У практиці промислових підприємств для оцінки ріння ритмічності виробництва широко використаную! і. ряд показників І Іайбільш загаль­ним показником ритмічності виробництва // г піпома вага випуску

і і іттм ^J

продукції у процентах за дсклі\ (ні м по) то міі ичпої о обопл

", ^'^|()0. (15 1)

де О , О ~ фактичниіі випуск продукції за декаду (неділю) і місяць

Оек МІС ^{1 1} •

відповідно, HIT , тис грі І

1 Іедоліком цього покачпнка є тс, що він не враховує кількість робочих днів у декадах і виконання планового графіка випуску продукції

Більш достовірно оцінити рівень ритмічності виробництва можна за допомогою коефіцієнта ритмічності випуску продукції К Він визна­чається діленням суми фактичного випуску' продукції за добу, декаду, місяць, квартал в межах плану на суму планового випуску' за той же період:

п_п ' (15.2)

де О_фпз- фактичний випуск продукції за відповідний період у межах планового завдання;

О_п -планове завдання за відповідний період часу.

2. Зміст, завдання, структура і система оперативно-

виробничого планування

із важелів ефективного управління виробництвом виступає

оперативно-календарне планування та регулювання виробництва. Оперативно-виробниче планування (ОВП) - цс система заходів, спрямо- ваних на конкретизацію техніко - економічного плану у часі та просторі.

Оперативне планування складається з календарного планування та оперативного регулювання ходу виробництва або диспетчерування. Календарне планування це деталізація річного плану виробництва продукції підприємством за строками запуску-випуску кожного виду продукції і своєчасне доведення цих показників до кожного основного цеху, а всередині нього - до кожної виробничої дільниці і робочого місця. Воно охоплює також і оперативний облік (ручний або автоматизований) виконання змінно-добових завдань і місячної виробничої програми робітниками, бригадирами, колективом дільниці.

Одним

245

( )і іера пінно-виробниче планування виступає складовою частиною

нііу і ьозаводського планування і має вирішувати такі завдання:

І ) легалізація та розподіл виробничої програми за місцем і часом їх вико­нання. Вирішення цього завдання повинно забезпечити рівномірне завантаження технологічного обладнання, виробничих площ, робочої сили, дотримання встановлених договорами строків постачання готової продукції; конкретизація та доведення планових завдань до цехів, дільниць, бригад, робочих місць та строків виконання цих завдань,

.’) розробка нрої і »сс і ції 11 їх календарно-планових нормативів;

<) забезпечений робочих місць сировиною, матеріалами, заготівками, деталями, оснащенням, пристроями, інструментом;

4. складання графіків рум предметі праці у часі і просторі і а доведення їх до виконавців;

5. координація роботи взаємопов'язаних цехів, дільниць, бригад, робочих місць;

6. контроль та регулювання ходу виробництва.

До системи виробничо-господарської діяльності підприємства входять такі об'єкти планування:

1. виробництво товарної продукції;

2. технічна підготовка виробництва;

3. допоміжні виробництва;

4. матеріально-технічне забезпечення підприємства;

5. праця, кадри і заробітна плата;

6. фінансова діяльність.

Усі перераховані об’єкти планують окремо, вони є самостійними ланками підприємства, але взаємопов'язані між собою. їх діяльність спряиована на виконання головного завдання підприємства - провад­ження господарської діяльності підприємства, з метою отримання при­бутку для задоволення соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу й інтересів власника майна підприємства. Централь­ним об’єктом планування є плану вання виробництва основної (товарної) продукції. Призначення всіх інших ланок - своєчасне забезпечення у достатній кількості основного виробництва засобами виробництва, матеріальними , трудовими та грошовими ресурсами

Планування виробничої діяльності підприємства поділяється на техніко-економічне (ТЕП) та оперативно-виробниче (ОВП), які взаємо­пов'язані між собою.

246