4.2Українське законодавство

Правові засади побудови, поточної діяльності та розвитку системи забезпечення інформаційної безпеки України складають: Конституція України, Концепція (основи державної політики) національної безпеки України, інші законодавчі та нормативні акти, що регулюють відносини в інформаційній сфері.

Основні елементи системи забезпечення інформаційної безпеки України зображені на рис. 4.1. Аналіз чинних нормативно-правових актів дає можливість сформулювати їх повноваження та функції наступним чином.

Громадяни України — на виборах, референдумах, через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та місцевого самоврядування висловлюють і реалізують своє бачення національних інтересів України в інформаційній сфері, засобів їх захисту; привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ і процесів в інформаційній сфері; захищають власні права та інтереси в інформаційній сфері всіма законними способами та засобами.

Рисунок 4.1 – Система забезпечення інформаційної безпеки України

Верховна Рада України здійснює законодавче регулювання і контроль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо виконання ними функцій і завдань у сфері інформаційної безпеки; ухвалює засади внутрішньої і зовнішньої політики держави в інформаційній сфері; затверджує державний бюджет, в якому передбачає кошти на забезпечення інформаційної безпеки України; схвалює національні програми розвитку інформаційної сфери; проводить парламентські слухання з питань забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки України; призначає половину складу (чотири особи) Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення; дає згоду на призначення та звільнення з посади Президентом України голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Профільний парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації готує законопроекти з питань інформаційної політики й безпеки.

Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку вносить законодавчі пропозиції з питань функціонування та розвитку системи зв'язку як одного з ключових елементів інформаційної інфраструктури.

Структурним підрозділом Апарату Верховної Ради є Інформаційне управління, у складі якого діє прес-служба Верховної Ради. Зв'язки з громадськістю спікера Парламенту забезпечує прес-секретар Голови Верховної Ради України.

Президент України, в межах своїх повноважень, здійснює керівництво в сфері інформаційної безпеки; створює, реорганізує та ліквідує органи виконавчої влади, визначає їх функції та основні завдання; видає укази і розпорядження, що стосуються функціонування та розвитку інформаційної сфери; звертається з щорічними (позачерговими) посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України, в т.ч. в інформаційній сфері; призначає (за поданням прем'єр-міністра) та звільняє з посад керівників міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють повноваження в інформаційній сфері: міністра освіти і науки України, голів Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, Державного комітету зв'язку та інформатизації, Державного комітету архівів, Державного патентного відомства, Державного комітету статистики, президентів Національної телекомпанії України, Національно ї радіокомпанії України; призначає (за поданням голови Служби безпеки України) та звільняє з посади керівника Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації; призначає половину складу (чотири особи) Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Адміністрації Президента України підпорядкований Національний інститут стратегічних досліджень, який є базовою науково-дослідною установою аналітично-прогнозного супроводу діяльності Президента України. На Інститут покладене завдання координації наукових досліджень з питань інформаційної безпеки.

Інформування про діяльність глави держави здійснюють прес-секретар Президента України та Управління пресслужби Адміністрації Президента України.

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України, яку очолює глава держави, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в сфері інформаційної безпеки. На РНБО України покладено виконання наступних функцій: внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики в сфері національної безпеки і оборони; координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в мирний час; координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади в сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України. Очевидно, що ці функції розповсюджуються і на сферу інформаційної безпеки. Відповідно до вказаних функцій, РНБО України подає главі держави пропозиції щодо: визначення стратегічних національних інтересів України в інформаційній сфері, концептуальних підходів та напрямів забезпечення інформаційної безпеки; утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади в інформаційній сфері; проекту державного бюджету за статтями, пов'язаними із забезпеченням інформаційної безпеки; заходів інформаційного та іншого характеру, відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України.

Апарат РНБО України здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності РНБО України.

Апарат підпорядковується Секретареві РНБО України, до повноважень якого, крім іншого, віднесено підготовку пропозицій щодо перспективного й поточного планування діяльності РНБО України.

Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, виконання Конституції і законів України, актів Президента України в інформаційній сфері; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян, забезпечення інформаційної безпеки України, боротьби зі злочинністю в інформаційній сфері; під час формування проекту бюджету передбачає виділення необхідних коштів для виконання загальнодержавних програм, спрямованих на забезпечення інформаційної безпеки України.

Урядова комісія з питань інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів виконавчої влади розробляє пропозиції щодо реформування системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів виконавчої влади.

У складі Секретаріату Кабінету Міністрів України діє Управління інформаційних технологій. Інформування про діяльність прем'єр-міністра України здійснює його прес-секретар – керівник прес-служби.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, в межах своїх повноважень, наявних засобів бюджетного і позабюджетного фінансування, забезпечують виконання законів, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади в інформаційній сфері. В кожному з цих органів діють інформаційно-аналітичні підрозділи та прес-служби.

Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності; сприяє функціонуванню національної системи науково-технічної інформації; видає охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності, забезпечує державну реєстрацію авторського права; координує діяльність щодо трансферу технологій та прав на об'єкти інтелектуальної власності, створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету.

Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України вносить пропозиції щодо формування державної політики в інформаційній та видавничих сферах, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цих сферах, міжгалузеву координацію та функціональне управління з питань, віднесених до його відання; здійснює координацію діяльності державних засобів масової інформації, в т.ч. Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, державної телерадіокомпанії «Крим», обласних і регіональних телерадіокомпаній, видавництв; проводить аналіз і прогнозування тенденцій розвитку інформаційного простору України, здійснює заходи щодо його захисту.

Державний комітет зв'язку та інформатизації України забезпечує проведення державної політики в галузі зв'язку, розподілу і використання радіочастотного ресурсу та у сфері інформатизації, несе відповідальність за їх стан і розвиток; розробляє та здійснює заходи щодо розвитку й удосконалення національної системи зв'язку; формує Національну програму інформатизації та забезпечує її виконання.

Державний комітет архівів України вносить пропозиції щодо формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та забезпечує її реалізацію, здійснює управління у цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання; несе відповідальність за стан в архівній справі і подальший її розвиток.

Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації, який діє у складі Служби безпеки України, є органом державного управління в галузі забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, реалізує державну політику в сфері криптографічного та технічного захисту інформації.

Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення вирішує питання: забезпечення свободи слова та масової інформації; прав телеглядачів і радіослухачів, виробників і розповсюджувачів масової звукової, візуальної та аудіовізуальної інформації; розробки і здійснення державної політики ліцензування телерадіомовлення; використання радіочастотного ресурсу держави; реалізації та контролю за додержанням законодавства України в сфері телебачення і радіомовлення.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів в інформаційній сфері Конституції України, дає офіційне тлумачення Конституції та законів України з відповідних питань.

Суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя в сфері інформаційних відносин.

Генеральна прокуратура України здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів, що регулюють інформаційні відносини, порушу є кримінальні справи.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують: виконання законів, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; додержання законних прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм в інформаційній сфері; реалізацію інших, наданих державою або делегованих відповідними радами, повноважень. У державних адміністраціях діють інформаційно-аналітичні підрозділи та прес-служби.

Органи місцевого самоврядування затверджують регіональні та місцеві програми розвитку інформаційної сфери, бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць (в яких передбачають кошти на виконання завдань в інформаційній сфері); виконують інші, перебачені законодавством, повноваження.

Інші державні органи та організації — Державний комітет статистики України, Державне патентне відомство України, Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, ВАТ «Укртелеком» та ін. —здійснюють діяльність в інформаційній сфері в межах визначених функцій та повноважень.

Засоби масової інформації є важливим елементом системи забезпечення інформаційної безпеки України. ЗМІ інформують громадськість про події в Україні й світі, в т.ч. про діяльність органів державної влади; впливають на формування громадської думки; створюють своєрідні зворотні зв'язки між владою та громадськістю. Незаангажованість, активна діяльність ЗМІ є необхідною передумовою формування в Україні громадянського суспільства.

Політичні партії та рухи, громадські організації, професійні спілки, заклади академічної науки та освіти, неурядові дослідницькі організації, інші організації та установи виконують функції в системі забезпечення інформаційної безпеки України, відповідно до мети і завдань їх діяльності.

Загалом, в Україні створена й функціонує структурно повна система забезпечення інформаційної безпеки. Функції та повноваження відповідних державних органів закріплені в нормативно-правових актах різного рівня —Конституції України, законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, інших, у т.ч. відомчих, нормативних актах.