- •Передмова
- •Блок 1. Предмет і об'єкт соціології
- •Тема 1.1. Соціологія як наука про суспільство
- •2. Соціологія праці.
- •4. Соціологія політики.
- •7. Етносоціологія.
- •Місце соціології в системі суспільствознавства
- •Зв’язок соціології з філософією та історією
- •Зв’язок соціології з суспільними, природничими та точними науками
- •Теми рефератів
- •Тема 2.1. Витоки соціологічних знань та розвиток протосоціології до хіх ст.
- •Теми рефератів
- •Тема 2.2. Виникнення і розвиток соціології як науки
- •Класичний період розвитку соціології
- •Розвиток соціології наприкінці XIX ст. – на початку хх ст.
- •Теми рефератів
- •Тема 2.3. Соціологічна думка в україні
- •Зародження і розвиток соціологічної думки в україні
- •Початки української соціології
- •Розвиток української соціології в XX ст.
- •Теми рефератів
- •Тема 3.1. Соціальні процеси: специфіка і проблеми
- •Поняття соціальних процесів
- •Види соціальних процесів
- •Параметри вимірювання соціальних процесів
- •Теми рефератів
- •Тема 3.2. Соціальні інститути і соціальні спільності
- •Поняття соціальних інститутів
- •Види соціальних інститутів
- •Соціальний контроль
- •Поняття та види соціальних спільностей
- •Теми рефератів
- •Тема 3.3. Соціальна структура суспільства
- •Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи
- •Соціально-класова структура
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Соціальна мобільність та її види
- •Теми рефератів
- •Тема 4.1. Соціологія сім'ї
- •Поняття сім'ї та шлюбу. Сімейні відносини
- •Історичні типи сім'ї та шлюбу
- •Класифікація та функції сучасних сімей
- •2. Передача нащадкам матеріальних і духовних цінностей;
- •3. Турбота чоловіка і жінки один про одного, батьків про дітей, дітей про батьків, взаємодопомога;
- •4. Організація дозвілля та спілкування подружжя, батьків, дітей;
- •Теми рефератів
- •Тема 4.2. Соціологія особистості
- •Предмет і основні категорії соціології особистості
- •Соціологічні теорії поведінки особистості
- •Структура особистості
- •Типологізація особистості
- •Теми рефератів
- •Тема 4.3. Соціологія праці
- •Які особливості включає в себе процес праці
- •Поняття соціології праці. Праця та її головні характеристики
- •Структура простого процесу праці.
- •Зміст та характер праці.
- •Соціально-психологічна структура праці
- •Соціальні аспекти зайнятості та безробіття
- •Колектив як головний суб’єкт праці
- •Теми рефератів
- •Тема 4.4. Соціологія політики
- •Предмет, сутність, основні поняття та функції соціології політики
- •1. За відношенням до існуючого політичного ладу:
- •Теми рефератів
- •Тема 4.5. Етносоціологія
- •Предмет і функції етносоцюлогії та причини й' виникнення
- •Етносоціальні процеси
- •Сучасні етносоціальні процеси в україні. Захист прав національностей в україні
- •Тема 4.6. Соціологія вільного часу
- •Поняття соціології вільного часу
- •Поняття і основні аспекти вільного часу
- •Зміст і структура вільного часу
- •Проблеми поліпшення змісту вільного часу молоді
- •Типи рефератів
- •Блок V. Соціологічні дослідження
- •Тема 5.1. Поняття соціологічних досліджень
- •Поняття соціологічних досліджень та їх роль у суспільному житті
- •Види соціологічних досліджень
- •Програма проведення соціологічних досліджень
- •Теми рефератів
- •Тема 5.2. Основні методи збору та аналізу соціологічної інформації
- •Метод спостереження, його сутність і характерні особливості
- •Сутність та види соціологічного опитування
- •Соціометрія як метод соціологічного дослідження
- •Теми рефератів
- •6. Тестові завдання
- •V. Головною ознакою, за якою відрізняються класи, у марксистській трактовці є:
- •V. Мотиви праці – це:
- •V. Яка функція праці визначає положення суб’єкта праці в суспільстві?
- •VII. Що означає „соціальне партнерство” на виробництві?
- •VI. Про який тип родини йдеться: „Цей тип сім’ї є одним з найпоширеніших у сучасному суспільстві. Він складається з подружньої пари та дітей, що не мають своєї сім’ї”:
- •VII. Егалітарними називають сім’ї, в яких:
- •VIII. Яку з перерахованих нижче функцій не можна вважати функцією сім’ї?
- •V. Формування особистості здійснюється під впливом факторів:
- •VI. Комплексний підхід до виховання це є:
- •V. Пошук причинно-наслідкових зв’язків – це головне призначення якого дослідження:
- •VI. Що розуміють під програмою конкретного соціологічного дослідження?
- •VII. Що таке вибіркова сукупність:
- •V. Що таке спостереження як метод здобуття соціологічної інформації:
- •VI. Знайдіть визначення соціального експерименту:
- •7. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство План
- •Тема 2. Історія розвитку соціології План
- •Тема 3. Загальнотеоретична соціологія План
- •8. Короткий словник соціологічних термінів і понять
- •9.Література:
Теми рефератів
Гуманізм – провідний напрям доби Відродження.
Суспільні погляди Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії.
Просвітницькі ідеї 17-18 ст.
Тема 2.2. Виникнення і розвиток соціології як науки
• Коли соціологія формується як наука
• Хто є основоположником соціології
• Які характерні риси мала соціологія XIX ст.
• В яких напрямах розвивається сучасна соціологія
ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ ЯК ОКРЕМОЇ НАУКИ. КОНЦЕПЦІЯ О. КОНТА
На початку XIX ст. конкретизується проблематика традиційної соціальної філософії, набувають розвитку емпіричні (засновані на досліді) соціальні дослідження. Французький мислитель Анрі Сеи-Сімон (1760-1825) одним з перших поставив питання про те, що науку про людину необхідно вивести на рівень наук, які грунтуються на спостереженні, пропонуючи зайнятися "встановленням послідовних рядів фактів", оскільки на його думку, -це справді надійна частина знань. А. Сен-Сімон виробив концепцію "соціальної фізіологи"", в якій раціоналістичні погляди XVIII ст. поєднував з історизмом у дослідженні суспільних явищ.
Методологічні розробки Сен-Сімона сприяли формуванню позитивізму як напряму у філософії та соціології (позитивний - лат. заснований на фактах, реальний). Головне спрямування позитивізму полягало у відмові від абстрактних міркувань про суспільство, у створенні "позитивної" соціологічної теорії, яка повинна була стати такою ж доказовою і загальнозначущою, як і природничі течії.
Втім, А. Сен-Сімон не тільки окреслив контури позитивізму, а й висловив ряд глибоких ідей щодо природного устрою західноєвропейських країн післяреволюційної доби. Сен-сімонівська концепція "індустріального суспільства" побудована на принципі протиставлення трудящих класів і класів непрацюючих. З розвитком індустрії, як передбачав А. Сен-Сімон, має зростати значення організаційно-управлінського фактора в суспільному житті. Ідеалом суспільного устрою він вважав стан, коли "влада над людьми поступиться місцем владі над речами".
Родоначальником позитивізму і засновником соціології вважають французького філософа, соціолога Огюста Конта (1798-1857). У його шеститомній праці "Курс позитивної філософії" вперше вжито назву "соціологія" і обґрунтовано її предмет і метод. О. Конт працював секретарем у Сен-Сімона, написав разом з ним низку спільних наукових праць. Однак розбіжності між ними з принципових політичних і теоретичних питань призвели до розриву їх творчих взаємин.
Критично осмисливши ідеї своїх попередників, Конт виступив з програмою "позитивної філософії", яка мала, на його думку, узагальнити досвід наукового пізнання сучасної доби. Іншими словами, позитивна філософія була не чим іншим, як спробою систематизації усіх тогочасних наукових знань. Це можна було зробити, як вважав О. Конт, розробивши нову класифікацію наук. В основу останньої О. Конт поклав принцип "від простого до складного". Так виникла "енциклопедична драбинка" наук: астрономія – фізика – хімія – біологія – соціологія, побудована за принципом наростання складності тих явищ, які ці науки вивчають.; Із наведеної схеми зрозуміло, що соціологія ґрунтується на законах біології і без них неможлива, але має "зверх того, щось своєрідне, що видозмінює вплив цих законів і випливає із взаємодії індивідів один на одного". Проте, хоч контівська соціологія ґрунтувалася на законах біології, вона не передбачала ймовірність зміни впливу цих законів внаслідок взаємодії індивідів. Ця взаємодія особливо ускладнюється внаслідок впливу кожного покоління на наступне. На той час це була досить новаторська думка, як і вимога до соціології вивчати існуючі закони, обґрунтовувати достовірність своїх висновків фактами та їх взаємозв'язками, а не філософськими інтерпретаціями сутності історії.
Створюючи свою позитивістську концепцію, Конт спершу дає визначення суспільної науки як "соціальної фізики", а відтак як соціології. Цей термін згодом прижився. Розвиток суспільства, за О. Контом, підлягає тим самим законам що й природа, тому соціологія є частиною природознавства.
Істотними в Контівській соціології є методи дослідження суспільства. Виступаючи проти умоглядності з одного боку, і крайностей емпіризму з іншого, Конт обґрунтовував застосування в соціології спостереження, а також експериментального порівняльного і історичного методів. Основним методом дослідження в соціології він вважав спостереження.
Конт поділяв соціологію на дві частини: соціальну статику, яка розглядає суспільство, як єдине органічне ціле, вивчає умови його існування, закони функціонування; і соціальну динаміку, що вивчає процеси суспільних змін, закони розвитку соціальних систем. Соціальна статика - це теорія суспільного порядку, організації гармонії. Конт розглядає суспільство як органічне ціле, всі елементи якого взаємозв'язані. Ця концепція спрямована проти індивідуалістичних теорій, спроб розглядати суспільство як продукт договору між індивідами. В соціальній статиці головним питанням є проблема природи соціального зв'язку, взаємодії елементів соціального організму, що існують за всіх історичних умов. Тут у Конта на передній план виходить поняття "система", яке дотепер є одним із центральних у соціології. У Конта воно органічно пов'язано з ідеєю еволюції.
Вирішуючи проблему особистості, О. Конт підкреслює існування у людини поряд з "егоїстично-особистісним" також і "соціального" інстинкту і вважає, що сім'я, а не особистість, створює ту найменшу цілісність, котрі всі разом утворюють суспільство.
О. Конт вважав, що соціологія є наукою особливою, яка відповідає новому індустріальному порядку в індустріальній Європі, наукою, яка повинна використовувати прийоми спостереження, експерименту і порівняння. Науковий позитивізм О. Конта поєднувався з його еволюційним поглядом на суспільство і мислення. Мислення, на його думку, в своєму розвитку проходить три стадії: примітивну, проміжну і наукову. О. Конт вважав, що суспільство стає більш складним, диференційованим і спеціалізованим через поділ праці. Поряд з мовою і релігією поділ праці веде до зміцнення соціальної солідарності, породжуючи новий соціальний поділ між класами, а також між приватною і суспільною сферами.
Отже, О. Конт став засновником не лише нової науки, але й справжнього соціологічного підходу до аналізу соціальних явищ і процесів. З появою праць О. Конта соціальна теорія набуває інституціонального статусу, одержує права громадянства в науковому світі. Оцінюючи значення основних ідей О. Конта, Н. Смелсер підкреслював, що Конт був упевнений в тому, що знання, набуті завдяки науковим дослідженням, можна використовувати для управління добробутом суспільства.