5.8. Планування підсобних виробництв

План підсобних виробництв визначає випуск продукції і надання послуг, а також необхідні для цього витрати праці і заробітну плату.

Підсобними виробництвами є організаційно відособлені виробництва і господарства, не виділені на самостійний баланс (бетонні і розчинні вузли, кар'єри з видобутку і переробки каменю, щебеню, піску, гравію і глини, кузні, лісопильні виробництва). Щ

Випуск продукції підсобних виробництв планується в натуральному і грошовому вираженнях. Для планування собівартості продукції, що випускається, витрат праці і заробітної плати розробляють планові калькуляції.

Вихідними даними для розроблення плану підсобних виробництв є:

– дані про виробничі потужності підсобних виробництв;

– план потреби в продукції і послугах підсобних виробництв для виконання плану будівельно-монтажних робіт;

– виробничі норми витрат матеріалів і напівфабрикатів.

5.9. Планування соціального розвитку

Планом соціального розвитку передбачають заходи, спрямовані на розвиток трудової активності, підвищення кваліфікації, залучення до керування виробництвом, розвиток творчої ініціативи, а також на поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов працівників.

План соціального розвитку містить п'ять розділів:

1 .Удосконалення соціальної структури колективу.

2. Поліпшення умов праці й охорони здоров'я.

3. Удосконалення оплати праці, поліпшення житлових і побутових умов працівників.

4. Задоволення потреб духовного і фізичного розвитку членів колективу.

5. Розвиток суспільної активності працівників і удосконалення соціальних стосунків у колективі.

У 1-му розділі відбито показники соціально-демографічної і кваліфікаційно-професійної структури колективу, професійно-технічної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, підвищення загальної і фахової освіти працівників, а також шляхи створення стабільного колективу.

Заходи, зазначені у цьому розділі, спрямовано на удосконалення роботи з профвідбору, підготовки і перепідготовки кадрів, підвищення загальноосвітнього рівня працівників, а також підвищення рівня механізації і змістовності праці. У цьому розділі визначено перспективну потребу організації в працівниках з окремих професій, кваліфікації й освіти. Це здійснюється на основі складання балансів кількості робітників за професіями та інженерно-технічних працівників, а також плану підготовки, підвищення кваліфікації працівників будівельної організації.

У 2-му розділі плану передбачено заходи щодо профілактики і зниження рівня виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності на основі поліпшення санітарно-гігієнічних і інших умов праці, встановлення раціонального режиму роботи і поліпшення естетичної обстановки.

У 3-му розділі плану відбиваються питання поліпшення матеріального становища працівників, використання фондів економічного стимулювання, удосконалення систем матеріального і морального стимулювання, а також поліпшення житлових і культурно-побутових умов членів колективу.

У 4-му розділі плану наведено заходи, спрямовані на задоволення потреб духовного і фізичного розвитку колективу, раціонального використання неробочого часу.

У 5-му розділі плану висвітлено заходи щодо підвищення дисципліни праці, викорінювання порушень суспільного порядку, удосконаленню стосунків у колективі, залучення членів колективу до суспільних форм управління виробництвом і впровадження наукових методів керівництва.

Вихідними даними для розроблення плану є:

– матеріали соціологічних досліджень колективу;

– плани громадських організацій з соціальних питань;

– пропозиції працівників організації;

– кошторис використання фондів економічного стимулювання;

– план власних капітальних вкладень;

– план технічного розвитку і підвищення ефективності виробництва;

– інші документи, що містять питання соціального характеру;