Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры социология.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
379.39 Кб
Скачать

12. Сучасні соціологічні теорії.

Особливістю сучасної теоретичної соціології є підвищена увага до праць класиків соціології. Це пов'язано з бажанням усвідомити на новому рівні значення соціології як самостійної науки.

Сучасна соціологія представлена різними школами й течія­ми. Вони відрізняються одна від одної своєю теоретичною спрямованістю, часом виникнення та долею.

Одним із найбільш знаних авторів у сучасній соціології є Ентоні Гіденс (1938 p.), який прагне подолати штучно створену розбіжність між макро- і мікросоціологією та інтегру­вати їх задля вивчення соціальної реальності.

Здійснюючи аналіз класової структури суспільства, Е. Гіденс доходить таких висновків:

• розподіл суспільства на класи є основною характери­стикою суспільства епохи модерну (сучасного суспільства);

• класи є об'єктивними, інституціональними компонентами соціальних систем;

•  класи - це лише підґрунтя для формування групи, що є водночас структурною основою для визначення групової приналежності.

Подальшим розвитком системних уявлень про суспільство є теорія самореферентних систем Нікласа Лумана (нар. 1927 p.). Його праці "Соціологічні пояснення", "Теорія суспільства як соціальна технологія", "Структура суспільства і семантика", "Соціальна система" є подальшим розвитком системного аналізу, а також функціонального підходу до ро­зуміння суспільства.

Провідним соціологом сучасності справедливо вважається німецький учений Юрген Хабермас (нар. 1929 р.) - пред­ставник неомарксизму й ідеолог "нових лівих" у Німеччині.

Через більшість робіт Ю. Хабермаса проходить ідея соціальної еволюції, що відтак набула форми оригінальної концепції, означеної вченим як теорія комунікативної дії.

13. Зміст поняття "суспільство", його сутнісна характеристика.

Суспільство — це відносно стійка система соціальних зв’язків і відносин, що склалися між людьми в процесі історичного розвитку їх спільної життєдіяльності, спрямованої на відтворення умов для існування та задоволення життєвих потреб. Цілісність суспільства тримається завдяки дії звичаїв, традицій, законів тощо. Культурна антропологія трактує суспільство, як сукупність груп індивідів, що вирізняються особливою культурою (системою цінностей, традицій, звичаїв тощо) і існує незалежно від інших груп, тобто не є підгрупою. Суспільству притаманна низка ознак, які відрізняють його від інших груп:

- спільна територія, яка становить основу соціального простору, що в ньому проживають, взаємодіють, формують і розвивають між собою взаємозв’язки члени суспільства. Зазвичай вона збігається з державними кордонами;

- загальноприйнята система норм і цінностей, система культури, що є основою зв’язків між людьми. Завдяки цьому суспільство має велику інтегруючу силу

- здатність підтримувати й постійно відновлювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень

- автономність, саморегуляція, саморозвиток, що забезпечуються тими інститутами й організаціями та на підставі тих норм, принципів, традицій і цінностей, які виникають у самому суспільстві..

Такі суттєві ознаки і характеристики суспільства, що на них указують провідні вчені і дають змогу трактувати його як соціальну систему, як цілісність, що має якості, котрих немає у жодної з її складових. Соціологічне вивчення суспільства як соціальної системи розпочинається з виявлення його складових і принципів дії механізму, котрий їх пов’язує і забезпечує системну цілісність.