4.2.6Правові норми забезпечення безпеки і захисту інформації

Правові норми забезпечення безпеки і захисту інформації на конкретному підприємстві (фірмі, організації) формулюються в сукупності установчих, організаційних і функціональних документів.

Вимоги забезпечення безпеки і захисту інформації формулюються в Статуті (установчому договорі) у вигляді таких положень:

• підприємство має право визначати склад, обсяг і порядок захисту відомостей конфіденційного характеру, вимагати від своїх співробітників забезпечення їхньої схоронності і захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз;

• підприємство зобов'язане забезпечити схоронність конфіденційної інформації.

Такі вимоги надають право адміністрації підприємства:

• створювати організаційні структури по захисту конфіденційної інформації;

• видавати нормативні і розпорядницькі документи, що визначають порядок виділення відомостей конфіденційного характеру і механізми їхнього захисту;

• включати вимоги по захисту інформації в договори з усіх видів господарської діяльності;

• вимагати захисту інтересів підприємства з боку державних і судових інстанцій;

• розпоряджатися інформацією, що є власністю підприємства, з метою отримання вигоди і недопущення економічного збитку колективу підприємства і власнику засобів виробництва;

• розробити «Перелік зведень конфіденційної інформації».

Вимоги правової забезпеченості захисту інформації передбачаються в колективному договорі. Колективний договір повинний містити такі вимоги:

Розділ «Предмет договору».

Адміністрація підприємства (у тому числі й адміністрація самостійних підрозділів) ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ забезпечити розробку і здійснення заходів щодо визначення і захисту конфіденційної інформації.

Трудовий колектив приймає на себе зобов'язання дотримуватися встановлених на підприємстві вимог по захисту конфіденційної інформації.

Адміністрація зобов'язана врахувати вимоги захисту конфіденційної інформації в правилах внутрішнього розпорядку.

Розділ «Кадри. Забезпечення дисципліни праці».

Адміністрація зобов'язується: притягувати до адміністративної і кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства порушників вимог по захисту комерційної таємниці.

Правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємства доцільно доповнити такими вимогами.

Розділ «Порядок прийому і звільнення робітників та службовців».

При вступі робітника чи службовця на роботу чи переведенні його у встановленому порядку на іншу роботу, зв'язану з конфіденційною інформацією підприємства, а також при звільненні адміністрація зобов'язана проінструктувати працівника чи службовця з правилами збереження комерційної таємниці з оформленням письмового зобов'язання про її нерозголошення.

Адміністрація підприємства має право приймати рішення про усунення від робіт осіб, що порушують установлені вимоги по захисту конфіденційної інформації.

Розділ «Основні обов'язки робітників та службовців».

Робітники та службовці зобов'язані дотримуватися вимог нормативних документів по захисту конфіденційної інформації підприємства.

Розділ «Основні обов'язки адміністрації».

Адміністрація підприємства, керівники підрозділів зобов'язані:

• забезпечити строге збереження конфіденційної інформації, постійно здійснювати організаційну і виховно-профілактичну роботу, спрямовану на захист секретів підприємства;

• включити в посадові інструкції і положення обов'язки щодо збереження конфіденційної інформації;

• неухильно виконувати вимоги Статуту, колективного договору, трудових договорів, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших організаційних і господарських документів у частині забезпечення економічної й інформаційної безпеки.

Зобов'язання конкретного співробітника, робітника чи службовця в частині захисту інформації обов'язково повинні бути обговорені в трудовому договорі (контракті). Відповідно до Кзот (гл. III) при укладанні трудового договору робітник зобов'язується виконувати визначені вимоги, що діють на даному підприємстві. Незалежно від форми укладання договору (усного чи письмового) підпис робітника на наказі про прийом на роботу підтверджує його згоду з умовами договору. Вимоги по захисту конфіденційної інформації можуть бути обговорені в тексті договору, якщо договір укладається в письмовій формі. Якщо ж договір укладається в усній формі, то діють вимоги по захисту інформації, що випливають з нормативно-правових документів підприємства. При укладанні трудового договору й оформленні наказу про прийом на роботу нового співробітника визначається поінформованість його про порядок захисту інформації підприємства. Це створює необхідний елемент включення даної Особи в механізм забезпечення інформаційної безпеки.

Використання договорів про нерозголошення таємниці - зовсім не самостійний захід для її захисту. Не слід думати, що після підписання такої угоди з новим співробітником таємниця буде збережена. Це тільки попередження співробітнику, що в справу вступає система заходів щодо захисту інформації, і правова основа до того, щоб припинити його неправильні чи протиправні дії. Далі задача - не допустити втрати комерційних секретів.

Реалізація правових норм і актів, орієнтованих на захист інформації на організаційному рівні, спирається на ті чи інші організаційно-правові форми, до числа яких належать дотримання конфіденційності робіт і дій, договори (угоди) і різні форми обов'язкового права.

Конфіденційність - це форма користування відомостями, що складають комерційну таємницю, на основі організаційних заходів, що виключають неправомірне оволодіння такими зведеннями.

Договори - це угоди сторін про встановлення, зміну чи припинення взаємних зобов'язань.

Зобов'язання - цивільні правовідносини, у силу яких одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої сторони визначені дії.

Правове регулювання необхідне для удосконалювання механізму попередження протиправних дій стосовно інформаційних ресурсів, для уточнення і закріплення задач і повноважень окремих суб'єктів у сфері попереджувальної діяльності, охорони прав і законних інтересів громадян і організацій.

Аналіз законодавства, що регулює діяльність суб'єктів у сфері інформаційної безпеки, показує наявність певних недоліків. Існуючі правові норми розкидані по різних нормативних актах, що видавався в різний час, у різних умовах і на різних рівнях. Чинне законодавство не систематизоване, що створює великі труднощі у його використанні на практиці.

Правові заходи забезпечення безпеки і захисту інформації є основою порядку діяльності і поводження співробітників підприємства і визначають міру їхньої відповідальності за порушення встановлених норм.