3.3. Визначення потрібної кількості транспортних засобів

У разі використання залізничного транспорту потрібну кількість вагонів або платформ В визначають за формулою:

В = Q_доб t_об/ 24q_к, (3.4)

де Q_доб – добова кількість вантажу, який треба перевезти, тонн;

t_об – тривалість обігу вагона в годинах із урахуванням часу на вантажно-розвантажувальні роботи, і маневри при них, пробіг із вантажем і без нього, а також простої на станціях;

q_к – корисна вантажопідйомність одного вагона, тонн.

З урахуванням резерву для здійснення можливих ремонтів розрахункову кількість вагонів або платформи збільшують орієнтовно на 3…5%.

Кількість автотранспортних засобів для перевезення вантажів за відповідним маршрутом визначають із розрахунку:

m = Q_доб / П_доб, (3.5)

де П_доб – добова продуктивність транспортної одиниці, що визначається за формулою:

(3.6)

де q – вантажопідйомність транспортної одиниці, тонн;

 – коефіцієнт використання транспортної одиниці за вантажопідйом­ністю;

Т_н - середній час роботи автомобіля на добу, год;

L_в - відстань перевезення вантажу, км;

V_т - технічна швидкість пересування автомобіля, км/год.;

( – коефіцієнт використання пробігу;

t_в.р.. – час простою транспортної одиниці при вантаженні і розвантаженні.

Потрібна кількість автотранспортних засобів для перевезення всіх видів вантажів (і = 1,2,..., n) будівельної організації визначається із розрахунку:

(3.7)

де 365 – кількість днів у році;

Q_річн – річний обсяг перевезень вантажів за видами (i = 1,2,..., n);

 – коефіцієнт використання парку,  = 0,65 … 0,75.

При перевезенні різноманітних вантажів на різні відстані і за різними маршрутами кількість перевезення вантажу за рік і середню відстань перевезень можна визначити за маршрутними відомостями.

3.4. Організація автомобільного транспорту

Перевезення вантажів у будівництві здійснюється транспортом автотранспортних підприємств різних форм власності, а також підвідомчим у складі будівельних організацій, підприємств будіндустрії і механізації. ^:

Підвідомчий автомобільний парк сконцентровано в автотранспортних підприємствах, які обслуговують будівельні організації.

До складу автотранспортних підприємств входять окремі автобази із спеціалізованими автоколонами, ремонтними майстернями, гаражним господарством, виробничими будівлями і спорудами для технічного обслуговування і ремонту автопарку.

Зосередження транспорту у великих автотранспортних і будівельних підприємствах, концернах, холдингових компаніях дозволяє значно підвищити ефективність використання автотранспорту і знизити собівартість перевезень вантажів за рахунок відповідності структури транспортних засобів і вантажних потоків, а також поліпшення технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Автотранспортні підрозділи обслуговують будівельні організації на основі договорів.

Перевезення вантажів здійснюється згідно із заявками будівельних організацій. До заявки прикладають узгоджений сторонами графік подачі автомобілів у пункти вантаження із зазначенням добового чи середньодобового обсягу перевезень.

Важливими завданнями будівельних організацій і транспортних підрозділів є зниження транспортних витрат у будівельному виробництві як за рахунок поліпшення організації будівельних і транспортних робіт на об'єкті, так і за рахунок поліпшення організації роботи автотранспортних підрозділів, пов'язаної з технологією процесу перевезення.

Основними напрямами підвищення ефективності автомобільного транспорту у будівництві є:

1. Прискорення науково-технічного прогресу, запровадження досягнень науки, техніки і передового досвіду у виробництво (спеціалізація парку рухомого складу; організація централізованих контейнерних і пакетних перевезень; організація раціональних маршрутів);

2. Удосконалення управління автомобільним транспортом (поліпшення системи і форм розрахунків із постачальниками; запровадження автоматизованих систем управління);

3. Поліпшення методів комплексного планування роботи авто­мобільного транспорту і будівельного виробництва (вдосконалення оперативного планування перевезень; застосування економіко-математичних методів і комп’ютерної техніки при плануванні перевезень; удосконалення системи стимулювання і критеріїв оцінки роботи авто підприємств і будівельних організацій щодо ефективності використання рухомого складу в будівництві);

4. Поліпшення структури, технічного стану і використання виробничих фондів автотранспортних підприємств (забезпечення відповідності структури парку рухомого складу видам перевезень вантажів; організація прогресивної технології технічного огляду і ремонту; підвищення змінності роботи рухомого складу).

Найефективніше використання автотранспортних засобів досягається завдяки організації централізованих перевезень будівельних вантажів. При цьому взаємини між будівельною організацією, постачальником матеріалів і автотранспортною організацією встановлюються на основі договорів таким чином: будівельна організація укладає договір із постачальником на поставку матеріалів у визначені строки, а постачальник укладає договір з автотранспортним підприємством. Навантаження матеріалів здійснюється постачальником, доставка – автотранспортним підприєм­ством, а розвантаження – будівельною організацією. У разі невиконання умов договору до винуватців пред'являють санкції у вигляді штрафів.

Досвід централізованих перевезень будівельних матеріалів, конструкцій і виробів свідчить про високу їх ефективність. При централізованих перевезеннях у вантажоодержувачів відпадає необхідність в утриманні експедиторів і значної частини вантажників. Удосконалення таких перевезень повинно здійснюватися шляхом розширення парку спеціалізованого і спеціального транспорту; зростання числа машин універсального призначення з обладнанням вантажно-розвантажувальними пристроями; підвищення відповідальності транспортних організацій за своєчасну доставку матеріалів і конструкцій на будівельні об'єкти. Організація роботи автотранспорту має погоджуватися з роботою постачальників і вантажоодержувачів, графіками ремонту автомобілів й роботи водіїв і обслуговуючого персоналу. Залежно від різних умов (періодичності поставок вантажів, вантажно-розвантажувальних робіт тощо) робота автотранспорту може бути організована в одну, дві зміни або цілодобово, а випуск автомобілів на лінію – одноразовий, послідовний і періодичний (груповий).

Організація перевезень будівельних вантажів може здійснюватись за трьома схемами:

– маятниковою;

– човниково-маятниковою;

– човниковою.

Маятникова схема передбачає доставку вантажів автотранспортом із невідчіпним кузовом і транспортним пристроєм.

При човниково-маятниковій схемі автотранспорт (тягач) обслуговує два напівпричепи. З одним він простоює в час навантаження, а з другого в цей час проводиться розвантаження.

Човникова схема передбачає обслуговування тягачем трьох або більше транспортних пристроїв, які відчіпляються. У цьому випадку виключаються витрати часу на вантажно-розвантажувальні роботи.

Ефективна експлуатація автомобільного транспорту неможлива без добре організованої бази для утримання й ремонту транспортних засобів. При цьому технічне обслуговування автомобільного транспорту має здійснюватися на основі системи планово-попереджувального обслуговування і ремонту.

Залежно від обсягу і складу робіт планові ремонти автотранспортних засобів поділяють на поточний і капітальний.

Поточний ремонт – мінімальний за об'ємом вид ремонту, який передбачає усування несправностей і заміну деталей, вузлів і агрегатів, що вийшли з ладу. Такий ремонт проводиться у міжзмінний час без порушення нормального режиму роботи автомобіля.

Капітальний ремонт автомобіля проводиться після виконання встановленого міжремонтного пробігу і огляду. Метою цього виду ремонту є повне відновлення технічного стану автомашини відповідно до технічних умов.

Для оцінки організації роботи автотранспорту використовують низку техніко-економічних показників:

1) Коефіцієнт використання парку автотранспортних засобів К_в, який визначають за формулою:

К_в = А_з/А_т.г., (3.8)

де А_з і А_т.г. – загальноспискова кількість автомобілів і кількість автомобілів технічно готових до роботи, в автомобіле-днях;

Величину К_в повинна бути не меншою за 0,64 … 0,7.

2) Коефіцієнт використання автотранспортних засобів за вантажопідйомністю К_вп, який визначають за формулою:

К_вп = Q_ф / Q_з, (3.9)

де Q_ф і Q_з – кількість фактично перевезеного вантажу і загальна кількість, яка може бути перевезена при повному використанні вантажопідйомності. Величина К_вп повинна бути в межах 0,9 … 0,95.

3) Коефіцієнт використання пробігу К_п який визначають за формулою:

К_п = L_в / L_з, (3.10)

де L_в і L_з, – пробіг автомобіля з вантажем і загальний пробіг, зокрема, пробіг з вантажем, холостий пробіг, подачу під вантаження, повернення до місця стоянки, заправка паливом, заїзд на технічне обслуговування тощо. Величина К_п дорівнює 0,48 … 0,52.

4) Середня технічна швидкість за один час руху автотранспорту V_т, яка визначається за формулою:

V_т = L_в /Т_р, (3.11)

де Т_р – загальний час, коли автомобіль рухається, год.

Аналізують також продуктивність автомобілів та час їх простоїв під навантаженням і розвантаженням, середній добовий пробіг і тривалість роботи автотранспорту, випуск рухомого складу на лінію, а також інші параметри роботи рухомого складу автопарку.