Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)

1. Економічні умови періоду виникнення монополістичної конкуренції

2. Економічні вчення періоду монополістичної конкуренції

1. Економічні умови періоду виникнення монополістичної конкуренції

На рубежі XIX-XX ст. головною тенденцією розвитку економіки став перехід від капіталізму, що ґрунтувався на вільній конкуренції окремих самостійних державних і приватних підприємств, до капіталізму, який базується на різних формах монополій або олігополій.

В історію кінець XIX - початок XX ст. увійшов як період другої технологічної революції (перша - промисловий переворот), яка продовжувалась до Першої світової війни (1914-1918).

На рубежі XX ст. виникали:

- великі наукові інститути;

- лабораторії створені на могутній технічній базі.

З'явилась окрема ланка - науково-дослідницька діяльність.

Завданням науково-дослідницької діяльність якої ста­ло доведення теоретичних рішень до технічного втілення, в тому числі:

- дослідницько-конструкторські розробки;

- виробничі;

- тех­нологічні;

- інші дослідження.

Цей процес революційних пере­творень у галузі науки потім охопив:

- техніку;

- технологію.

В цей період відбулися такі події:

• впровадження у виробництво електродвигунів;

• було створено турбогенератор;

• виникли нові галузі промисловості - електрохімія, електрометалургія, електричний транспорт;

• з'явились двигуни внутрішнього згоранн;

• було побудовано перший автомобіль;

• однією із провідних галузей стала електротехніка;

• винайшли лампу розжарювання;

• набула широкого розвитку техніка засобів зв'язку;

• почалось використання телефонного зв'язку;

• поширювалось використання радіо;

• дістали розвиток електричне зварювання, кування і виплавка металів;

• з'явився новий вид транспорту – автомобільний;

• автомобілебудування зумовили широке будівництво шосейних доріг;

• значного розвитку набуває хімічна промисловість;

• почалось виробництво штучних (анілінових) барвників;

• почала широко застосовуватись хімія синтетичних волокон - пластмас, ізоляційних матеріалів штучного волокна, штучного каучуку;

• було отримано карболіт та інші пластичні маси;

• було розроблено нові ефективні технології отримання сірчаної кислоти та соди;

• запропоновано методи виготовлення аміаку - основи для азотних сполучень, необхідних у виробництві фарбників, мінеральних добрив і вибухових речовин;

• у сільському господарстві почали широко застосовувати мінеральні добрива;

• почали застосовувати крекінг-процес - метод розкладення нафти при високих тисках і температурах;

• відкрито метод виробництва рідкого пального з твердого палива;

• у текстильній промисловості появився автоматичний ткацький верстат.

Таблиця 3

Важливі науково-технічні розробки

Винахідники	Результати їх праці для суспільства
Т. Едісон	Створив перший сучасний генератор (1883 р.). Виготовив трансформатор, що вирішило проблему передачі електроенергії на значну відстань (1891 р.).
В. Сіменс	Ссконструював електромагнітний генератор із самозбудником, яким за допомогою обертання провідника у маг­нітному полі можна було отримати і виробляти електричний струм (1867 р.).
Ч. Парсонсон	Винайшов багатоступеневу парову турбіну, а в результаті її поєднання в єдиний агрегат з динамо-машиною було створено турбогенератор (1884 р.).
Н. Отто, Р. Ди­зель	Розробили двигун внутрішнього згорання, які працювали від енергії, отри­муваної при згоранні парів бензину і нафти.
О. Лодигін	Сконструював лампу розжарювання з вугільним стержнем у скляній колбі (1873 р.).
Г. Даймлер, К. Бенц	Було побудовано перший автомобіль (1885).
Г. Яблочков	Сконструював електродугову лам­пу (1875 р.).
А. Белл	Винайшов телефон (1876 р.).
А. Строуджер	Запатентував авто­матичну телефонну станцію.
О. Попов	Сконструював радіо (1895 р.).
Бесемер, Томас	У результаті використання конвертерів у важливу підгалузь відокремилось сталеплавильне виробництво.
Г. Зельферт	Застосував для дирижаблів двигун внутрішнього згорання, який працював на рідкому паливі.
Брати У. і О. Райт	Здійснили чотири польоти на літаку з двигуном внутрішнього згорання.
Л. Бакеланд	Добув ба­келіт, потім було отримано карболіт та інші пластичні маси, які зразу ж впроваджувались у виробництво (1906 р.).
Г. Шардон	Розробки вченого стали основою для виробництва нітрошовку (1884 р.).
Л. Кондаков	Праці російського вченого дали можливість отримати штучний каучук із вуглеводів (1899-1900 рр.).
Дж. Денлоп	Успіху автомобілів сприяв винахід ірландським інженером гумових шин (1895).
Г. Форд	На своїх заводах вперше застосовано конвеєр (1912-1913 рр.).
Дж. Хайєт	Американський хімік отримав целулоїд (1869).
Л. Бакеланд	Добув ба­келіт, потім було отримано карболіт та інші пластичні маси, які зразу ж впроваджувались у виробництво (1906 р.).
О. Фаворський	Російський хімік відкрив метод виробництва рідкого пального з твердого палива (1903-1904 рр.).
Ф. Бергіус	Промислове виготовлен­ня легкого пального з вугілля здійснив німецький інженер

Результати технологічної революції:

1. Промисловий переворот XVIII-XIX ст. привів до становлення машинної індустрії, зміни соціальної структури суспільства: утворення двох нових класів - буржуазії і найманих робітників, утвердження панування буржуазії. 2. Друга технологічна революція привела до появи багатьох нових галузей промислового виробництва, яких раніше не знала історія: електротехнічної, хімічної, нафтопереробної, машинобудівної та ін. 3. Відбувалася диверсифікація не тільки галузей, а й підга-лузей (машинобудування - виробництво локомотивів, автомобілів, літаків, кораблів (річкових і морських), трамваїв та ін.). 4. Зміни технології виробництва, застосування нових матеріалів і швидке зростання нових галузей і машинобудування привели до зміни структури чорної металургії - значно зріс попит на сталь. 5. Друга НТР змінила світову галузеву структуру промисловості. На перший план вийшли галузі важкої індустрії, значно випередивши за темпами зростання легку промисловість. 6. У результаті другої технологічної революції замість індивідуальної приватної форми власності основною стає акціонерна, у сільському господарстві - фермерська (два варіанти господарювання - американський і прусський.

Вплив науково-технічної революції на ринкове господарство:

1. Виникли величезні заводи з тисячами робітників і службовців, із сучасним обладнанням і застосуванням електричної енергії.

2. Відбувається швидке зростання міського до 60 % і, навпаки, - зменшується сільське населення на 15-20 %.

3. У побуті використовуються нові види енергії - газ, нафта та електрика, натомість зменшується рівень використання вугілля.

4. У містах поліпшуються побутові умови за рахунок проведення каналізації та водопроводу, вводиться електричне освітлення, будуються лінії метро та трамваю, автошляхи і канали.

5. Будуються багатоповерхові будинки з усіма вигодами. Поширюється мережа телеграфу, телефону, радіо, зв'язку, подальшого розвитку набуває початкова, середня та вища освіта.

6. Відкриваються перші спеціалізовані наукові центри та лабораторії, активно розвивається культура, в медицині впроваджуються нові методи лікування особливо небезпечних для людини хвороб. Однак, на селі ці зміни відбувалися повільно.

Промисловий переворот - це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисловий переворот - це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і специфіка та особливості у кожній окремо взятій країні.

Нові центри промислового виробництва
США	Німмечина	Росія	Японія