
- •1Поняття інформаційної безпеки
- •1.1Поняття інформаційної безпеки
- •1.2 Основні складові інформаційної безпеки
- •1.3Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •1.4Об'єктно-орієнтований підхід та інформаційна безпека
- •2Основні концептуальні положення системи захисту інформації
- •2.1Визначення інформації, що підлягає захисту
- •2.1.1Сфери розповсюдження державної таємниці на інформацію
- •2.1.2Комерційна таємниця
- •2.2Вимоги до захисту інформації
- •2.3Вимоги до системи захисту інформації
- •2.4Види забезпечення системи захисту інформації
- •2.5Компоненти концептуальної моделі
- •3 Найбільш поширені загрози
- •3.1Основні визначення і критерії класифікації загроз
- •3.2Найбільш поширені загрози доступності
- •3.2.1Класифікація загроз доступності
- •3.2.2Шкідливе програмне забезпечення
- •3.3Основні загрози цілісності
- •3.4Основні загрози конфіденційності
- •3.4.1Дії, що призводять до неправомірного оволодіння конфіденційною інформацією
- •3.4.2Умови, що сприяють неправомірному оволодінню конфіденційною інформацією
- •4Законодавчий рівень інформаційної безпеки
- •4.1Основні поняття законодавчого рівня інформаційної безпеки
- •4.2Українське законодавство
- •4.2.1Структура правових актів
- •4.2.2Страхове забезпечення
- •4.2.3Нормативно-правові документи
- •4.2.4Форми захисту інформації
- •4.2.5Захист комерційної таємниці від розголошення
- •4.2.6Правові норми забезпечення безпеки і захисту інформації
- •4.3Огляд українського законодавства у області інформаційної безпеки
- •4.4Огляд зарубіжного законодавства у області інформаційної безпеки
- •5Стандарти і специфікації у області інформаційної безпеки
- •5.1"Оранжева книга" як оціночний стандарт
- •5.1.1 Основні поняття
- •5.1.2 Механізми безпеки
- •5.1.3Класи безпеки (може в додаток)
- •5.2 Інформаційна безпека розподілених систем. Рекомендації X.800
- •5.2.1Мережеві сервіси безпеки
- •5.2.2Мережеві механізми безпеки
- •5.2.3Адміністрування засобів безпеки
- •5.3Стандарт iso/iec 15408
- •5.3.1 Основні поняття
- •5.3.2Функціональні вимоги
- •5.3.3 Вимоги довіри безпеки
- •6Адміністративний рівень інформаційної безпеки
- •6.1Основні поняття
- •6.2Управління ризиками
- •6.3Політика безпеки
- •6.4Програма безпеки
- •6.5Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем
- •7Процедурний (Організаційний) рівень інформаційної безпеки. Служба безпеки
- •7.1Основні класи заходів процедурного рівня
- •7.2Управління персоналом
- •7.3Фізичний захист
- •7.4Підтримка працездатності
- •7.5Реагування на порушення режиму безпеки
- •7.6Планування відновних робіт
- •7.7Служба безпеки підприємства
- •8Основні програмно-технічні заходи
- •8.1Основні поняття програмно-технічного рівня інформаційної безпеки
- •8.2Перехоплення даних та канали витоку інформації
- •Шкідливе програмне забезпечення;
- •8.3Сервіси безпеки
- •8.4Особливості сучасних інформаційних систем, з погляду безпеки
- •8.5Архітектурна безпека
- •8.6Ідентифікація і автентифікація
- •8.6.1Основні поняття
- •8.6.2Парольна автентифікація
- •8.6.3Ідентифікація/автентифікація за допомогою біометричних даних
- •8.7Логічне управління доступом
- •8.7.1Основні поняття
- •8.7.2Ролеве управління доступом
- •8.8Протоколювання і аудит
- •8.8.1 Основні поняття
- •8.8.2Активний аудит
- •8.8.3Функціональні компоненти і архітектура
- •8.9Шифрування інформації
- •8.9.1Основні поняття
- •8.9.2Технологія шифрування мови
- •8.10Контроль цілісності
- •8.11Екрануванняі
- •8.11.1Основні поняття
- •8.11.2Архітектурні аспекти
- •8.12Аналіз захищеності
- •8.13Забезпечення високої доступності
- •8.13.1Основні поняття
- •8.13.2Поняття відмовостійкоті
- •8.13.3Основи заходів забезпечення високої доступності
- •8.13.4Відмовостійкість і зона ризику
- •8.13.5Забезпечення відмовостійкості
- •8.13.6Програмне забезпечення проміжного шару
- •8.13.7Забезпечення обслуговуємості
- •8.14Тунелювання
- •8.15Управління інформаційними системами
- •8.15.1Основні поняття
- •8.15.2Можливості типових систем
- •8.16Інженерно-технічні заходи
- •8.17Фізичні засоби захисту
- •8.17.1Охоронні системи
- •8.17.2Охоронне телебачення
- •8.17.3Охоронне освітлення та засоби охоронної сигналізації
- •8.17.4Захист елементів будинків і приміщень
- •8.18Апаратні засоби захисту
- •9Висновки
- •Література
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
3.2Найбільш поширені загрози доступності
3.2.1Класифікація загроз доступності
Найбільш поширені загрози доступності показані на рис 3.2.
Рисунок
3.2 – Загрози доступності
Загрози доступності класифікуємо за компонентам ІС, на які націлені загрози:
відмова користувачів;
внутрішня відмова інформаційної системи;
відмова інфраструктури, що підтримує ІС.
Звичайно стосовно користувачів розглядаються такі загрози:
небажання працювати з інформаційною системою (найчастіше виявляється при необхідності освоювати нові можливості і при розбіжності між запитами користувачів і фактичними можливостями і технічними характеристиками);
неможливість працювати з системою через відсутність відповідної підготовки (недолік загальної комп'ютерної письменності, невміння інтерпретувати діагностичні повідомлення, невміння працювати з документацією і т.п.);
неможливість працювати з системою через відсутність технічної підтримки (неповнота документації, недолік довідкової інформації і т.п.).
Основними джерелами внутрішніх відмов є:
порушення (випадкове або умисне) правил експлуатації;
вихід системи з штатного режиму експлуатації через випадкові або навмисні дії користувачів або обслуговуючого персоналу (перевищення розрахункового числа запитів, надмірний об'єм оброблюваної інформації і т.п.);
Як засіб виводу системи з штатного режиму експлуатації може використовуватися агресивне споживання ресурсів (звичайно - смуги пропускання мереж, обчислювальних можливостей процесорів або оперативної пам'яті). Для виведення систем з штатного режиму експлуатації можуть використовуватися вразливі місця у вигляді програмних і апаратних помилок. Наприклад, відома помилка в процесорі Pentium I дає можливість локальному користувачу шляхом виконання певної команди "підвісити" комп'ютер, так що допомагає тільки апаратний RESET.
помилки при (пере) конфігурації системи;
При прорахунках в конфігурації системи локальна програма здатна практично монополізувати процесор та/або фізичну пам'ять, звівши швидкість виконання інших програм до нуля. Простий приклад віддаленого споживання ресурсів - атака, що одержала найменування "SYN-повінь". Вона є спробою переповнити таблицю "напіввідкритих" TCP-з'єднань сервера (встановлення з'єднань починається, але не закінчується). Така атака щонайменше утрудняє встановлення нових з'єднань з боку легальних користувачів, тобто сервер виглядає як недоступний. По відношенню до атаки "Papa Smurf" уразливі мережі, що сприймають ping-пакети з широкомовними адресами. Відповіді на такі пакети "з'їдають" смугу пропускання. Програма "Teardrop" видалено "підвішує" комп'ютери, експлуатуючи помилку в збірці фрагментованих IP-пакетів.
відмови програмного і апаратного забезпечення;
Віддалене споживання ресурсів останнім часом виявляється в особливо небезпечній формі - як скоординовані розподілені атаки, коли на сервер з безлічі різних адрес з максимальною швидкістю прямують цілком легальні запити на з'єднання та/або обслуговування. Часом початку "моди" на подібні атаки можна рахувати лютий 2000 року, коли жертвами виявилися декілька найбільших систем електронної комерції (точніше - власники і користувачі систем). Відзначимо, що якщо має місце архітектурний прорахунок у вигляді розбалансованості між пропускною спроможністю мережі і продуктивністю сервера, то захиститися від розподілених атак на доступність украй важко.
Відмови програмного забезпечення часто провокуються впровадженням в ІС так званого шкідливого програмного забезпечення, а саме:
руйнування даних;
руйнування або пошкодження апаратури (зокрема носіїв даних).
Таке пошкодження може викликатися як природними причинами так і штучними. На жаль, джерела безперебійного живлення, що знаходяться в масовому використанні, не захищають від могутніх короткочасних імпульсів (наприклад, блискавок), і випадки вигорання устаткування - не рідкість. У принципі, потужній короткочасний імпульс, здатний зруйнувати дані на магнітних носіях, можна згенерувати і штучним чином - за допомогою так званих високоенергетичних радіочастотних гармат. Але, напевно, в наших умовах подібну загрозу слід все ж таки визнати надуманою.
По відношенню до підтримуючої інфраструктури рекомендується розглядати наступні загрози:
порушення роботи (випадкове або умисне) систем зв'язку, електроживлення, водо- та/або теплопостачання, кондиціонування;
Дійсно небезпечні витоки з водопроводу і опалювальної системи. Часто організації, щоб заощадити на орендній платні, знімають приміщення в старих будинках, роблять косметичний ремонт, але не міняють старі труби. Наприклад прорвало трубу опалення, і системний блок комп'ютера (робоча станція виробництва Sun Microsystems) опинився заповнений кип'ятком. Літом, в сильну спеку, норовлять зламатися кондиціонери, встановлені в серверних залах, набитих дорогим устаткуванням. В результаті значного збитку завдається і репутації, і гаманцю організації.
руйнування або пошкодження приміщень;
неможливість або небажання обслуговуючого персоналу і/або користувачів виконувати свої обов'язки (цивільні безлади, аварії на транспорті, терористичний акт або його загроза, страйк тощо).