1.2 Правова культура суспільства

Правова культура суспільства – це різновид загальної культури , який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі права і стосується правової реальності даного суспільства. Правова культура суспільства відображає такі зрізи правової системи:

- структурно-функціональний;

- аксеологічний ( оцінний );

Структурно-функціональний зріз уможливлює рокриття розвитку правової культури. Структурний аспект правової культури характеризує її склад , внутрішню будову;

функціональний - виникнення , розвиток і взаємодію елементів правової культури між собою і з іншими соціальними явищами , насамперед моральною , політичною та іншою культурами.[7]

Аксеологічний ( ціннісний ) зріз розкриває систему цінностей , створенних у ході розвитку суспільства і накопичених людством в галузі права , тобто все те , що належить до правового прогресу .

Структура правової культури суспільства включає:

1. культуру правосвідомості – високий рівень правосвідомості , що містить оцінку закону з позицій справедливості , прав людини;

2. культуру правової поведінки – правову активність громадян , яка виражається в правомірній поведінці;

3. Культуру юридичної практики – ефективну діяльність законодавчих , судових . право застосовних , правоохоронних органів.

1.3 Правова культура особи

Правова культура особи – це обумовлені правовою культурою суспільства ступінь і характер прогресивно – правового розвитку особи , які забезпечують її правомірну діяльність.

Правова культура особи включає :

1) знання законодавства ( інтелектуальний зріз ) Поінформованість була і залишається важливим каналом формування юридично зрілою особи ;

2) переконаність у необхідності і соціальній корисності законів і підзаконних актів ( емоційно – психологічний зріз ) ;

3) уміння користуватися правовим інструментарієм – законами та іншими актами – у практичній діяльності ( поведінковий зріз ) .

Правова культура особи характеризує рівень правової соціалізації члена суспільства , ступінь засвоєння і використання ним правових начал , державного і соціального життя . Високий рівень правової культури характеризується гармонійним розвитком усіх трьох сфер особи.Зокрема, для цього рівня характерним є достатньо висока розвиненість когнітивної сфери правосвідомості, високий ступінь поваги до права, а також висока політико-правова активність суб’єкта, яка свідчить про глибоке усвідомлення певних правових положень, готовність діяти в правовій сфері відповідно до вимог закону.

Право­ва культура особи, будучи компонентом правової культури суспільства, виражає ступінь і характер розвитку суспільства, так чи інакше забезпечує соціалізацію особистості та правомірну діяльність особи.

Також правова культура особи означає не тільки знання і розуміння права , а й правові судження щодо нього як про соціальну цінність , і головне – активну роботу з його здійснення , зі зміцнення законності і правопорядку. Іншими словами , правова культура особи – це її позитивна правова свідомість у дії.