- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •1.Сутність та складові економічної системи.
- •2.Групи господарських (інституційних) одиниць.
- •3.Поняття суб’єкта господарювання та його ознаки.
- •4.Класифікація суб’єктів господарювання.
- •5.Сутність та структура капіталу у суб’єктів господарювання.
- •6.. Принципи організації фінансової діяльності на підприємстві.
- •7.Форми фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.
- •8. Теоретичне забезпечення фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •Тема 2 організація діяльності фінансових установ
- •1.Місце комерційних банків в банківській системі України.
- •2.Управління фінансами банків.
- •3.Формування капіталу комерційного банку.
- •4.Достатність капіталу банку.
- •5.Особливості оподаткування банку.
- •6.Суть та принципи діяльності кредитних спілок.
- •7.Капітал кредитної спілки.
- •8.Доходи та оподаткування кредитної спілки.
- •Тема 3: фдсг, що виконують владні функції 1. Суть та види сг
- •2. Діяльність державних установ та організацій
- •3. Установи і організації створені органами влади
- •4. Об'єднання громадян та громадські організації
- •Тема 5: Формування власного капіталу підприємства 1. Формування капіталу новоствореного підприємства
- •2. Формування статутного капіталу
- •3. Резервний капітал
- •4. Збільшення та зменшення статутного капіталу
- •Тема 6: Внутрішні джерела діяльності підприємств 1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •2. Самофінансування
- •Тема 7: Позиковий капітал 1. Склад та механізм залучення
- •2. Політика залучення позикового капіталу
- •3. Механізм управління залучення пк з різних джерел
- •3.1 Залучення банківського кредиту
- •3.2 Фінансовий лізин
- •3.3 Облігаційна позика
- •3.4 Товарний(комерційний) кредит
- •1.Власний капітал підприємства: його склад та функції.
- •2.Особливості формування статутного капіталу акціонерного товариства.
- •3. Способи збільшення та зменшення статутного капіталу підприємства.
- •4.Резервний капітал підприємства та джерела його формування.
- •Тема 9. Внутрішні джерела фінансування підприємства.
- •1.Огляд джерел самофінансування діяльності підприємства.
- •2.Політика управління прибутком.
- •3.Особливості амортизаційної політики вітчизняних підприємств.
- •4. Приховане самофінансування на підприємстві.
- •5. Тезаврація прибутку підприємства.
- •Тема 10. Дивідендна політика підприємства. 1. Аналіз сучасних підходів до дивідендної політики.
- •2. Характеристика видів дивідендної політики.
- •3. Визначення ефективності дивідендної політики.
- •Тема11. Фінансування підприємств за рахунок запозичених ресурсів
- •Аналіз складу та структури позикового капіталу підприємства та механізмів його залучення.
- •Основні складові політики залучення позикового капіталу.
- •Тема 12. Фінансова інвестиційна діяльність підприємства. 1. Вплив ризику на способи і методи вибору інвестиційних рішень.
- •2. Особливості управління реальними інвестиціями підприємства.
- •3. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції.
- •4. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації.
- •Тема 9: Оцінка вартості підприємства.
- •1.Необхідність та завдання оцінки вартості підприємства.
- •2.Вартість капіталу підприємства.
- •3. Методичні підходи оцінки вартості підприємства.
2. Самофінансування
Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Підкреслимо, що амортизаційні відрахування не належать до самофінансування (як це досить часто можна зустріти у вітчизняній економічній літературі). Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.
У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:
а) приховане самофінансування;
б) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).
Самофінансування суб'єкта господарювання за змістом означає фінансування його діяльності за рахунок створених під час господарської діяльності власних коштів. Обсяг та джерела внутрішнього фінансування визначаються політикою самофінансування підприємства і належить до сфери довгострокового фінансування. Внутрішнє фінансування або самофінансування посідає центральне місце у фінансовій діяльності підприємства тому, що є базою економічного зростання, і визначається основними параметрами позикової, дивідендної та амортизаційної політики підприємства, що видно з формули потоку самофінансування (формула 11.8) Фінансова діяльність за цілями та джерелами розрізняє два напрями внутрішнього фінансування активів, але в практичній діяльності реалізуються одночасно обидва напрями (рис. 35). Обсяг самофінансування підприємства у поточному періоді складається з власних фінансових ресурсів попередніх періодів, розміщених у різні за призначенням резерви та потоку самофінансування роз-глядаємого періоду, який розраховується за формулою. Потік самофінансування підприємства утворюється його виробничою діяльністю, але фінансовий менеджмент має доволі дієві інструменти регулювання надходження та розподілу отриманих коштів. Інакше кажучи, грошовий потік підприємства регулюється методами нарахування амортизації, залученням позикового капіталу та політикою розподілу прибутку, зокрема створення резервів. Зв'язок потоку самофінансування з позиковою політикою і політикою розподілу прибутку є двобічним, тобто будь-яке рішення про самофінансування потребує коригування у розмірі позикового капіталу і у виплаті дивідендів.
Тема 7: Позиковий капітал 1. Склад та механізм залучення
Для будь-якого підприємства принципове значення має віддача у формі прибутку використання як власних, так і залучених коштів. Якщо підприємство у своїй діяльності використовує як власний, так і залучений капітал, то дохідність власного капіталу може бути підвищена за рахунок банківських кредитів.
Використання залученого капіталу дає змогу підприємству нарощувати економічний потенціал забезпечити ефективніше використання власного капіталу, а отже, підвищити ринкову вартість капіталу.
Позиковий капітал підприємства складається з довгострокових і поточних зобов’язань, забезпечень наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів [1].
Є два способи залучення позикового капіталу [4-5], які в свою чергу можуть мати різні джерела формування. Зовнішні джерела позичкових коштів складаються з двох підгруп – зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу
Внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять позикові фінансові ресурси, утворюються за рахунок відстрочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов’язань
Отже, однією з форм залучення довгострокового капіталу є випуск облігаційних позик. Акціонерне товариство має право розміщувати, облігації відповідно до рішення ради директорів, якщо інший порядок
не визначено його статутом. Облігація засвідчує право власника вимагати її погашення та процентів або номінальної вартості за дисконтною облігацією у встановлений термін. Погашення облігацій може здійснюватися у грошовій формі або майном відповідно до рішення про їх випуск. Товариство може випускати облігації, які забезпечені відповідним майном; облігації під забезпечення, яке надає третя особа; облігації без забезпечення. Випуск облігацій беззабезпечення дозволяється товариству після трьох років діяльності та за умови двох річних балансів.