
- •Роль обліку в системі управління зарубіжними фірмами, компаніями.
- •Користувачі облікової інформації та основні умови її використання.
- •Міжнародні принципи обліку
- •Характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку: автономності та діючого підприємства.
- •Характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку: реалізації, собівартості та періодичності.
- •Міжнародні організації з уніфікації обліку та їх вплив на становлення бухгалтерського обліку.
- •13. Зміст, структура форми та порядок складння балансу
- •14. Звіт про прибутки та збитки, його зміст, структура і порядок складання
- •15. Характеристикаа та порядок складння Звіту про рух грошових коштів.
- •16. Характеристика та порядок складання Звіту про зміни у власному капіталі
- •18. Облік грошових коштів у касі.
- •19. Порядок ведення касової книги
- •20. Документальне оформлення і облік операцій по банківським рахункам.
- •21. Класифікація та оцінка дебіторської заборгованості
- •22. Облік рахунків до отримання Облік рахунків до отримання. Методи формування поправки по сумнівних боргах. Списання безнадійних боргів.
- •23. Облік векселів до отримання
- •24. Облік наданих знижок і повернення проданих товарів.
- •37. Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом прямолінійного списання (лінійної амортизації).
- •Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом зменшення залишку (прискорений метод нарахування амортизації").
- •Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом одиниць продукції (виробничий метод).
- •Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом «суми чисел років» експлуатації активу.
- •Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів.
- •43. Характеристика природних ресурсів та облік їх виснаження.
- •44. Види інвестицій і порядок їх оцінки.
- •45. Облік інвестицій у облігації. Порядок амортизації премії та дисконту по придбаних облігаціях.
- •46. Облік інвестицій у акції та порядок їх переоцінки.
- •47. Консолідована фінансова звітність, її зміст та порядок подання.
- •48. Принципи та процедури консолідації фінансової звітності.
- •50. Облік рахунків і короткострокових векселів до сплати
- •51. Облік зобов’язань по заробітній платі
- •52. Облік інших короткострокових зобов'язань
- •53. Сутність довгострокових зобов’язань, їх призначення та оцінка
- •54. Облік довгострокових векселів до сплати
37. Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом прямолінійного списання (лінійної амортизації).
Метод прямолінійного списання полягає в тому, що витратами поточного періоду визнається завжди однакова частина первісної вартості активу (за вирахуванням визначеної ліквідаційної вартості) протягом всього строку корисної експлуатації цього активу. Річна сума нарахованої амортизації визначається за формулою:
Норма амортизації (rate of depreciation) за цим методом визначається як величина, зворотна очікуваному строку використання активу, виражена у відсотках.
Отже, сума нарахованої амортизації може бути знайдена як добуток норми амортизації і суми, що підлягає списанню (різниці між первісною і ліквідаційною вартістю)
За прямолінійним методом при нарахуванні амортизації в кожному обліковому періоді дається регулююча проводка на однакову суму. Тому цей метод ще називають рівномірним.
При цьому:
o сума нарахованої амортизації, що відноситься на витрати, є постійною для кожного облікового періоду;
o накопичена амортизація збільшується рівномірно;
o балансова вартість активу рівномірно зменшується до ліквідаційної вартості.
Результатом застосування прямолінійного методу амортизації є постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації активу.
Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом зменшення залишку (прискорений метод нарахування амортизації").
Метод зменшення залишку. Сутність даного методу полягає в тому, що норма амортизації із метода прямолінійного списання застосовується до залишкової вартості активу. Нерідко використовується подвійна норма амортизації і тоді цей метод називається методом подвійного зменшення залишку.
2*Норма амортизації * Залишкова вартість = Сума нарахованої амортизації
Ліквідаційна вартість в даний розрахунок не входить. її величина необхідна лише для розрахунку зносу за останній рік.
МСБО чітко не визначають дати початку й припинення нарахування амортизації основних засобів. Зазвичай амортизація нараховується з дати введення об'єкта в експлуатацію, а за об'єктами, що знецінюються під впливом самого фактору часу, - з дати їх придбання. При вибутті об'єкта нарахування амортизації припиняється з дати його вибуття.
Амортизація нараховується по всіх довгострокових активах, крім землі. Сума витрат на амортизацію відображається у Звіті про прибутки та збитки, збільшує загальні витрати підприємства і суттєво впливає на величину його прибутку.
Порядок нарахування амортизації основних засобів за методом одиниць продукції (виробничий метод).
Виробничий метод амортизації базується на припущенні, що амортизація є виключно результатом експлуатації, а не плину часу. Цей метод застосовується, як правило, для активної частини основних засобів, які експлуатуються нерівномірно. Для цих видів активів сума амортизації визначається на підставі даних про їх виробіток. Тому для визначення суми амортизації необхідно мати дані про оціночний сумарний виробіток за весь строк корисного використання і виробіток у конкретному періоді. Виробіток може бути виражений в одиницях виробленої продукції або у годинах роботи. Сума амортизації визначається за формулою:
Вираження виробітку в одиницях виготовленої продукції дає точніше зіставлення витрат на придбаний основний засіб з доходами від його експлуатації впродовж декількох періодів за умови, якщо:
o термін корисної експлуатації основного засобу безпосередньо визначається кількістю випущеної за його допомогою одиниць продукції,
o роль морального зносу незначна;
o кількість випущеної продукції надійно вимірюється.
При використанні цього методу сума нарахованої амортизації та залишкова вартість активу змінюються прямо пропорційно прийнятій базі - кількості одиниць виготовленої продукції або відпрацьованим годинам.
Застосування виробничого методу вважається доцільним, якщо економічна корисність активу зменшується через експлуатацію його у підприємницькій діяльності, а не просто через плин часу. Але на практиці важко встановити конкретну кількість продукції, яка буде вироблена, або кількість відпрацьованих годин протягом певного періоду, тому виробничий метод не знаходить широкого застосування.