Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пос_IB.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.99 Mб
Скачать

8.13.7Забезпечення обслуговуємості

Заходи із забезпеченню обслуговуємості направлені на зниження термінів діагностування і усунення відмов і їх наслідків.

Для забезпечення обслуговуємості рекомендується дотримувати наступні архітектурні принципи:

  • орієнтація на побудову ІС з уніфікованих компонентів з метою спрощення заміни частин, що відмовили;

  • орієнтація на рішення модульної структури з можливістю автоматичного виявлення відмов, динамічної переконфігурації апаратних і програмних засобів і заміни компонентів, що відмовили, в "гарячому" режимі.

Динамічна переконфігурація переслідує дві основні цілі:

  • ізоляція компонентів, що відмовили;

  • збереження працездатності сервісів.

Ізольовані компоненти утворюють зону ураження реалізованої загрози. Чим менше відповідна зона ризику, тим вище обслуговуємість сервісів. Так, при відмовах блоків живлення, вентиляторів та/або дисків в сучасних серверах зона ризику обмежується компонентом, що відмовив; при відмовах процесорних модулів весь сервер може зажадати перезавантаження (що здатне викликати подальше розширення зони ризику). Очевидно, в ідеальному випадку зони ураження і ризику співпадають, і сучасні сервери, і активне мережеве устаткування, а також програмне забезпечення провідних виробників вельми близькі до цього ідеалу.

Можливість програмування реакції на відмову також підвищує обслуговуємість систем. Кожна організація може вибрати свою стратегію реагування на відмови тих або інших апаратних і програмних компонентів і автоматизувати цю реакцію. Так, в простому випадку можлива відправка повідомлення системному адміністратору, щоб прискорити початок ремонтних робіт; у складнішому випадку може бути реалізована процедура "м'якого" виключення (перемикання) сервісу, щоб спростити обслуговування.

Можливість віддаленого виконання адміністративних дій - важливий напрям підвищення обслуговуємості, оскільки при цьому прискорюється початок відновних заходів, а в ідеалі всі роботи (звичайно пов'язані з обслуговуванням програмних компонентів) виконуються у видаленому режимі, без переміщення кваліфікованого персоналу, тобто з високою якістю і в найкоротші терміни. Для сучасних систем можливість віддаленого адміністрування - стандартна властивість, але важливо поклопотатися про його практичну реалізуємість в умовах різнорідності конфігурацій (в першу чергу клієнтських). Централізоване розповсюдження і конфігурація програмного забезпечення, управління компонентами ІС і діагностування - надійний фундамент технічних заходів підвищення обслуговуємості.

Істотний аспект підвищення обслуговуємості - організація консультаційної служби для користувачів (обслуговуємість користувачів), впровадження програмних систем для роботи цієї служби, забезпечення достатньої пропускної спроможності каналів зв'язку з користувачами, зокрема в режимі пікових навантажень.

8.14Тунелювання

На наш погляд, тунелювання слід розглядати як самостійний сервіс безпеки. Його суть полягає в тому, щоб "упакувати" передану порцію даних, разом із службовими полями, в новий "конверт". Як синоніми терміну "тунелювання" можуть використовуватися "конвертування" і "обгортання".

Тунелювання може застосовуватися для декількох цілей:

  • передачі через мережу пакетів, що належать протоколу, який в даній мережі не підтримується (наприклад, передача пакетів IPv6 через старі мережі, що підтримують тільки IPv4);

  • забезпечення слабкої форми конфіденційності (в першу чергу конфіденційності трафіку) за рахунок заховання дійсних адрес і іншої службової інформації;

  • забезпечення конфіденційності і цілісності переданих даних при використанні разом з криптографічними сервісами.

Тунелювання може застосовуватися як на мережевому, так і на прикладному рівнях. Наприклад, стандартизовано тунелювання для IP і подвійне конвертування для пошти X.400.

Комбінація тунелювання і шифрування (разом з необхідною криптографічною інфраструктурою) на виділених шлюзах і екранування на маршрутизаторах постачальників мережевих послуг (для розділення просторів "своїх" і "чужих" мережевих адрес) дозволяє реалізувати такій важливий в сучасних умовах захисний засіб, як віртуальні приватні мережі. Подібні мережі, накладені звичайно поверх Internet, істотно дешевше і набагато безпечніше, ніж власні мережі організації, побудовані на виділених каналах. Комунікації на всьому їх протязі фізично захистити неможливо, тому краще спочатку виходити з припущення про їх уразливість і відповідно забезпечувати захист. Сучасні протоколи, направлені на підтримку класів обслуговування, допоможуть гарантувати для віртуальних приватних мереж задану пропускну спроможність, величину затримок і т.п., ліквідовуючи тим самим єдину на сьогодні реальну перевагу мереж власних.