
- •1.Що таке атлетизм?
- •2.Принципи спортивного тренування
- •3.Тренувальні навантаження
- •4.Педагогічний контроль в структурі тренування
- •5.Типи статури і індивідуалізація тренування
- •6.Графік занять студентів атлетизмом у вищіх навчальних закладах
- •Висновок:
- •Практичні рекомендації:
- •Список використаних джерел:
5.Типи статури і індивідуалізація тренування
Спершу необхідний об'єктивно визначити фізіологічну специфіку організму атлета, що значною мірою, особливо на перших порах, диктуватиме стратегію занять. При всьому різноманітті людських індівідуальностей по найбільш важливих ознаках розрізняють трьох основних типів фізіологічної конституції - ендоморфний, ектоморфний і мезоморфний. У чому їх характерні особливості:
· Мезоморфний тип - м'язистий, сильний, атлетичний. В даного типа правильні фізичні пропорції тіла. М'язова система масивна, добре виражена, без помітного жиру. Плечі істотно ширші за стегна. Цей тип наділений найбільш ефективними даними, володіє найкращими вимогами для цілеспрямованого силового тренування.
· Ектоморфний тип - має тонкий, довгий кістяк, м'язова система розвинена відносно слабо. Найбільш ефективним для цього типа вважається об'ємне, але не тривале тренування. Практично це означає зниження кількості вправ і їх повторень в тренувальному процесі.
· Ендоморфний тип - має короткі верхні і нижні кінцівки, кисті і стопи широкі, схильний до облиште, має значний відсоток жирової маси. Досить сильний людський тип. Одна з переважної спрямованості в тренуванні даного типа пов'язана перш за все із зменшенням зайвої ваги тіла. При цьому украй поважно поєднувати силове тренування з раціональним харчуванням і постійним вживанням кросового бігу.
Пізнання складних реакцій організму в цілому і м'язової системи зокрема на дію різних видів навантаження у поєднанні з цілеспрямованою дієтою - процес творчий. Практичні експерименти і дослідження в цій області продовжуються. Внести свій внесок до розвитку знань про атлетизм може кожен тренер, бо тут - як, втім, і в будь-якому іншому вигляді спорту - дуже важливий індивідуальний підхід. Хоча він, звичайно, аж ніяк не означає недооцінки загальних закономірностей; більш того лише на фундаменті об'єктивних основ він і буде продуктивним. Тому, принаймні в перші роки, не міняйте вибрану методику, не відпрацювавши по ній від трьох до шести місяців, оскільки менш тривалий терміну навряд чи досить для вірної оцінки позитивних і негативних сторін вибраної системи тренувань і планерування на її основі подальших дій. Звичайно, і на даному етапі можуть бути застосовані короткострокові системи вправ - позапланові, продиктовані якими-небудь несподіваними причинами, що вимагають коректування намічених схем. Необхідно відзначити, що питання коректування виникнуть неминуче, і сприймати таку ситуацію треба спокійно. План не може, та і не повинен перетворюватися на догму гальмівну прогрес. Уміння, не міняючи загальної стратегії, розумно і своєчасно коректувати тренувальні плани у зв'язку з різними ситуаціями, що виникають в процесі дії на настільки складну систему, як м'язова структура, - доказ достатньої досвідченості і розуму тренера. Лише будуючи заняття з врахуванням особливостей індивідуальності спортсменів, а саме фізичною і психологічної типології властивостей, умов життя, характеру, особистих бажань і цілей - можна расчитивать на успіх. Такий підхід допоможе вірно використовувати досвід відомих атлетів, їх тренерів і ради теоретиків по атлетизму і брати на озброєння лише те, що прийнятно для вашої роботи.[4,стр.176]