Теми рефератів

1. Місце і роль соціологічних досліджень у вивченні соціальної реальності.

2. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.

3. Значення методу вибірки у соціологічній практиці.

Тема 5.2. Основні методи збору та аналізу соціологічної інформації

• Які є методи збору, обробки та аналізу соціологічної інформації

• Як проводити опитування

• Що теке соціометрія

Метод спостереження, його сутність і характерні особливості

Як вже зазначалося вище, основними методами соціологічних досліджень, є спостереження, опитування і його різновиди, аналіз документів, експеримент і метод соціометрії. Але все ж таки з зазначених методів соціологи найчастіше користуються спостереженням, опитуванням і соціометричним методом. Спробуємо розібратися в характерних особливостях цих методів, розглянемо їх позитивні і негативні сторони, проаналізуємо методику проведення соціологічних досліджень саме за цими методами.

У широкому розумінні будь-яке наукове знання починається з безпосереднього спостереження, сприйняття реальної діяльності.

Спостереження у соціології – реєстрація соціальних процесів, явищ або їх окремих елементів.

Спостереження як джерело інформації має свої специфічні особливості. Спостерігати можливо тільки те, що відбувається у присутності соціолога. Це суттєво ускладнює дослідження. Процедура спостереження трудомістка. Дослідник у спостереженні безпосередньо контактує і взаємодіє з реальними соціальними явищами.

Переваги методу спостереження роблять його важливим джерелом інформації при аналізі соціальних процесів, явищ. Спостереження дає змогу безпосередньо стикатися з конкретними проявами важливих соціальних явищ і процесів в усій складності зв'язків і залежностей, які впливають на них. Воно допомагає конкретизувати і поглибити уявлення процесів і явищ, відтворюваних на основі інших джерел інформації.

Сприйняття дослідником соціальної дійсності неодмінно потрапляє під вплив світогляду, що відображає інтереси певних соціальних груп. Тому соціолог повинен бути обережним у своїх висновках, оскільки він може одержати недостовірну інформацію, а відповідно його висновки, а отже і рекомендації будуть недостатньо обгрунтованими або й хибними.

Суттєва особливість спостереження у соціології полягає в емоційності сприйняття соціологом об'єкта спостереження. Немає неупереджених дослідників, і про це теж не слід забувати, дбаючи про об'єктивність даних спостереження. Ще одна особливість - складність, а інколи неможливість повторного спостереження. Тому до спостереження треба ретельно готуватися. З цієї причини воно рідко може бути основним методом збору інформації. Як правило, спостереження використовують разом з іншими методами.

Види спостереження можна класифікувати, спираючись на різні ознаки. Передусім спостереження класифікують, зважаючи на умови їх організації, а також на місцезнаходження дослідника.

Польове спостереження - спостереження, яке застосовують у реальній життєвій ситуації. Значна частина соціологічних робіт є результатом польових соціологічних досліджень, які особливо придатні у дослідженнях розвідувальних та аналітичних типів або на відповідних етапах комплексного дослідження.

Лабораторне спостереження - таке спостереження, за якого умови навколишнього середовища визначає дослідник. Його найчастіше застосовують в експериментальних дослідженнях або на етапі експериментальної перевірки гіпотез. При лабораторному спостереженні широко застосовують різноманітні технічні засоби.

Включене і невключене спостереження розрізняють залежно від ступеня активності спостерігача в досліджуваній ситуації.

Невключене спостереження — спостереження, за якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем, які вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем.

Характерний приклад невключеного спостереження - спостереження за масовими процесами, коли спостерігач знаходиться на достатній відстані від об'єкта спостереження, щоб зафіксувати весь перебіг процесу, а також спостереження, мета якого - описати соціальну атмосферу, в якій відбувається подія.

Включене спостереження - спостереження, за якого дослідник тією чи іншою мірою безпосередньо включений в досліджуваний процес.

Ступінь включеності спостерігача у досліджувану ситуацію може коливатися у досить широкому діапазоні: від пасивного спостереження, яке близьке до невключеного і подібне до спостереження "через скло", до активного спостереження, коли соціолог настільки зливається з групою дослідження, що її члени починають вважати його "своїм" і відповідно до нього ставляться.

Існують різні типи включеного спостереження. Один з найпоширеніших - коли спостерігач і його дослідницька мета невідомі тим, за ким він веде спостереження. На виробництві він може виступати в ролі практиканта чи стажера, а спостерігаючи за лекціями, зборами, - в ролі їх звичайного учасника. Найскладнішою є позиція спостерігача, коли він у ролі члена стабільного невеликого колективу. Нова особа своєю присутністю може внести в його життя певні зміни, що, безумовно, вплине і на колектив. Аби мінімізувати порушення традиційного життя колективу, спостерігачеві доцільно бути у ролі рядового члена колективу, триматися збоку і не виявляти підвищеного інтересу до того, що відбувається, більше слухати і спостерігати і ставити якомога менше запитань.

Застосування включеного спостереження мусить бути морально обгрунто­ваним. Ніхто не має права спостерігати за явищами і подіями, які люди спеціально приховують від сторонніх. В іншому випадку дослідник не приховує своєї ролі, за згодою колективу спостерігає за його життям протягом певного часу, маючи можливість спілкуватися з його членами, брати участь в обговоренні різноманітних проблем.

Щодо мети, характеру та об'єкта, спостереження поділяють на дискретні, пошукові, вузькоспеціалізовані, самоспостереження.

Дискретне спостереження - спостереження, за якого досліджуваний процес не має суспільного характеру.

Пошукове спостереження — спостереження, яке використовують з метою пошуку фактів, коригуючи тему дослідження.

Вузькоспеціалізоване спостереження — спостереження, яке виділяє з об'єкта дослідження соціальне явище, що є метою наукового пошуку.

Самоспостереження - спостереження, яке дає змогу заглянути в приховану сферу досліджуваного процесу.