11. Основні тенденції міжнародного поділу праці

Безперервно розвиваючись, МПП набув певних тенденцій та особ­ливостей.

До них належать такі:

1. У світовому господарстві зберігається і навіть поглиблюється розрив між промислове розвинутими країнами і країнами, що роз­виваються. На розвинуті країни припадає близько 25 % населення і 80 % сукупного національного продукту. Країни, що розвивають­ся, у світовому господарстві є, в основному, постачальниками сиро­вини і споживачами готової продукції.

2. Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо подетальної та технологічної спеціа­лізації.

3. Внаслідок нерівномірності соціально-економічного розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил в групі промислове розвинутих країн, насамперед між трьома ос­новними центрами — США, Японією і Західною Європою. Це вик­ликає необхідність частої перебудови в системі МПП.

4. Змінилася участь в МПП колишніх країн соціалістичного табо­ру. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП на інших засадах.

5. Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та МПП. ТНК контролюють майже половину світового про­мислового виробництва та світової торгівлі.

6. Посилюються інтеграційні процеси, інтернаціоналізація госпо­дарської діяльності. Відзначається тенденція до об'єднання зусиль провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь.

7. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі.

8. Зростає об'єктивна необхідність в докорінній перебудові МПП. Поглиблюється інтернаціо­налізація виробництва й обігу, що посилює єдність світового госпо­дарства.

12. Форми й напрями розвитку мпп.

МПП має дві форми: міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва.

Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) - це концентрація одного виду виробництва на основі диференціації національних виробництв і виготовлення однорідних продуктів понад внутрішніх потреб для інтенсифікації міжнародного обміну. МСВ розвивається за двома напрямками - виробничому і територіальному. У свою чергу, виробничий напрям поділяється на міжгалузеву, внутрішньогалузеву спеціалізацію і на спеціалізацію окремих підприємств (компаній). У територіальному аспекті МСВ припускає спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних продуктів та їх частин для світового ринку.

Міжнародне кооперування виробництва - це координація господарської діяльності підприємств різних країн для збільшення вироблених матеріальних благ при більш високій продуктивності праці.

Загальної об'єктивної основою міжнародного кооперування виробництва (МКВ) є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил, а отже, ступінь їх розчленування на галузі, виробництва, підприємства. У результаті впливу НТР була створена матеріальна основа для широкого розвитку виробничого кооперування. НТР змусила змінити і сам характер МКВ, включивши в нього в якості найважливішого елементу науку. Таким чином, головна функція кооперації праці - служити засобом збільшення вироблених матеріальних благ при більш високій продуктивності праці - була доповнена іншою важливою функцією - реалізацією принципово нових завдань, Які дуже важко або неможливо вирішити без об'єднання зусиль виробників декількох країн.

14.Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
Значно змінилася ситуація з набуттям Україною незалежності У 1991 році. Склалися об'єктивні передумови активної участі Украї­ни в МПП, чому сприяє: - значна зміна системи економічних відносин; - прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньо­ економічні зв'язки та зовнішньоекономічну діяльність; - прискорення світового науково-технічного прогресу; - необхідність спільного вирішення глобальних проблем люд­ ства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядер­ ної війни тощо; -структурна перебудова галузей народного господарства; -   визнання України та входження її в міжнародні організації. Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МЇІП необ­хідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків у роз­витку народного господарства. Для ефективного включення України у глобальні економічні структури і процеси необхідно створити ряд передумов. Серед них слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення економіки України у глобальні процеси та струк­тури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки.