
- •Тема1.Тдп як наука та навч. Дисципліна
- •3). Функції теорії держави і права.
- •4) Місце тдп в системі суспіл наук
- •Тема2. Держава як юридична категорія
- •1)Причини та шляхи формування держ
- •Поняття та ознаки держави
- •Сутність держави
- •Тіпологія держав
- •Поняття формаційного підходу до типології держав
- •Класифікація держав за формаційним підходом до їх типології
- •Поняття та основні аспекти цивілізаційного підходу до типології держав
- •За зовнішньою політикою:
- •Тема 3. Функції держави
- •Поняття та особливості функцій держави. Співвідношення категорій фд і завдання фд.
4) Місце тдп в системі суспіл наук
а)Філософія права – наука про загальні закономірності розвитку природи, визначення місця людини в цій системі. Для ФП важливими є такі категорії як загальна людська культура частиною якої є правова культура; для ФП вадливою є категорія загальна людська свдомість частиною якої є правова свідомість
Для ТДП важливими є категорії як правова свідомість так і правова культура, оскільки вони є засобами мотивації поведінки людини, обов’язковими елементами механізму правового регулювання, механізм правового впливу у зв’язку з цим і проявляється взаємозв’язок ТДП і ФП.
б) економічна теорія – наука про так званні базисні явища, про виробничо матеріальні процеси, про економічні зв’язки. Для ТДП ці аспекти є невід’ємною частиною функціонування та діяльності б-я держави(наприклад: без економ зв’язків на міждержавному рівні держава не може не може нормально функціонувати, економ функції держави є основними для забезпечення економ стабільності країни; цілісна податкова система держ є основною ознакою б-я держави)
в) Соціологія – наука про людину, про соціум про дослідження та розвиток сусп відносин, про дослідж стану суспільної думки, все це є важливим для функціонування б-я держави, адже соціологічні дослідження інтересів суспіл, пріорітетних напрямків соц думки є засобами підвищення ефективності, діяльності як всього апарату держави так і окремих його ланок, тому це сприяє підвищенню правового регулювання суспільних відносин
г) Політологія – наука про дослідження політичних процесів у державі, про дослідження закономірностей розвитку політичної думки, про діяльність організацій, які можуть неї впливати; для ТДП це є важливими оскільки держ як суб’єкт політної системи суспільства повинна враховувати політ-пріорітети і таким чином впорядковувати діяльність політичних патій, політичних відносин, політичних інститутів.
д) Герменевтика – наука, про тлумачення текстів б-я напрямку для ТДП це є важливим, оскільки від правильності тлумачення текстів юридчних докуметів буде залежати вірність та правомірність прийняття юридично обов’язковиї рішень.
Тема2. Держава як юридична категорія
1)Причини та шляхи формування держ
Причини формування держави розглядаються як сукупність факторів, які здійснюють безпосередній вплив на зародження, розвиток, становлення, функціонування та удосконалення держави.
Всі причини, що сприяли цьому процесу можливо систематизувати у наступні групи:
Причини економічного х-ру:
збільшення різновидів трудової діяльності
-нова організаціяматеріального виробництва
-перехід економіки від споживчої до виробничої
виникнення надлишкового продукту
збільшення товаруобміну
поява міждержавного товарообміну
поява уявлення про категорію, власність, згодом виникнення колективної і приватної власності
поява договірних відносин
гарантування інтересів власників
остаточна спеціалізація трудової діяльності
Причини соціального х-ру:
зміна уявлення про категорію соціуму
підвищення рівня економ розвитку призводить до збільшення кількості населення
розшарування населення на класи
зміна відносин від полігамних(не було інституту сім’ї) до моногамних, а отже виникнення інституту сім’ї.
Причини політичного х-ру:
виникнення необхідності виокремлення групи осіб, яка не виконувала функції соціального виробництва матеріальних благ, а здійснювала функції по управлінню суспільством.
Спочатку одноосібне управління суспільством (інститут вождівства), згодом із збільшенням кількості видів суспільних відносин, поява групи осіб, яка реалізувала функції по управлінню суспільством
Розшарування політико-значимої групи на керуючих (владарюючих) та підвладних, при цьому 1 частина групи осіб виконувала ф-ції по управлінню іншою частиною суспільства, а інша частина групи спрямовувала свою діяльність на вирішення суперечностей у такому суспільстві
Зародження інститутів влади з наявністю двох основних суб’єктів – владарюючого і підвладного
Ускладнення суспільних віносин призводить до необхідності формування певної системи держ органів, яка б змогла регулювати всі напрямки суспільних відносин; виникнення апарату держави
Виoкремлення напрямків владної діяльності (поява гілок влади)
Шляхи формування держави – напрямки різноманітного характеру, які проходить певна держава за для формування її апарату, способів та методів реалізації влади у цій державі, можливості захисту прав, свобод та інтересів суспільства.
Вцілому можна виокремити 2 шляхи формування держави:
1. азіатський метод формування держави характерний для країн Азії та Африки:
- відсутність приватної власності, при цьому власність концентрувалась в руках правлячої верхівки, а отже мала колективне спрямування
- влада в державі здійснювалась переважно насильницьким шляхом
- на чолі таких держав переважно стояла 1 особа – монарх, тому таким шляхом сформувалась більшість абсолютних монархій
- в таких державах переважає існування першої а іноді єдиної ідеології, принципи якої є обов’язковими для населення
- існування розширеного апарату примусу
2. європейський метод формування держави є характерним для країн континентальної Європи і характерезується як сучисний шлях формування держави, оскільки визначається наступними особливостями:
- поява приватної власності
- держава виступає гарантом інтересів власників
- виникають інститути представницької демократії
- на чолі держави одна особа, яка є виборною, або група осіб, які обириються з числа населення
- починає зароджуватися інститут громадянського суспільства
- з’являються міждержавне співробітництво, оскільки глава держави є учасником різноманітних міжнародних організацій
- відбувається більш менш рівномірне розшарування населення на класи
- виникає інститут рівності прав інтересів і обов’язків