- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •1.Сутність та складові економічної системи.
- •2.Групи господарських (інституційних) одиниць.
- •3.Поняття суб’єкта господарювання та його ознаки.
- •4.Класифікація суб’єктів господарювання.
- •5.Сутність та структура капіталу у суб’єктів господарювання.
- •6.. Принципи організації фінансової діяльності на підприємстві.
- •7.Форми фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.
- •8. Теоретичне забезпечення фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •Тема 2 організація діяльності фінансових установ
- •1.Місце комерційних банків в банківській системі України.
- •2.Управління фінансами банків.
- •3.Формування капіталу комерційного банку.
- •4.Достатність капіталу банку.
- •5.Особливості оподаткування банку.
- •6.Суть та принципи діяльності кредитних спілок.
- •7.Капітал кредитної спілки.
- •8.Доходи та оподаткування кредитної спілки.
- •Тема 3: фдсг, що виконують владні функції 1. Суть та види сг
- •2. Діяльність державних установ та організацій
- •3. Установи і організації створені органами влади
- •4. Об'єднання громадян та громадські організації
- •Тема 5: Формування власного капіталу підприємства 1. Формування капіталу новоствореного підприємства
- •2. Формування статутного капіталу
- •3. Резервний капітал
- •4. Збільшення та зменшення статутного капіталу
- •Тема 6: Внутрішні джерела діяльності підприємств 1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •2. Самофінансування
- •Тема 7: Позиковий капітал 1. Склад та механізм залучення
- •2. Політика залучення позикового капіталу
- •3. Механізм управління залучення пк з різних джерел
- •3.1 Залучення банківського кредиту
- •3.2 Фінансовий лізин
- •3.3 Облігаційна позика
- •3.4 Товарний(комерційний) кредит
- •1.Власний капітал підприємства: його склад та функції.
- •2.Особливості формування статутного капіталу акціонерного товариства.
- •3. Способи збільшення та зменшення статутного капіталу підприємства.
- •4.Резервний капітал підприємства та джерела його формування.
- •Тема 9. Внутрішні джерела фінансування підприємства.
- •1.Огляд джерел самофінансування діяльності підприємства.
- •2.Політика управління прибутком.
- •3.Особливості амортизаційної політики вітчизняних підприємств.
- •4. Приховане самофінансування на підприємстві.
- •5. Тезаврація прибутку підприємства.
- •Тема 10. Дивідендна політика підприємства. 1. Аналіз сучасних підходів до дивідендної політики.
- •2. Характеристика видів дивідендної політики.
- •3. Визначення ефективності дивідендної політики.
- •Тема11. Фінансування підприємств за рахунок запозичених ресурсів
- •Аналіз складу та структури позикового капіталу підприємства та механізмів його залучення.
- •Основні складові політики залучення позикового капіталу.
- •Тема 12. Фінансова інвестиційна діяльність підприємства. 1. Вплив ризику на способи і методи вибору інвестиційних рішень.
- •2. Особливості управління реальними інвестиціями підприємства.
- •3. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції.
- •4. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації.
- •Тема 9: Оцінка вартості підприємства.
- •1.Необхідність та завдання оцінки вартості підприємства.
- •2.Вартість капіталу підприємства.
- •3. Методичні підходи оцінки вартості підприємства.
4.Достатність капіталу банку.
Достатність капіталу — це здатність банку захистити інтереси своїх кредиторів та власників від незапланованих збитків, розмір яких залежить від обсягу ризиків, що виникають у результаті виконання банком активних операцій. Достатність капіталу комерційного банку визначається мінімально допустимим розміром статутного капіталу банка і граничним співвідношенням всього його капіталу і суми активів з урахуванням оцінки ризику.
Банки забов’язані підтримувать постійну відповідність між обсягами притягнення і розміщення ресурсів з урахуванням термінів кредитних операцій.
При недодержанні комерційним банком встановлених економічних нормативів і вимог ліквідності балансу НБУ має право:
- Збільшити розмір коштів банка, що депонуються в НБУ;
- Ставити питання перед фундаторами банка про проведення заходів по оздоровленню фінансового стану банка і в необхідних випадках його реорганізації або ліквідації.
5.Особливості оподаткування банку.
В податковій системі банки виконують подвійну роль. Як суб’єкти податкових відносин вони є платниками більшості податків, які на загальних підставах здійснюють до бюджетів всіх рівнів. Одночасно, будучи посередниками між державою і платниками податків, вони здійснюють перекази податкових платежів, від своєчасності яких залежить повнота обсягів державної казни. Крім того, на банки покладено функцію податкового і валютного контролю, яка полягає в наданні інформації щодо відкриття рахунків клієнтам та щодо їх фінансово-господарських операцій, своєчасності перерахування податків, виконання доручень щодо призупинення операцій на рахунках клієнтів тощо. Визначаючи важливу роль банків у податковій системі, необхідно зазначити, що вони є основними серед інвесторів
реального сектора економіки, чим забезпечують збільшення кількості платників податків та створення додаткових матеріальних благ, підвищуючи таким чином дохідність бюджетної системи.
Державне податкове регулювання банківського сектора, з економічної точки зору, передбачає проведення аналізу структури та абсолютних значень податкових надходжень до бюджету України від банків. У цьому зв’язку, з самого початку слід зауважити те, що на сьогодні фактично відсутня статистика Державної податкової служби України щодо податків, сплачуваних банкам. Тому аналіз спробуємо здійснити за інформацією, представленою в періодичних виданнях, в яких наведені посилання на офіційні джерела, та за статистикою НБУ. Податок на прибуток займає особливе місце в податковому регулюванні банківської діяльності. Його обсяги є найбільшими у структурі податкових платежів, що здійснюють банки, і є другим за значущістю податком, який формує бюджет. Відповідно до ст. 133
розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПКУ) ставка податку на прибуток є уніфікованою, і поступово її розмір знижується: з 1 квітня 2011 року становить 23%; з 1 січня 2012 року – 21%; з 1 січня 2013 року – 19%; з 1 січня 2014 року – 16% [13]. Така новація, запроваджена ПКУ, демонструє державний підхід, оснований на концепції А. Лаффера, за якої зростання податкових ставок змушує бізнес або припиняти свою діяльність, або йти в тінь і навпаки [8]