3.3 Облігаційна позика

Залучення довгострокового позикового капіталу на фондовому ринку шляхом випуску облігацій та варантів (опціонів) є способом фінансування суб'єктів господарювання, які повинні відповідати певним юридичним вимогам: їхній капітал повинний бути цілком оплачений і вони повинні отримати дозвіл на емісію від ДКЦПФР. У країнах із розвиненим фондовим ринком доступність невеликих підприємств до облігаційних позик забезпечується через облігаційні позики галузевих професійних об'єднань. Такі об'єднання займаються випуском облігаційної позики і розподілом отриманого доходу від позики між своїми членами. Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення інвестором коштів в капітал підприємства і підтверджує його право на відшкодування номінальної вартості цінного паперу та отримання доходу згідно з умов випуску позикового зобов'язання. Облігації зазвичай випускаються на термін від 5 до 15 років (рідше до одного року) тому їх обіг на фондовому ринку зумовлює форму випуску на пред'явника. Облігації являються дуже гнучким інструментом ринку позикових капіталів за рахунок різноманітних видів облігацій, які задовольняють потреби як емітентів, так і інвесторів. Економічне обґрунтування залучення облігаційної позики полягає у порівнянні фінансового результату від емісії облігацій з фінансовим результатом від залучення коштів з інших джерел. Фінансовий результат облігаційної позики розраховується за формулою (3.5) як різниця між емісійною вартістю позики (3.4) та витратами на емісію.Залучення облігаційної позики передбачає певний перелік робіт, які і складають витрати на емісію. Послідовна робота емітента включає: - розробку параметрів позики, які обґрунтовують її економічну доцільність і показників, які подаються на реєстрацію емісії; - створення інструмента позики; - розміщення облігаційного займу; - погашення облігаційного займу.

3.4 Товарний(комерційний) кредит

Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити. Комерційний кредит — це форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб’єк­тами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів. Ці кредити принципово відрізняються від банківських, оскільки кредитором виступають комерційні партнери підприємства. До основних різновидів комерційних кредитів належать:

товарні кредити;

одержані аванси.

У результаті залучення товарного кредиту у підприємства виникає кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги). Здебільшого товарні кредити мають короткостроковий характер і спрямовуються на фінансування оборотних активів, як правило, запасів. Хоча в практиці можна також зустріти надання інвестиційних товарних кредитів, наприклад технологічних ліній.

Відносини товарного кредиту регулюються договором купівлі-продажу, в якому передбачена поставка товарів з відстроченням платежу. У вітчизняній практиці поширеними є договори, якими передбачено розрахунок за поставлену продукцію в міру її реалізації. Нереалізована продукція повертається постачальнику. Товарні кредити можуть надаватися з оформленням векселя чи без нього.

Основною метою надання товарних кредитів є стимулювання збуту продукції та прив’язка окремих перспективних клієнтів до постачальника. Зрозуміло, що за інших рівних умов клієнти закуповуватимуть товари у тих постачальників, які пропонують вигідніші умови розрахунків, зокрема надають товарні кредити чи знижки.

3.5 внутрішня кредиторська заборгованість

Внутрішня кредиторська заборгованість являє собою безкоштовне джерело фінансування підприємства. Сума цієї заборгованості умовно

може бути прирівняна до власного капіталу. Однак вона спричиняє зниження вартості підприємства, а отже і обсягу випуску продукції і як наслідок зниженню прибутку підприємства. З урахуванням оцінки вартості окремих складових позичкового капіталу і питомої ваги кожного елемента

у загальній сумі визначається середньозважена вартість позичкового

капіталу

Внутрішня кредиторська заборгованість характеризує найбільш короткостроковий вид використовуваних підприємством позикових засобів, що формуються ним за рахунок внутрішніх джерел. Внутрішня кредиторська заборгованість характеризується такими основними особливостями: 1. Внутрішня кредиторська заборгованість є для підприємства безкоштовним джерелом використовуваних позикових засобів. Як безкоштовне джерело формування капіталу, вона забезпечує зниження не тільки позикової його частини, але і всієї вартості капіталу підприємства. Чим вище в загальній сумі використовуваного підприємством капіталу частка внутрішньої кредиторської заборгованості, тим, відповідно, нижче буде показник середньозваженої вартості його капіталу. 2. Розмір внутрішньої кредиторської заборгованості, виражений у днях її обороту, впливає на тривалість фінансового циклу підприємства.  Чим вище відносний розмір внутрішньої кредиторської заборгованості, тим менший обсяг засобів підприємству необхідно залучати для фінансування своєї поточної господарської діяльності. 3. Сума формованої підприємством внутрішньої кредиторської заборгованості безпосередньо залежить від обсягу господарської діяльності підприємства, у першу чергу - від обсягу виробництва та реалізації продукції. З ростом обсягу виробництва і реалізації продукції зростають витрати підприємства, що нараховуються у складі його внутрішньої кредиторської заборгованості, а відповідно збільшується загальна її сума, і навпаки. Тому при незмінному коефіцієнті фінансового левериджу розвиток операційної діяльності підприємства не збільшує його відносну потребу в кредиті за рахунок росту позикового капіталу, що формується з внутрішніх джерел. 4. Прогнозований розмір внутрішньої кредиторської заборгованості за більшістю видів носить лише оцінний характер. Це пов'язано з тим, що розміри багатьох нарахувань, які входять до складу внутрішньої кредиторської заборгованості, не піддаються точному кількісному розрахунку в зв'язку з невизначеністю багатьох параметрів майбутньої господарської діяльності підприємства. 5. Розмір внутрішньої кредиторської заборгованості за окремими її видами і по підприємству в цілому залежить від періодичності виплат (погашення зобов'язань) нарахованих засобів. 

Тема . Власний капітал підприємства та особливості його формування.