Тема 2 організація діяльності фінансових установ

1.Місце комерційних банків в банківській системі України.

Основною функцією комерційних банків як фінансових посередників є мобілізація наявних вільних коштів і перенаправлення їх через кредитні інструменти в різні галузі національної економіки, тобто здійснення кредитного посередництва.

 в залежності від критерію можна виділити такі види комерційних банків:    1. За спеціалізацією:    - універсальні;    - спеціалізовані.    2. За формою власності:    - державні;    - приватні;    - комунальні;    - змішані.    3. За організаційно-правовою формою:    - банки, створені у формі товариства з обмеженою відповідальністю;    - банки, створені у формі акціонерного товариства;    - кооперативні банки.    4. В залежності від участі іноземного капіталу:    - банки без участі іноземного капіталу;    - банки з частковою участю іноземного капіталу;    - банки з 100-відсотковою участю іноземного капіталу.

2.Управління фінансами банків.

Ефективне управління комерційним банком — це ефективне управління його фінансовими, трудовими та матеріальними ресурсами. Причому управління трудовими ресурсами не менш важливе для банку, ніж управління фінансами. Непродумана кадрова політика може спонукати керівників банку уникати ризиків у своїй діяльності, з тим щоб уникнути загрози звільнення, хоча більшість банків сплачують високу винагороду менеджерам банку саме за прийняття ризиків та прийняття відповідальних стратегічних рішень. Для заохочення керівників у результатах своєї діяльності застосовують різні механізми. Так, менеджерам банку можуть бути запропоновані оп-ціони акцій банку або тимчасове обмеження в придбанні таких акцій, виплата премій за результатами роботи або довгострокові пенсійні плани. Залежно від конкретної ситуації кожен із цих підходів може стати досить ефективним стимулом до роботи. Для керівників нижчого рівня, які не мають частки в акціонерному капіталі банку, кращим стимулом до роботи є преміальні виплати. Управління банківськими фінансами, так само як і корпоративними, ставить одну основну мету — максимізацію ринкової вартості власного капіталу та ринкової вартості акцій банку. Основними функціями фінансового менеджера банку, як і менеджера корпорації, є: залучення коштів на найбільш вигідній основі (управління пасивами) та їх ефективне використання (управління активами), що полягає у вкладенні в активи, які забезпечують банку необхідний рівень ліквідності та прибутковості при задовільному ступені ризику. При цьому окремими напрямами фінансового менеджменту залишаються управління капіталом банку, а також заохочення акціонерів та керівництва банку, тобто формування та реалізація продуманої дивідендної та кадрової політики

3.Формування капіталу комерційного банку.

У порівнянні з підприємствами інших сфер діяльності власний капітал комерційного банку займає незначну питому вагу у сукупному капіталі, приблизно 8 - 10%, тоді як у промислових підприємствах 40 - 60%, до того ж він має інше призначення в банках, аніж в інших сферах підприємництва. Якщо в останніх це - забезпечення платоспроможності і виконання більшості оперативних функцій підприємств та організацій, то власний капітал комерційного банку слугує перш за все для страхування інтересів вкладників і меншою мірою - для фінансового забезпечення своєї оперативної діяльності. Розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і має перебувати під контролем органів, що регулюють діяльність комерційних банків.

Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку, який, у свою чергу, формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків засновників чи випуску і реалізації акцій. Статутний фонд комерційного банку формується лише за рахунок власних коштів акціонерів. Забороняється формування статутного капіталу за рахунок бюджетних коштів, коштів, отриманих у кредит і під заставу.

2. Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. 

3. 3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та інші), які призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.

4. 4. Нерозподілений прибуток - джерело внутрішнього походження. За своїм змістом він є резервом банку, який залишається після розподілу чистого прибутку на сплату податку, формування резерву та виплату дивідендів власникам і призначається на капіталізацію, тобто на розширення банківського бізнесу.