
- •Опис кліматичних та інженерно-геологічних умов
- •Складання схем варіантів
- •Складання варіантів мосту
- •5. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •5.2. Підбір перерізу поздовжньої балки
- •5.8. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
- •5.9. Поздовжні та поперечні зв’язки між поздовжніми балками.
- •6. Розрахунок поперечної балки
- •6.1. Розрахункова схема, навантаження, визначення зусиль
- •7. Розрахунок прикріплення балок проїзної частини
- •Розрахунок головних ферм прогонових споруд
- •8.1. Вибір розрахункової схеми для розрізних прогонових споруд
- •8.2. Визначення зусиль в елемента головних ферм від постійного та тимчасового вертикального навантаження
- •8.3. Визначення зусиль в елементах головних ферм від вітру та гальмування
- •8.3.1. Визначення нормативної інтенсивності вітрового навантаження
- •8.3.2. Визначення нормативних навантажень від тиску вітру на головні ферми, проїзну частину та рухомий склад
- •8.3.3. Визначення розрахункових горизонтальних навантажень від тиску вітру на верхню та нижню вітрові ферми
- •8.3.4. Визначення додаткових зусиль в поясах головних ферм від тиску вітру
- •8.3.5. Визначення розрахункових зусиль в елементах головних ферм від гальмування
- •8.4. Визначення розрахункових зусиль в елементах головних ферм для сполучення навантажень з урахуванням вітру та гальмування
- •8.5. Підбір та перевірка перерізу елементів головних ферм
- •8.6. Розрахунок прикріплення елементів головних ферм
- •Визначення кількості болтів прикріплення елементів ферм.
- •Перевірка фасонок на виколювання.
- •8.9. Розрахунок стикових накладок
- •9.1. Підбір перерізу та перевірка напруження в елементах зв’язок
- •10 . Розрахунок опорних частин
- •Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- •Опис кліматичних та інженерно-геологічних умов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
- •Складання схем варіантів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
- •Література
- •Пояснювальна записка до курсового проекту «Проект металевого мосту»
- •141 Група
9.1. Підбір перерізу та перевірка напруження в елементах зв’язок
У зв’язку з тим, що гнучкість поздовжніх зв’язок звичайно велика, то визначаючою перевіркою перерізу найчастіше є перевірка їх на стійкість за формулою
де D – розрахункове зусилля в діагоналі зв’язок при відповідному сполученні навантажень; для верхніх зв’язок D = Diw + NдівТ; для нижніх зв’язок D = Di;
Рис. 17 Лінії впливу в діагоналях поздовжнього зв’язок між головними фермами.
Верхній пояс.
( L 100х12
)
– умова виконана
Рис.
17 Лінії впливу в діагоналях
поздовжнього зв’язок між головними
фермами.
Нижній пояс
( L 100х12
)
умова виконана
10 . Розрахунок опорних частин
Навантаження від прогонових споруд з фермами на опори передається через рухомі та нерухомі опорні частини із стального лиття.
Розміри опорної плити та розміри нижнього балансира в плані, для нерухомих опорних частин, визначаються в залежності від розрахункового опору бетону підферменної подушки, яка виконується із бетону не нижче класу В30, за формулами:
;
;
;
де Rв – розрахунковий опір бетону підферменної подушки ( бетон В30 ); Rв = 15,5 МПа = 1,55кН/см2;
аІІ
та вІІ – розміри опорної плити в
поздовжньому та поперечному напрямках;
РІ – навантаження на одну опорну частину; при двох фермах це навантаження визначається за формулою
;
де l – величина прольоту прогонової споруди; l = 73 м;
qсвн – інтенсивність нормативного постійного навантаження на 1 п.м. прогонової споруди; qсвн = 0,72 кН/м;
К – інтенсивність еквівалентного тимчасового навантаження;
К – клас розрахункового тимчасового вертикального навантаження,;
Розрахунок верхнього балансира проводиться на зминання під торцями опорних фасонок та на згинання. Довжина верхнього балансира визначається
за умовами:
;
;
t – товщина всіх фасонок у вузлі;
Rp – розрахунковий опір для стального лиття опорних частин;
Rp = 315Мпа;
Приймаємо
а= 30 (см)
Перевірка верхнього балансира
за нормальними напруженнями при дії
згинальних моментів проводиться для
небезпечних перерізів;
Величини згинальних моментів визначаються за формулами:
для перерізу І – І
для перерізу ІІ – ІІ
для перерізу ІІІ – ІІІ
Перевірка нормальних напружень проводиться за формулою
,
де - коефіцєнт, яким враховуються пластичні деформації
Wi – моменти опору для розрахункових перерізів балансира;
Ry – розрахунковий опір для матеріалу опорних частин; Ry = 205 Мпа;
для перерізу І – І
для перерізу ІІ – ІІ
для перерізу ІІІ – ІІІ
м
Розрахунок на зминання в місці опирання верхнього балансира на нижній проводиться за формулою діаметрального стискання
де в – довжина лінії впливу в опиранні верхнього балансира не нижній;
Rcd – розрахунковий опір при діаметральному стисканні; Rcd = 8 МПа;
Величина переміщення кінця прогонової споруди від зазначених факторів визначається за формулою
де f – нормальне напруження в поясі ферми від тимчасового навантаження;
l – розрахунковий проліт прогонової споруди;
Е – модуль пружності сталі;
- коефіцієнт лінійного розширення сталі ( = 0,000012);
t – різниця температур,
яка при розробці типових конструкцій
приймається для теплої та холодної пори
року +40С та -40С;
Згинальний момент для перерізу І – І з урахуванням переміщення котків визначається за формулою
,
де nk – кількість котків опорної частини;
у1 – відстань від осі нижнього
балансира до першого котка з урахуванням
його переміщення на величину /2,
яка визначаються за формулою
;
Розрахунок діаметра котків на міцність проводиться за формулою діаметрального зжимання:
звідки
,
де F1 – тиск на один найбільш навантажений коток;
lk – довжина лінії дотику в опиранні нижнього балансира на коток;
Розрахункова величина навантаження F1 на коток визначається за формулою:
,
де emax = 1,5c0;
с0 – відстань між осями котків,
Товщина плити визначається за формулою:
,
де Ry – розрахунковий опір для матеріалу плити;
вn – ширина плити;
Mmax – максимальний згинальний момент в плиті – більша із величин
та
с – відстань від осі крайнього котка до кінця плити при симетричному положенні котків.
Товщину плити допускається приймати не менше 5 ... 7 см.
Приймаємо товщину плити 5 (см).
Зміст