15. Економічні основи мпп. Види мпп

Система міжнародних економічних відносин формується на базі інтернаціоналізації продуктивних сил, що, у свою чергу, виростає з міжнародного поділу праці (МПП).

Міжнародний поділ праці - об'єктивна основа міжнародного обміну товарами, послугами, знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного, торгового й іншого співробітництва між усіма країнами світу незалежно від їх економічної розвиненості та характеру суспільного ладу.

розрізняють три економічні основи МПП: загальний, частковий і одиничний.

Під загальним розуміється поділ праці за сферами виробництва (видобувна й обробна промисловість, сільське господарство). У цьому випадку територіальна міжнародна спеціалізація окремих країн значною мірою визначається наявністю сприятливих природно-кліматичних умов; МПП має прояв у розподілі країн-експортерів на індустріальні, сировинні, аграрні. Це пояснює і структуру міжнародного обміну у відповідних умовах.

Частковий МПП припускає спеціалізацію на певних окремих галузях виробництва, видах готової продукції, що означає зростання ролі міжгалузевого обміну готовими виробами. Для цього типу МПП характерний більш високий рівень диверсифікованості виробництва й експорту.

Одиничний МПП - спеціалізація різних країн на виготовленні окремих вузлів, деталей, агрегатів і компонентів продукції, на технологічних стадіях промислового виробництва - вищий його тип, який відповідає високорозвинутим продуктивним силам.

Тепер основними типами МПП є частковий (між галузями та підгалузями) й одиничний (усередині галузей і підгалузей), або товарний, подетальний і технологічний.

Види мпп

• міжнародна спеціалізація виробництва

• міжнародне кооперування

17. Світове господарство як сукупність національних господарств та єдиний національний простір.

Світова економіка або світове господарство - це сукупність національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом праці та системою МЕВ

СПП – це технологічних поділ праці в самому виробництві – єдиний виробничий процес розчленовується на операції, які здійснюються в окремих країнах. Частковий продукт, який виготовляється при цьому не має споживчої вартості поза транснаціональним процесом виробництва.

Структура єдиного Світового простору:

 1.  Технологічна підсистема

2. Економічна підсистема

3.Правова  підсистема

4.Соц – культурна підсистема

Технологічна підсистема – сукупність вимог, які пред’являє науково-технічна революція (НТР) до якості товарів, що забезпечує при цьому конкурентоспроможність на світовому ринку.

Економічна підсистема – єдиний економічний простір вільного пересування товарів і послуг, капіталу і робочої сили, інформації через кордони національних держав, а також вільний взаємообмін національними валютами.

Правова підсистема – зведення загальних правил підприємницького права і норм господарської поведінки. Вони складаються в єдине правове поле в міру вироблення міжнародного, приватного, цивільного та патентного права. Соц – культурна підсистема – її формування передбачає:

-досягнення більш високого загального рівня життя і зменшення відмінностей між «багатими та бідними» державами;

- єдиний підхід до соціальної політики нового мислення; -    вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, етиці і менеджменті; -    мирне вирішення національних і міжнаціональних проблем.