває 107, з яких у сезон цукроваріння працює майже 70 (у 2010 році - 73, у 2009-му – лише 56). І тільки окремі з них працюють на належному рівні й випускають цукор високої якості.

Чимало власників цукрових компаній, як-от: «Астарта-Київ», «Укрпромінвест» та інші своєю діяльністю сприяють підйому технічного рівня цукрової галузі: закуповують зарубіжну техніку, використовують іноземне насіння та хімічні засоби захисту. Відповідно це позначилося і на зростанні рівня урожайності цукрових буряків в Україні, особливо за останні роки.

Проте проблема криється в іншому - виробництво цукру в Україні в розрахунку на 1 га посіву цукрових буряків так і не перевищило звичного рівня 3-4 т/га, за винятком 2009 року, коли цукристість коренеплодів сягала 16,8% і Україна отримала по 3,9 т цукру з гектара. Проте цих гектарів було так мало (лише 319,5 тис. га), що виробництво цукру в цілому по країні було найнижчим за всі роки існування України - 1,267 млн т (у 1913 році - 1,11 млн т, у 1940 - 1,53 млн т).

Роки

—О— цукрові буряки фабричні Д цукор білий кристалічний

Рис. 1.1.1. Виробництво цукрових буряків та цукру білого кристалічного.

В 2010 р. закупівельна ціна на цукрові буряки становила 478,5 грн. за 1 т., підвищившись за останніх 3 роки в 2,2 рази. Однак навіть таке зростання не приваблює сільськогосподарські підприємства нарощувати обсяги виробництва цукрових буряків, які програють внутрішньогалузеву конкуренцію соняшнику і ріпаку, як значно прибутковішим технічним куль­турам. Дається взнаки і висока собівартість продукції внаслідок низької врожайності, спричиненої порушенням технології вирощування культури.

Тому причини відставання галузі необхідно шукати у ній самій. Вони полягають, передусім, в ігноруванні досягнень науково-технічного прогресу, в повільному освоєнні передових біоадаптивних технологій, нехтуванні вимог науково-обгрунтованих сівозмін, у гонитві за швидким прибутком.

Як не дивно, гальмом у цій проблемі є ряд великих холдингів, які захопилися високоприбутковими культурами - соняшником, ріпаком, соєю тощо, тваринництвом, і позбавили цукрові заводи права ведення агробізнесу, вирощування та використання насіння вітчизняної селекції, а в результаті - перспектив розвитку. А поголовний перехід на іноземну техніку, насіння та хімічні матеріали взагалі ставить хрест на розвитку вітчизняної матеріально-технічної бази галузі. Так, багато в чому ми відстаємо від Заходу, але при застосуванні наявних власних, перевірених роками, досягнень науки і техніки можна вільно одержувати урожайність 40-50 т/га і більше, і при цьому набагато дешевше, ніж при використанні іноземних зразків.

Аналіз динаміки індексу споживчих цін цукру, показав, що дана характеристика внутрішнього ринку є надзвичайно мінливою (рис.1.1.2.). Шокове зростання цін на цукор в 2009р. на­вряд чи можна пов'язувати із економічною кризою - за висновком більшості вітчизняних експертів, об'єктивних підстав для цього не було. Ймовірно, причина криється у, здебільшого, суб'єктивних чинниках зростання. Так чи інакше, але споживачі зазнали суттєвих збитків.

Рис. 1.1.2. Індекс споживчих цін на цукор в Україні.

За проаналізований період 2001-2010рр. ціни на цукор зросли в 3,1 рази, то на 2008-2010рр. припало 76,5% цього росту. В Україні - традиційно високе споживання цукру: при рекомендованих 38 кг цього продукту на одну особу на рік, українці споживають в середньому 40 кг.

Цукор широко використо­вують як підсолоджучий засіб для гарячих напоїв, приготування домашніх джемів, випічки, підгодівлі бджіл тощо.

Варто визнати і те, що значна части­на цукру використовується домогосподарствами також для самогоноваріння. Тому стрімке підвищення цін даного продукту негативно впливає на бюдже­ти домогосподарств. Проблема посилюється тим, що попит на цукор є нееластичний по ціні - як бачимо, споживча реакція домогосподарств на цінові ко­ливання на ринку цукру не описується законом попиту (рис. 1.1.3.).

Роки

"О—індекс споживчих цін на цукор, %

споживання цукру в домогосподарствах (у перерахунку в первинний продукт) у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг

Рис. 1.1.3. Графіки індексу цін на цукор та споживання цукру в домогосподарст­вах.

Більшість господарств, які вирощують цукровий буряк використовують високоякісне насіння, яке дає сходи до 90-95%. Для цього провідні вчені з буряківництва пропонують наступні сорти та гібриди: Білоцерківський 45, Веселоподолянський 29, Уладівський 55, МС гібрид Ювілейний, Львівське - Верхнянський МС 31, Український МС - 70. Використання такого високоякісного насіння зобов'язує використовувати його найбільш раціонально, сіючи на 1 га 150-200 тис. штук.

Вітчизняні гібриди цукрових буряків Український МС72, Уманський МС90 та Уманський МС97 протягом трьох років при сортових випробуваннях у Республіці Білорусь показували стабільну врожайність від 700 до 950 ц/га, збір цукру – 12-14 т/га.

Таблиця 1.1.2.