1. Місце і роль соціології в системі наук про суспільство

Особливості предмета соціології та її функції визначають місце цієї науки в системі суспільних дисциплін. Органічно вписуючись у систему наукового знання, соціологія вже з моменту свого народження посіла чільне місце серед загалу інших наук.

Основоположники соціології, обґрунтовуючи необхідність нової науки, підкреслювали її винятковість. М. Шаповал -перший доктор соціології в Україні - зауважував: "Наука про суспільство найтяжча з усіх наук, бо їй доводиться вивчати таке складне явище, як поведінка людини, суспільне життя та історичну долю суспільства, одночасно виясняючи при­чини суспільних явищ, форми цих явищ і багато іншого".

Найголовніші особливості соціології як науки

- Соціологія є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища.

- Якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства, то соціологія ви­вчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що при­таманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом спеціального вивчення.

- Соціологія вивчає соціальні зв'язки між різними сферами життя суспільства.

- Соціологія слугує методологією для інших гуманітар­них дисциплін.

- Подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи із середини XX ст., зумовлює виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.

2. Предмет і об’єкт соціології, її основні категорії

Етимологічно слово "соціологія" походить від таких складо­вих: лат. societas - суспільство, socius - товариш, компаньйон і грецьк. logos - слово, наука, вчення. Соціологія належить до групи наймолодших наук, її вік ще не досяг навіть двохсот років. Виникла вона в середині XIX ст. Кожна наука має власний об'єкт і предмет дослідження. Якщо говорити про соціологію, то вже етимологія цього слова дає можливість припустити, що об'єктом соціології є соціальна реальність, або суспільство

Що ж власне є предметом соціології? Незважаючи на те, що ця проблема не є новою для наукового співтовариства, єдиної думки, на жаль, не існує, а тому дискусії з цього при­воду тривають.

Найбільш повним визначенням предмета соціології є ви­значення відомого російського соціолога В. Ядова: "Соціо­логія - це наука про становлення, розвиток, зміни та пере­творення, про функціонування соціальних спільностей і форм їхньої самоорганізації: соціальних систем, соціальних структур та інститутів. Це наука про соціальні зміни, зумовлені актив­ністю соціального суб'єкта; наука про соціальні відносини як механізми взаємозв'язку та взаємодії між різноманітними соціальними спільностями; наука про закономірності соціаль­них дій і масової поведінки'".

3. Функції соціології

Функції соціології (від лат. functio - виконання, здійснення) -це роль і значення цієї науки, її зовнішній уплив на систему відносин, яка склалася в суспільстві. Як і будь-яка наука, соціологія має функції, що виплива­ють з її предмета. Найважливіші з них такі:

- описова функція (дескриптивна), суть якої полягає в дослідженні соціальної реальності, результатом чого є уза­гальнена,

-  пізнавальна (гносеологічна), що полягає в теоретич­ному відтворенні соціальної реальності, її усвідомленні, поясненні, накопиченні знань про соціальні процеси, які по­ступово сприяють можливості свідомо керувати соціальними перетвореннями та соціальними змінами;

-  прогностична, котра полягає в можливості (на підставі вивчення соціальної дійсності) виробляти наукові прогнози щодо майбутнього.

-  соціально-технологічна, що зумовлює створення соціальних технологій, на основі яких може відбутися вдоско­налення суспільства, певних його частин. Ця функція передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо раціоналізації соціальних взаємодій;

- соціально-управлінська, яка проявляється в теоретико-методологічній розробці та прийнятті управлінських рішень. Значення цієї функції особливо зростає в умовах сьогодення, коли значно посилюється потреба в цілеспрямованому впливові на соціальні процеси, зростає вага та цінність управлінських рішень на мікро- й макрорівнях соціуму.

Діючи в органічній єдності, ці функції зумовлюють утворення інших, котрі реально відображають певні аспекти основних функцій. У тих чи тих ситуаціях вони можуть на­бувати статусу самостійних, але ця самостійність має досить відносний характер.

Такими похідними функціями можуть бути:

- світоглядна

- просвітницька, - евристична, - прагматична, чи життєво-орієнтаційна - гуманістична