- •Історія економіки та економічної думки
- •Опорний конспект лекцій
- •6.030505 “Управління персоналом і економіка праці”,
- •6.030504 “Економіка підприємства”
- •Змістовий модуль 1 Еволюція господарства на етапі ранніх цивілізацій і європейської цивілізації середньовіччя
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Предмет історії економіки та економічної думки
- •Історія економіки та економічної думки як наука виникла в XVIII ст.
- •2. Методи історії економіки та економічної думки
- •Погляди на періодизацію історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цівілізацій
- •1. Господарство первісного суспільства
- •2. Еволюція первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н.Е.)
- •1. Господарський розвиток періоду формування світових цивілізацій
- •Етапи розвитку економічної історії в Стародавній Греції
- •2. Економічна думка періоду формування світових цивілізацій
- •2. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільстваєвропейської цивілізації в період середньовіччя (V–XV ст.)
- •1. Господарство суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •2. Економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •Змістовий модуль 2 ринкове господарство європейської цивілізації
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізацї (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •2. Меркантилізм - перша школа економічної теорії
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •1. Ринкове господарство в період становлення національних держав
- •1. В Англії внаслідок політики обгороджування в другій половині XVIII ст. Селянство як клас майже зникає і його замінюють підприємці-фермери та вільнонаймані сільськогосподарські робітники:
- •2. У Франції внаслідок ліквідації феодальних пережитків після Великої французької буржуазної революції 1789-1794 рр. Земля поміщиків була поділена між селянами і перейшла в їх приватну власність:
- •2. Економічна думка в період становлення національних держав
- •1.Фізіократія - французький варіант класичної плітичної економії.
- •2. Класична школа політичної економії
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •1. Економічні умови періоду виникнення монополістичної конкуренції
- •Важливі науково-технічні розробки
- •2. Економічні вчення періоду монополістичної конкуренції
- •Основний науковий твір к. Маркса - «Капітал» I том (1867 р.) II том (1885 р.), III том (1894 р.), IV том - оформлення і видання ф. Енгельса.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина XIX – початок XX ст.)
- •1. Ринкове господарство в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
- •2. Економічна думка в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •5. Виходячи із своєї теорії розподілу, м. Туган-Барановський чітко визначає два основні фактори, від яких залежить заробітна плата:
- •Змістовий модуль 3 Європейська цивілізація хх – початку ххі століття
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Господарство в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств европейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Історичні умови:
- •2. Особливості економічних поглядів:
- •3. Особливості методології:
- •1) Незалежні змінні, серед яких:
- •2) Залежні змінні, серед яких:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації (друга половина хх ст.).
- •2. Німеччина:
- •3. Франція:
- •4. Великобританія:
- •2. Розвиток економічної думки країн європейської цивілізації (друга половина хх ст.)
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •2. Економічна думка на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх - початок ххі ст.)
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в кономічній думці
- •1. Економічний розвиток України в умовах радянської економіки
- •2. Економічна думка в умовах радянської економіки
- •1) Зростання засобів виробництва, розширення виробництва;
- •2) Зростання попиту на предмети споживання.
- •1. Альтернативна теорія Чаянова о. В.
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в україні (90-ті роки хх ст.)
- •1. Економіка незалежної України в 90-тих роках хх століття
- •2. Формування економічної думки в період становлення ринкової економіки України
- •Список рекомендованої література
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина XIX – початок XX ст.)
1. Ринкове господарство в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
2. Економічна думка в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
1. Ринкове господарство в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
Сутність соціально-економічних реформ на селі:
1. У 1847-1848 рр. у Правобережній Україні царські власті провели інвентарну реформу. Мета полягала в законодавчому врегулюванні взаємовідносин поміщиків і кріпаків. У кожному маєтку запроваджувалась інвентарна книга, до якої записувалися норми панщини та інших кріпосницьких повинностей, які мав визначити сам поміщик.
2. Реформи 1861 р. зберігали селянську общину, яка перетворювалася у найнижчу адміністративну одиницю. До її функцій належали місцеве самоврядування, забезпечення своєчасної сплати селянами платежів та податків і виконання ними повинностей.
3. Реформи відкрили перед звільненими з кріпацтва селянами широкі можливості для активізації господарської діяльності.
4. Селяни, як і представники інших соціальних верств населення, могли купувати рухоме і нерухоме майно, займатися не тільки сільськогосподарським виробництвом, а й торгівлею, відкривати промислові підприємства. Виникли умови для вільного найму робочої сили.
Характерні риси моделі економіки, що «наздоганяє» такі:
втілення в життя прогресивних явищ та процесів не завдяки еволюції «знизу», а силовій модернізації - «революції згори»;
вибіркове, а не системне запозичення та використання світових досягнень у галузі техніки, технології та організації виробництва;
пріоритетність окремих галузей, яка в перспективі веде до деформації структури економіки;
збереження протягом тривалого часу багатоукладності, паралельне існування нового, що набирає силу, укладу та попередніх укладів, що не досягли піку свого розвитку і повністю не вичерпали своїх можливостей;
порушення однорідності економічного простору, ускладнення соціальних та політичних проблем, зростання соціальної напруженості в суспільстві.
Принциповою особливістю наздоганяючої моделі є різке зростання ролі держави, що виявляється у встановленні державного контролю за всіма сферами економіки, активному втручанні державних структур у хід реформ. Реалізація такого сценарію на практиці веде до зростання авторитарності влади, посилення централізму, збільшення ролі чиновництва, бюрократизації управління.
У сфері землеволодіння та землекористування внаслідок перетворення землі на товар у другій половині XIX ст. відбулися докорінні зрушення.
По-перше, сформувався досить високий рівень концентрації землі. На початку XX ст. власниками 68 % усієї дворянської землі були близько 3 тис. поміщиків.
По-друге, відбувся докорінний перерозподіл земельної власності, що йшов у напрямі переходу від становості до безстановості, активного витіснення дворянського землеволодіння буржуазним. У 1877-1905 рр. поміщики українських губерній продали особам недворянського походження третину загальної площі дворянського землеволодіння (6 млн десятин), крім того заможні селяни викупили у свою власність із дворянського землеволодіння 4,5 млн десятин землі. Тому власний земельний фонд зріс майже у 4 рази.
По-третє, значно зросло орендне землекористування. Відробіткова форма оренди відживала, зростання товарності господарств сприяло поширенню грошової, підприємницької оренди.
Особливості української промисловості:
1. Перетворення Півдня України, на основну паливно-металургійну базу Російської імперії.
2. Більш швидкі порівняно із загальноімперськими темпи розвитку індустрії.
3. Високий рівень концентрації виробництва. У 1892 р. вісім найбільших шахт Донбасу видавали на-гора більше третини річного видобутку вугілля та антрациту краю. У 60-90-х роках при зменшенні загальної кількості цукрових заводів в Україні (з 247 до 153) виробництво цукру на них зросло в 14 разів.
4. Значний вплив іноземного капіталу. У Катеринославській і Херсонській губерніях за останні два десятиріччя XIX ст. виникло 17 нових металургійних заводів.
Більшість із них були побудовані на кошти іноземних капіталістів:
- англійських - завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (тепер Донецьк);
- бельгійських - Дніпровський завод у селищі Кам'янському (тепер Дніпродзержинськ);
- французьких - Гданцівський біля Кривого Рогу.
Російські капіталісти стали власниками заводів:
- Брянського - поблизу Катеринослава,
- Дружківського та Донецько-Юр'ївського - у Донбасі.
5. Структурна та територіальна диспропорційність. За підтримки держави пріоритетне значення надавалося важкій індустрії, яка розвивалася темпами вдвічі швидшими порівняно з галузями легкої промисловості.
6. Формування економіки України як органічної частини економічного простору Російської імперії.
Цей процес виявлявся:
- у гіпертрофованому розвитку галузей великої індустрії південноукраїнських земель;
- гальмуванні розвитку частини галузей легкої промисловості (полотняна, суконна і т. ін.), які конкурували з аналогічним виробництвом центральноросійських земель;
- побудові української промисловості на принципі незавершеності, відсутності замкнутого технологічного циклу тощо.
На початку XX ст. прогресувала тенденція нерівномірності розвитку регіонів України. У цей період сформувалася певна спеціалізація промислових регіонів України.
1. Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн - марганцевої.
2. Кривий Ріг - залізорудної,
3. Правобережжя і певною мірою Лівобережжя - цукрової промисловості.
Ці осередки промислового виробництва з часом набули загальноросійського значення, а частка промисловості України в загальному обсязі продукції усього народного господарства становила 48,2 %.