Література для самостійного опрацювання
1. Згуровський М.З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу. К.: ІВЦ "Політехніка", 2004. - 76 с.
Положення про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ» / [Г.Б. Варламов, В.П. Головенкін, В.І. Тимофєєв, В.І. Шеховцов]; заг. ред. Ю.І. Якименко. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2004. – 72 с. - Режим доступу: kpm.kpi.ua/pdf/ponp_04.pdf
3. Шевченко Т.І Європейська освіта: конвергенція та дивергенція. Вінниця:»Нова книга»,2007.-675с.
4. Концепція змісту освіти для європейського виміру України [електронний ресурс] / С. Кобернік, Н. Кузьмина, О. Овчарук, Л. Паращенко, Ф. Степанов, І. Тараненко // Інформаційний бюлетень Проекту МФ «Відродження», 2008. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/school_today/581
5. http://www.timeshighereducation.co.uk/Rankings2009-Top200.html
6. S.Kolomiyets, S Kulezneva, N.Pepelova. Higher Education Goes European.- TU Ilmenau. Germany, 1997.-127c.
Завдання 3.
Виконайте тест:
1. Система вищої освіти-
А) сукупність вищих закладів освіти, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку;
Б) всі нормативні і законодавчі акти . що регулюють діяльність ВНЗ;
В) органи управління діяльністю ВНЗ.
2. Система вищої освіти України базується на
А) двоступеневій освіті;
Б) одноступеневій освіті;
В) багатоступеневій освіті.
3. До освітніх рівнів належить
А) неповна вища освіта;
Б) базова вища освіта;
В) бакалавр.
4. До освітньо-кваліфікаційних рівнів належить
А) державний стандарт освіти;
Б) повна вища освіта;
В) магістр
5. Освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці і здатен розв»язувати типові професійні завдання - це
А) бакалавр;
Б) магістр;
В) спеціаліст
6. Виходячи із структури вищої освіти, її третій ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня
А) - "бакалавр";
Б) - "спеціаліст", "магістр";
В) "магістр".
7. Органами громадського самоврядування в освіті є:
А) всеукраїнський з'їзд працівників освіти;
Б) загальні збори колективу навчального закладу;
В) профспілки освітян.
8. За прогнозами європейських фахівців, Україні достатньо мати наступну кількість закладів III-IV рівнів акредитації:
А) 10-20
Б)100-120
С) 40-50
9. Освітній рівень вищої освіти особи, достатній для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра – це
А) базова освіта;
Б) неповна освіта;
В) повна освіта.
10. Заповніть пропуски:
До вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації відносяться училища, технікуми, --------, інститути, ---------, університети.
Тема 1.3 основні поняття психології та педагогіки Ключові поняття: психологія, психологічні процеси та стани, мотивація, основні категорії педагогіки (виховання, навчання, освіта)
Завдання для аудиторної самостійної роботи
Опрацюйте фрагмент лекції і заповніть структурно-логічну схему «Понятійний апарат педагогіки»
д
одати
ВИХОВАННЯ
Основні педагогічні категорії
Педагогіка має свій понятійний апарат — систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. Категорії — найзагальніші поняття, що відображають основні, найістотніші сторони, властивості та зв'язки явищ об'єктивного світу.
Найважливіші педагогічні категорії — виховання, освіта і навчання.
Слідом за М.М. Фіцулою дамо їх визначення.
Виховання — соціальне явище, властиве тільки людям, є однією зі сфер суспільно-необхідної діяльності; цілеспрямований та організований процес формування особистості..
Одним з елементів виховання є освіта. або вища, загальна чи професійна освіта). Здобуття певної освіти відповідає і певному статусу людини в суспільстві, його вченому ступеню (згідно зі ст. 37 Закону «Про освіту» — бакалавр, магістр, кандидат, доктор наук).
Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Термін «освіта» вживається на позначення не тільки процесу розумового виховання і підготовки до виконання певних суспільних функцій, а й результату цього процесу: певного рівня освіченості, ступеня озброєності знаннями, уміннями і навичками, а також характеру освіченості (неповна середня, повна середня історичного досвіду є навчання. Зв'язок між поняттями «навчання» та «освіта» настільки тісний, що їх іноді вважають ідентичними.
Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички. Складовими навчання є викладання і учіння.
Викладання – діяльність викладача, спрямована на управління навчально-пізнавальною діяльністю студента на основі врахування об’єктивних і суб’єктивних закономірностей, принципів, методів, організаційних форм і засобів навчання.
Учіння – цілеспрямований процес засвоєння студентами знань, умінь і навичок, регламентований навчальними планами і програмами
Виховання, освіта і навчання — три найважливіші напрями педагогічної діяльності, які органічно пов'язані між собою і доповнюють один одного. Їх взаємозв'язок — одна з основних педагогічних закономірностей. Адже освіта як процес і як результат інтелектуальної та практичної підготовки людини до життя передбачає навчання в певних його формах, зокрема й самоосвіту. Вона тісно пов'язана з вихованням. Правильно організований процес виховання відкриває можливості для свідомого і глибокого опанування науковими знаннями. Це стосується і навчання, у процесі якого формуються світогляд, внутрішній світ учнів, їхня самооцінка ставлення до людей, до праці, до життя загалом.
Навчання неодмінно виконує виховну функцію, а у виховній роботі, в яких би формах її не здійснювали, обов'язкові певні елементи навчання: використання і застосування знань, пояснення, показ, наслідування, засвоєння та ін. Виховання — найбільш загальне і всеосяжне поняття. Як процес, діяльність воно спрямоване на вироблення певних норм поведінки людини. Освіта сприяє формуванню світогляду, набуттю певної суми знань. Це — складова виховання. Навчання ж — це процес здобуття освіти, у якому взаємодіють учитель та учень. Отже, попри те, що виховання, освіта і навчання тісно взаємопов'язані, їх не можна ототожнювати, оскільки вони мають свою специфіку, свої особливості.
Завдання 2. Опрацюйте фрагмент лекції і знайдіть вірні відповідники в таблиці «Психічні процеси»
Оформити як таблицю!!! Уніфікувати шрифт!
ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
Назва Дефініція
1. Увага а – психічний процес, який забезпечує здатність співставляти, порівнювати, аналізувати отримані в безпосередньому сприйнятті образи
2. мислення б –початкова форма психічного відображення у свідомості людини окремих властивостей, ознак предметів і явищ.
3.пам’ять в –психічний процес, що полягає у
створенні нових образів
4. відчуття г- свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності
5.уява д – спрямованість і сконцентрованість на певних об’єктах
6. воля є психічний процес запам’ятовування,збереження і відтворення подій і станів, які відносяться до минулих обставин життя
Психологія –наука про психику, тобто про таку форму відображення дійсності живою істотою, яка забезпечує їй смилове орієнтування в собі і в світі. Психічне відображення існує в вигляді наступних психічних процесів: відчуття, сприйняття, мислення, уяви, мовлення,волі, уваги.
Однак психіка як к властивість живих істот відбивати світ в вигляді відчуттів, образів, уявлень, крім процесів включає також психічні стани (емоції , почуття).
Дамо дефініції психічних процесів.
Відчуття – початкова форма психічного відображення у свідомості людини окремих властивостей, ознак предметів і явищ.
Воля – процес свідомого регулювання людиною своєї поведінки і діяльності
Мислення – психічний процес, який забезпечує здатність співставляти, порівнювати, аналізувати отримані в безпосередньому сприйнятті образи. Рівні мислення: конкретне, абстрактне. Вищий рівень абстрактного мислення – теоретичне, вищий рівень конкретного мислення –емпіричний. Людське мислення на відміну від мислення тварин тісно взаємодіє з мовою і мовленням, завдяки чому людське мислення здатне до абстрагування, до оперування словом як знаряддям мислення. Людське мислення має соціальну природу.
Пам’ять – це психічний процес запам’ятовування, збереження і відтворення подій і станів, які відносяться до минулих обставин життя. Види пам’яті: довготривала, короткотривала, оперативна, сенсорна, моторна, емоційна, образна, словесно-логічна. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна теорія, теорія Гештальта, діяльністна теорія.
Мозок складається з 10-12 млрд. нейронів, має кору, дві півкулі (ліва- містить центри мовлення і аналітичного мислення, права – відповідає за інтуїцію), таламус (мозолисте тіло, що поєднує півкулі і відповідає за контроль автоматичних рухів), гіпоталамус (відповідає за роботу центрів голоду, сну, температури тіла), гіпофізу (залози, що регулює ріст організму).
Завдання 3
Відомо, що послідовність психологічного змісту діяльності описується наступною послідовністю понять: потреби – мотиви – цілі – знаряддя –інструмент – спосіб дії – значущість результату. Продивіться презентацію і
А) зазначте види мотивів і види мотивації
Б) охарактеризуйте власні мотиви вивчення дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи»
В) в малих групах (3-4 особи) обговоріть вислів С.Л. Рубінштейна « Люди поринають у діяльність заради неї самої, а не для досягнення яких-небудь зовнішніх нагород».
Презентація 5
Завдання до позааудиторної самостійної роботи
1. Складіть загальну характеристику особливостей власних психічних процесів.
2. Запропонуйте (з детальною аргументацією) шляхи підвищення мотивації до навчання.
2. Підготуйте реферативний огляд а) рекомендованої л-ри б) матеріалів за проблематикою лекції з одного з поданих нижче фахових журналів.
3. Підготуйте наукове повідомлення на тему «Види мотивації в навчальній діяльності»